Рішення

від 12.03.2018 по справі 920/1148/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.2018 Справа № 920/1148/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/1148/17:

за позовом: Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКХ» , м. Суми,

про стягнення 58008 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 58 008 грн. 96 коп., з яких: 52 533 грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати, 5 475 грн. 69 коп. пені, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди державного майна №9 від 25.04.2000 року в редакції Зміни №1 від 04.04.2002 року з урахуванням подальших змін до договору.

Представник позивача подав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що на виконання пункту 3 ухвали суду від 23.01.2018 до відповідача відзив ТОВ «СІКХ» не надходив. Договір оренди ФМ-832 від 25.04.2000 розірвано сторонами 31.05.2017, об'єкт оренди повернуто за актом приймання-передачі. Саме з цієї дати припинено нарахування ТОВ «СІКХ» орендної плати. Окрім цього, представником позивача 18.01.2018 надано суду детальний розрахунок нарахування орендної плати та пені за несвоєчасну сплату по ТОВ «СІКХ» згідно договору ФМ-832 від 25.04.2000 за об'єктом оренди: м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 36 від 05.01.2018 за №1. Відповідно до розрахунку період прострочення пені становить з 18.04.2017 до 30.09.2017 (включно). У зв'язку із зазначеним, позивачем стягується пеня лише за 6 місяців, що передують даті подачі позову.

12.03.2018 позивачем подано до суду листа, в якому останній повідомляє, що періодом стягнення заборгованості з орендної плати є період з 01.12.2016 по 31.05.3017, що підтверджується розрахунком № 47 від 05.10.2017, який доданий до позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 13 та ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

25.04.2000 між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та Акціонерним товариством «Медтехніка-Суми» укладено договір оренди державного майна № 9.

У зв'язку із прийняттям у комунальну власність територіальної громади м. Суми нежитлових приміщень від Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» 04.04.2002 між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Акціонерним товариством «Медтехніка-Суми» укладено Зміну № 1 до договору оренди державного майна від 25.04.2000, відповідно до якої договір викладено в новій редакції та змінено номер цього договору на № ФМ-832.

14.06.2013 між управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Медтехніка-Суми було укладено Зміну № 3, якою договір № ФМ-832 викладено у новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Сумської міської ради від 27.04.2016 № 661-МР створено Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, який є правонаступником Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради.

Згідно з абз. 2 п. 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКХ» (а.с. 13) - відповідач - є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного товариства «Медтехніка-Суми» (м. Суми, вул. Прокоф'єва, 36, код ЄДРПОУ 23291655).

Згідно п. 1.1. Договору (в редакції зміни № 3) позивач передає а відповідач приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених Договором, нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул.. Прокоф'єва, будинок № 36, площею 226,5 кв.м., право на оренду яких орендар набув на підставі розпорядження міського голови м.Суми від 29.12.01 № 1003 та наказу управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 23.05.2013 № 09.01-09/112.

Майно передається в оренду з метою: розміщення офісу (113,3 кв.м); розміщення торговельних об'єктів з продажу ортопедичних виробів (113,2 кв.м.)

Об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 226,5 кв.м., розміщені на 1 поверсі будинку № 36 по вул. Прокоф'єва, у м. Суми (п. 2.1. Договору).

Факт передачі майна в оренду за Договором підтверджується відповідним актом прийняття-передачі нерухомого майна зі змінами № 1 від 04.04.2002 (а.с. 14).

Відповідно до п. 4.4. Договору відповідач перераховує орендну плату щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 10.1 договору визначено, що строк дії Договору встановлюється до 14 травня 2016 року.

При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 між позивачем та відповідачем по справі було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди № ФМ-832 від 25.04.2000.

Факт повернення орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.05.2017, підписаний представниками обох сторін.

Відповідно до п.4.8. Договору нарахування орендної плати припиняється з дня наступного за днем підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку із чим, відповідно до розрахунку (а.с. 11), у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з грудня 2016 року по травень 2017 року у розмірі 52533 грн. 27 коп.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача з орендної плати за період з грудня 2016 року по травень 2017року за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Разом з цим, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог, підтверджених належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 52533 грн. 27 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з п. 4.7. Договору, у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до поданого розрахунку відповідачу нарахована пеня в сумі 5475 грн. 69 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5475 грн. 69 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКХ» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 36, і.к. 23291655) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, і.к. 40456009) орендної плати у розмірі 52533 грн. 27 коп., пені у розмірі 5475 грн. 69 коп. та 1600 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 13.03.2018.

Суддя ОСОБА_1