Рішення

від 13.03.2018 по справі 478/1688/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1688/17

Пров. №2/478/87/2018

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

Головуючого судді - Томашевського О.О.,

при секретарі - Фалій В.В.,

представника позивача - Хіль О.М.,

представника третьої особи - Єни Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, як органу опіки та піклування, яка подана в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Казанківської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6, в якій просив позбавити останню батьківських прав по відношенню до її трьох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, не турбується про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Своїми діями створює небезпеку для життя, здоров'я і морального виховання малолітніх дітей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав у відношенні її малолітніх дітей.

Відповідач проти позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання третьої особи та допитавши свідків, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06 вересня 2012 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12 серпня 2014 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 16 грудня 2008 року.

З досліджених в судовому засіданні актів проведеного обстеження матеріально-побутових умов проживання, а саме: акт від 23.12.2016 року № 186; акт від 31.01.2017 року № 17; акт від 21.02.2017 року № 26; акт від 10.03.2017 року № 30; акт від 04.04.2017 року № 33; акт від 19.07.2017 року № 82; акт від 14.08.2017 року № 92; акт від 19.08.2017 року № 99; акт від 09.11.2017 року № 132; акт від 22.01.2018 року; акт від 12.03.2018 року № 21, судом встановлено, що сім'я не забезпечується харчуванням, проживає в умовах антисанітарії, в будинку прохолодно, опалення пічне, оскільки газопостачання припинено з 2016 року за борги. При цьому малолітні діти перебувають вдома одягнуті в зимовий одяг (куртках, шапках).

Як вбачається з інформації Казанківського відділення Новобузького відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, викладеної в листах: від 11.09.2017 року № 5618/66-2017; від 12.01.2017 року № 161/66-2017; від 10.02.2017 року № 733/66-2017; від 22.01.2018 року № 470/66-2018, громадянин ОСОБА_7, який є співмешканцем відповідачки, з 07.02.2017 року перебуває на обліку в органі поліції як сімейний насильник. Протягом 2015 року, ОСОБА_7 тричі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї. Протягом 2016 - 2017 року у відношенні ОСОБА_7 до поліції було подано 6 заяв про вчинення ним сімейних сварок та дрібного хуліганства. 02.02.2017 року, ОСОБА_7 отримав офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї, яке ним було вчинено в присутності малолітніх дітей, які за результатами вчиненої ним сімейної сварки отримали переляк.

Згідно з дослідженою копією постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 22.02.2017 року, ОСОБА_6 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП через проживання в антисанітарних умовах, вживання алкогольних напоїв, вчинення сімейних сварок, відсутність бажання працевлаштуватись тощо.

Згідно з витягом з протоколу № 1 засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради від 23.02.2017 року ОСОБА_6 була повідомлена про неналежне виконання нею материнських обов'язків, не створення необхідних умов для навчання та виховання дітей.

За результатами вказаного засідання, опікунською радою були враховані прохання ОСОБА_6 щодо не відібрання дітей, яка запевняла про те, що змінить ситуацію.

Згідно з витягом з протоколу № 5 засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради від 15.08.2017 року у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 не було створено умов для навчання, виховання дітей, та взагалі не зроблено будь-яких висновків із ситуації, яка склалась в її родині, було вирішено доцільним провести роботу з приводу позбавлення батьківських прав ОСОБА_6

Рішенням виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 05.10.2017 року № 70 було затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 по відношенню до трьох малолітніх дітей.

Згідно із затвердженим висновком, малолітнім дітям не забезпечується належних умов проживання, систематичного та належного харчування та ситуація, яка склалась в сім'ї ОСОБА_6 загрожує дітям небезпекою для їх життя.

З дослідженого в судовому засіданні висновку органу опіки та піклування Казанківської районної державної адміністрації від 26.10.2017 року № 01-18/20/593 вбачається, що ОСОБА_6 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не здійснює належний догляд та утримання своїх дітей, діти не мають достатнього одягу, продуктів харчування, іграшок, їм не забезпечується належний медичний догляд та лікування тощо.

З огляду на наведений висновок, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що особисто приїздив у складі комісії до місця проживання ОСОБА_6 та її дітей, оглядав умови проживання. В будинку проживання дітей брудно, неохайно, холодно. Відповідачка та її співмешканець часто вживають алкогольні напої та нічого не роблять для покращення умов свого життя та проживання. Огород не обробляється, в будинку частково знаходяться меблі, дитячих іграшок не мається.

Допитана свідок Єна Л.В. повідомила суд, що умови проживання сім'ї є незадовільними, в будинку відключений газ, відсутні меблі, продукти харчування, дитячі іграшки. Огород не обробляється.

Свідок ОСОБА_9 також підтвердила суду, що обстеження житлових умов сім'ї ОСОБА_6 свідчать про забруднення помешкання де перебувають діти, відсутність належного опалення в будинку.

Свідок ОСОБА_10 повідомила суд, що проживає по сусідству із сім'єю ОСОБА_6, де відповідачка разом із своїм співмешканцем часто вживають алкогольні напої. Довгий період вона забезпечувала їх продуктами харчування, кормила дітей. При цьому, співмешканець ОСОБА_6 застосовує насильство в сім'ї, часто вчиняє фізичне насильство над старшою дитиною ОСОБА_3, б'є його.

Свідок ОСОБА_11 надала суду покази, де повідомила суд про випадок, коли співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив сімейну сварку в результаті чого малолітня дитина ОСОБА_4 отримала неврастенічний синдром. Як наслідок вона звернулась до Центру медичної допомоги та викликала медичну бригаду.

Як вбачається із досліджуваного в судовому засіданні листа Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф від 24.10.2017 року № 166-із-17 та копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 504 від 03.10.2017 року, в результаті огляду дівчинки було встановлено, що дитина була напружена, налякана та заплакана. В будинку було досить холодно, меблі відсутні, кімнати пусті, підлога брудна та обдерті стіни.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.51 Конституції України обов'язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

За ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками; жорстоко поводяться із дитиною.

За приписами п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.

Суд вважає, що наявність вини батьків належить до обов'язкових умов позбавлення батьківських прав.

В той же час, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені докази та з'ясовані обставини даної справи, на думку суду не дають підстав для застосування до відповідача такої крайньої і занадто суворої міри відповідальності, як позбавлення батьківських прав, оскільки умови, що склалися у цій родині є свідченням важких життєвих умов, в яких опинилася відповідачка та її діти. Зокрема, із пояснень відповідачки наданих нею під час судового розгляду справи, вбачається відсутність іншого місця для проживання нею та її малолітніх дітей. Відповідач не працює, проте перебуває на обліку в центрі зайнятості з 13.09.2017 року як особа, яка шукає роботу.

Згідно з листом Казанківської центральної районної лікарні від 28.12.2016 року № 01-13/1511, ОСОБА_6 перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: органічне ураження головного мозку з емоційно - вольовою лабільністю. Розумова відсталість помірно - вираженого ступеню.

Проте, з врахуванням встановлених судом обставин даної справи, суд вважає, що в інтересах малолітніх дітей буде їх відібрання у відповідачки без позбавлення останньої батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Відібрання дитини у батьків - це відповідальність за невиконання батьківських обов'язків, але більш м'яка, ніж позбавлення батьківських прав.

Суд враховуючи встановлені обставини у даній справі, вважає, що ступінь небезпеки для кожної малолітньої дитини може бути різним.

Зокрема, малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є безпомічними та безпорадними дітьми, вони опинились в умовах складних життєвих обставин, які можуть бути для них небезпечними.

Малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу свого віку, частково володіє певним рівнем незалежності, та в умовах складних життєвих обставин для нього додатково до наведеного вище, становить асоціальне оточення його батьків.

Не зважаючи на той факт, що негативні наслідки на момент розгляду даної справи для малолітніх дітей не настали або не відомі суду, на думку суду для відібрання дітей достатньо самого факту їх існування.

При цьому, суд враховує, що відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав - це або крок до оздоровлення неблагополучної сім'ї, або, навпаки, крок до повного припинення правовідносин шляхом позбавлення батьківських прав зі всіма наслідками.

За таких обставин, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав підлягає задоволенню частково.

Крім того, за правилами ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Відповідні роз'яснення надані в абзаці 7 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав .

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на утримання трьох її малолітніх дітей, на користь тих осіб або установ, яким буде передано дітей, визначивши розмір аліментів, як того вимагає положення ст.183 СК України, в розмірі половини заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за поданням заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/ або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст..ст.4, 10, 12,13, 76-81, 83, 95, 141, ч.2 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву виконавчого комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, як органу опіки та піклування (56002, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Миру, 228) яка подана в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), третя особа: Служба у справах дітей Казанківської райдержадміністрації (56002, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Миру, 195, ЄДРПОУ 22436117) про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Відібрати у ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав.

Дітей для подальшого влаштування передати виконавчому комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, як органу опіки та піклування.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, як органу опіки та піклування аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі половини заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Зобов'язати виконавчий комітет Казанківської селищної ради Миколаївської області відкрити у відділенні Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України особистий рахунок на малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Аліменти стягувати на особистий рахунок малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 відкритий у відділенні Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України .

Рішення в частині стягнення заборгованості по аліментах в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13 березня 2018 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський