Рішення

від 20.02.2018 по справі 910/22074/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2018Справа № 910/22074/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Іскра-Транс-Логістик

до товариства з обмеженою відповідальністю Ковтун-ЛТ

про стягнення 15 327,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Клепач М.В. (довіреність № 5 від 30.10.2017),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Іскра-Транс-Логістик (далі - ТОВ Іскра-Транс-Логістик , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ковтун-ЛТ (далі - ТОВ Ковтун-ЛТ , відповідач) про стягнення 15 327,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку оплатити послуги з перевезення, надані позивачем на підставі договору-заявки на транспортування вантажу № 24/07-8 від 24.07.2017.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 15 327,12 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 300,00 грн. - інфляційна складова боргу, 27,12 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22074/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 09.01.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2017 справу № 910/22074/17 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2018 судове засідання було відкладено на 20.02.2018.

У судовому засіданні 20.02.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.02.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

24.07.2017 між ТОВ Буртехпостач (замовник) та ТОВ Ковтун-ЛТ (виконавець) був укладений договір-заявка на транспортування вантажу № 24/07-1, згідно з умовами якого виконавець зобов'язувався здійснити перевезення вантажу для замовника.

У той же день, 24.07.2017, з метою виконання своїх зобов'язань, ТОВ Ковтун-ЛТ (виконавець) уклало з ТОВ Іскра-Транс-Логістик (перевізник) договір-заявку на транспортування вантажу № 24/07-8 (далі - договір-заявка № 24/07-8), згідно з умовами якого перевізник зобов'язувався надати послуги з перевезення вантажу, а замовник зобов'язувався вказані послуги прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

У вказаному договорі-заявці № 24/07-8 сторони погодили наступні умови здійснення перевезення:

- маршрут руху - м. Маріуполь - м. Львів;

- вартість та форма оплати - 15 000,00 грн. з ПДВ, безготівковий розрахунок по оригіналам ТТН протягом 7-10 банківських днів.

Як свідчить наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна № 11506 від 25.07.2017, позивач виконав перевезення вантажу за вищевказаним маршрутом та передав його замовнику перевезення - ТОВ Буртехпостач .

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання з надання послуг перевезення перед відповідачем виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами договору, надані позивачем послуги не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 300,00 грн. та 3% річних в розмірі 27,12 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору-заявки № 24/07-8 передбачено, що оплата виконаного перевезення здійснюється протягом 7-10 банківських днів з моменту отримання товарно-транспортної накладної.

Судом встановлено, що 21.08.2017 позивач направив на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товарно-транспортну накладну № 11506 від 25.07.2017, а також рахунок № 112, акт № 112 та договір заявку № 24/07-8, що підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку від 21.08.2017 та описом вкладення у поштове відправлення № 7900048169305.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з офіційного веб-сайту підприємства поштового зв'язку Укрпошта вищевказане поштове відправлення № 7900048169305 не було вручене адресатові під час доставки та 26.09.2017 було повернуто за зворотною адресою відправнику.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем його обов'язку оплатити надані позивачем послуги було 10.10.2017 (26.06.2017 + 10 банківських днів), а порушення виконання вказаного зобов'язання почалось з 11.10.2017.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач послуги з перевезення, надані позивачем, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що з огляду на допущене відповідачем порушення зобов'язання вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційної складової боргу заявлені позивачем правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу за період з 11.10.2017 по 01.11.2017, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору, відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі: 3% річних у розмірі 27,12 грн.,інфляційна складова боргу у розмірі 300,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ковтун-ЛТ (01042, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 703, ідентифікаційний код 41004279) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Іскра-Транс-Логістик (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 41034550) основний борг у розмірі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.), 3% річних в розмірі 27,12 грн. (двадцять сім грн. 12 коп.), інфляційну складову боргу в сумі 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова