Рішення

від 27.02.2018 по справі 825/2048/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Чернігів Справа № 825/2048/17

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Андрушко І.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавім" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.12.2017 звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України і просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення ДФС України №267394/41556127 від 03.11.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.09.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Лавім ;

питання про розподіл судових витрат вирішити у відповідності до діючого законодавства України.

Свої вимоги мотивує тим, що відмова комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН зареєструвати податкові накладні, складені ТОВ Лавім по взаємовідносинах із контрагентом по наданню в суборенду нежитлового приміщення, не відповідає чинному законодавству України. Позивач наполягає на тому, що у квитанціях №1 фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв) ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеної ступеня ризику).

Позивач зазначає, що первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ Лавім та його контрагентом господарських зобов'язань. Зазначені документи були надані позивачем ДФС України після зупинення реєстрації податкової накладної позивача. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчуюсь факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Враховуючи наведене, позивач вважає, що порушено його права та просить задовольнити його вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що платником податків було надано документи, які додатково підтверджують здійснення господарської операції, проте за результатами розгляду комісією були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв'язку наданням платником податків документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, відповідач наполягає на тому, що податкова накладна № 1 від 18.09.2017, виписана ТОВ Лавім , вважається зареєстрованою відповідно до Закону України від 07.12.2017 по внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році . Враховуючи вище викладене, Державна фіскальна служба України повністю не визнає позовних вимог, вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ Лавім призупинено в автоматичному режимі реєстрацію податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України № 1 від 18.09.2017 по операціях з контрагентом ПП "Будпласт-2", про що зазначено в квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 17).

Позивачем після отримання квитанцій № 1 про призупинення реєстрації податкових накладних, було надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній № 13 від 31.10.2017.

До повідомлення було додано договір суборенди б/н від 14.09.2017, договір оренди від 01.09.2017 б/н, платіжне доручення б/н від 18.09.2017, квитанція № 91991999602 від 28.09.2017, рахунок на оплату № 2 від 18.09.2017. Зазначені документи були прийняті в електронному вигляді на центральному рівні, про що свідчать відповідні квитанції (а.с. 30-52).

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 03.11.2017 № 267394/41556127, у зв'язку наданням платником податків документів, складених з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами «а» , «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту Квитанції № 1, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 68.20.

Водночас, у вищевказаній Квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Разом з тим, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, не вказано у Квитанціяї № 1 конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Наказ № 567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки» .

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою» .

У свою чергу, у відповідності до підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2017 ТОВ «Лавім» у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України, подано до відповідача повідомлення № 13 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Також, до вищевказаного повідомлення ТОВ « Лавім» були додані документи щодо підтвердження реальності вчинення господарської операції, по якій виписано податкову накладну № 1 від 18.09.2017, а саме: договір суборенди не житлового приміщення б/н від 14.09.2017, укладений між ТОВ Лавім , як орендарем та ПП Будпласт-2 , як суборендарем, договір оренди б/н від 01.09.201, укладений між ТОВ Лавім , як орендарем та ОСОБА_3, як орендодавцем, рахунок на оплату № 2 від 18.09.2017, платіжне доручення № 648 від 18.09.2017 (а.с. 18, 19, 20-21, 42-46).

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ «Лавім» та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з детального аналізу прийнятого Комісією рішення вбачається, що останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування» , або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування» .

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ПП Будпласт - 2 та на те, що такі документи були надані ТОВ «Лавім» контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.09.2017.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 267394/41556127 від 03.11.2017 щодо відмови у реєстрації податкової накладної і задоволення позовних вимог ТОВ «Лавім» .

Враховуючи те, що відмова ДФС України щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протипарвною, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ Лавім про зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної № 1 від 18.09.2017.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що відмова ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 18.09.2017 є неправомірною, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 267394/41556127 від 03.11.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська пл. 8 код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18.09.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавім" (14010, м. Чернігів, вул. Попова, 1, код ЄДРПОУ 41556127).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська пл. 8 код ЄДРПОУ 39292197) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавім" (14010, м. Чернігів, вул. Попова, 1, код ЄДРПОУ 41556127).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур