Рішення

від 28.02.2018 по справі 916/3117/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3117/17

за позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 51, код ЄДРПОУ 26209973)

про стягнення заборгованості у розмірі 975 888 грн. 90 коп.

Суддя Погребна К.Ф

При секретарі Арзуманян В.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №01/11-1387 від 21.12.2017р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про стягнення заборгованості у розмірі 975 888 грн. 90 коп.

Ухвалою суду від 14.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 22.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/3117/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 15 січня 2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2018р. підготовче засідання було відкладено на 31.01.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2018р. підготовче засідання було відкладено на 12.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи було призначено по суті.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „закінченням сторку зберігання» . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. «Про реорганізацію комунального підприємства «Одестеплокомуненерго» та комунального підприємства «Одесатеплоенерго» реорганізовано комунальне підприємство «Одестеплокомуненерго» та комунальне підприємство «Одесатеплоенерго» шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» .

Згідно нової редакції Статуту КП «Теплопостачання міста Одеси» , затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01 листопада 2008р. між КП «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ОСББ "Наш дім" (Споживач) був укладений Договір № 4120 на постачання теплової енергії (далі - Договір), згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Івана Франка, 51, Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Договір набуває чинності з 01.11.2008р. та діє до 31.12.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін (п.10.4 Договору). Згідно п.10.3 Договору припинення Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче постачання визначається за приладом обліку.

Згідно п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Обсяги постачання теплової енергії Споживачу встановлені Додатком 1 до Договору.

Позивач у справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії, але Споживач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, за ним утворилася заборгованість у сумі 975 888,90 за період з 01.10.2016р. по 01.08.2017р., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того позивач зазначає, що 21.04.2017р. відповідач підписав гарантійне письмо №08, яким підтвердив наявність заборгованості за опалення за період 2016-2017рр. та зобов'язався сплатити його до початку опалювального сезону 2017-2018рр.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.277 Господарського кодексу України, яка передбачає, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач також посилається на п. 40 «Правил користування тепловою енергією» , затверджених постановою Кабінету Міністрів України « 1198 від 03.10.2007р., який передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за споживчу теплову енергію.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №4120 від 01.11.2008р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання» вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2008р. між КП «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ОСББ "Наш дім" (Споживач) був укладений Договір № 4120 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Івана Франка, 51, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче постачання визначається за приладом обліку.

Відповідно до п.6.2, 6.3 та п.6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За матеріалами справи позивач - КП «Теплопостачання міста Одеси» у період з 01.10.2016р. по 01.08.2017р. здійснював постачання ОСББ "Наш дім" теплової енергії на об'єкт, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 51 , який належить Споживачу на праві колективної власності згідно Свідоцтва про право власності №017/02 від 08.02.2002р.

Відповідач, факт наявності заборгованості підтвердив своїм гарантійним листом №08 від 21.04.2017р.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 975 888,90грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про стягнення 975 888,90грн. - задовольнити повністю.

2 . Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 51, код ЄДРПОУ 26209973) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість в розмірі 975 888 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім)грн. 90 коп., судовий збір в сумі 14 638(чотирнадцять тисяч шістсот тридцять вісім)грн. 34 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 березня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна