Ухвала

від 06.03.2018 по справі 3/380-295/б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"06" березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 3/380-295/б

Суддя Ковальчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області,

2) управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 управління ДФС у Чернівецькій області,

про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 588860,43 грн.

у справі

за заявою спільного підприємства Акціонерне товариство «Украгробізнес» , м. Київ,

до ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Чернівці,

про визнання банкрутом

За участю представників:

ОСОБА_1 ОДПІ - ОСОБА_4, дов. від 19.12.2017 р. № 1516/9/24-12-10-09

ГУ ДФС у Чернівецькій області - ОСОБА_4, дов. від 18.12.2017 р. № 77/24-13-10-02

Управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях - ОСОБА_5, дов. від 29.01.2016 р. № 06-14/127, ОСОБА_6, дов. від 29.01.2018 р. № 06-14/126

Ліквідатор - ОСОБА_2

Прокурор - Козлова Ю.Г.

ОСОБА_3 територіальне управління юстиції у Чернівецькій області - ОСОБА_7, дов. від 10.01.2018 р. № 01-21/09

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою арбітражного суду Чернівецької області від 08.09.1999 р. за заявою СП АТ «Украгробізнес» порушено справу про банкрутство ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (судя ОСОБА_8В.).

Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 38 за 25.02.2000 р. Ухвалою від 11.04.2001 р. у справі застосовано положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

З метою представництва інтересів держави у справі приймає участь прокурор.

04.03.2013 р. у порядку повторного автоматичного розподілу справу № 3/380-295/б передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 07.11.2013 р. боржника ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено розпорядника майна боржника ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.12.2017 р. у межах справи про банкрутство № 3/380-295/б відкрито провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора ОСОБА_2В до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області та управління Державної казначейської служби у м. Чернівцях про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 596334,09 грн., до участі у справі в частині розгляду заяви ліквідатора залучено третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 управління Головного управління ДФС у Чернівецькій області, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 09.01.2018 р.

Заява ліквідатора (з урахуванням пояснювальної записки від 08.02.2018 р.) обгрунтована тим, що в процесі задоволення вимог кредиторів банкрута ліквідатор помилково (надмірно) перерахував кошти в сумі 596334,09 грн. у рахунок погашення поточних вимог ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області, в тому числі по податках: на доходи фізичних осіб - 7377,50 грн., з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 4727,24 грн., на прибуток - 56938,78 грн., земельного - 99974,06 грн., на додану вартість - 31370,76 грн., акцизного збору - 355616,59 грн., інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - 361,65 грн., інших надходжень - 39943,15 грн., збору за провадження торгівельної діяльності - 24,31 грн. Оскільки ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Чернівецькій області відмовилося добровільно повернути надмірно сплачені кошти, ліквідатор ОСОБА_2 просить стягнути їх з Державного бюджету України (т.с. 20, а.с. 5-7, 146-148).

03.01.2018 р. від ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти вимог ліквідатора ОСОБА_2 заперечив з посиланням на те, що спірними коштами у розмірі 596334,09 грн. підприємство самостійно погасило облікований за ним згідно особових карток податковий борг в повному обсязі, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить заборони на самостійне погашення боржником узгодженого податкового зобов'язання згідно норм п. 57.1, п. 57.2 статті 57 ПК України, станом на дату подання позову переплата відсутня, тому просить відмовити в задоволенні заявлених ліквідатором вимог (т.с. 20, а.с. 54-56).

ГУ ДФС України у Чернівецькій області надіслало письмові пояснення від 05.01.2018 р., в яких повідомило, що ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Чернівецькій області є структурним підрозділом названого управління без права юридичної особи, в зв'язку з чим просило залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_3 управління ДФС України у Чернівецькій області (т.с. 20, а.с. 91-92).

Ухвалою від 09.01.2018 р. із числа учасників провадження виключено ОСОБА_1 управління Головного управління ДФС у Чернівецькій області, залучено ОСОБА_3 управління ДФС у Чернівецькій області до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів у частині розгляду заяви ліквідатора ОСОБА_2, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 30.01.2018 р., учасників провадження зобов'язано надати додаткові докази.

12.02.2018 р. управління ДКС України у м. Чернівцях Чернівецької області надало відзив на позов, у якому проти вимог ліквідатора заперечило, зазначивши, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється органами Казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету на підставі відповідного подання, форма якого затверджена в установленому порядку, а стягнення коштів з державного або місцевого бюджету виконується Держказначейством на підставі виконавчого документа з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (т.с. 20, а.с. 167-169).

У ході підготовчого засідання ліквідатор ОСОБА_2 подала:

1) заяву від 13.01.2018 р. № 01-21/248, в якій просить стягнути спірні кошти з тих же підстав, які зазначено в первісній заяві про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 596334,09 грн., шляхом їх стягнення у визначених сумах відповідно до кодів бюджетної класифікації з тих рахунків місцевого і державного бюджетів, на які вони сплачувалися (т.с. 20, а.с. 171-172).

Усною ухвалою суду в підготочому засіданні 15.02.2018 р. заяву ліквідатора ОСОБА_2 прийнято до розгляду з огляду на те, що заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 28.02.2018 р.;

2) заяву від 19.01.2018 р. № 01-21/249 про зменшення розміру позовних вимог до 557513,14 грн. за мінусом сум сплачених штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, з податку на прибуток, з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, із земельного податку, з податку на додану вартість, з акцизного збору (спирт) та з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища (т.с. 20, а.с. 218-219);

3) заяву від 21.02.2018 р. № 01-21/250, в якій відмовилася від зменшення позовних вимог згідно із заявою від 19.01.2018 р. № 01-21/249 у частині стягнення з відповідного рахунку Державного бюджету України (помилково) надмірно перерахованих коштів у розмірі 8595,86 грн. з прибутку, одержаного за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації, за кодом бюджетної класифікції 24060303, у зв'язку з тим, що ці кошти в складі суми 39943,15 грн. були сплачені за кодом бюджетної класифікації 24060300 як інші надходження, тому в цій частині вимог просить стягнути з відповідного бюджетного рахунку Державного бюджету України (помилково) надмірно перераховані кошти у розмірі 39943,15 грн. інших надходжень, код бюджетної класифікції 24060300 (т.с. 20, а.с. 226-227).

У підготовчому засіданні 28.02.2018 р. ліквідатор ОСОБА_2 подала відповідь на відзив ОСОБА_1 ОДПІ, представник ОСОБА_1 ОДПІ подав для долучення до матеріалів справи письмове додаткове пояснення від 28.02.2018 р. (т.с. 20, а.с. 234-235, 236-237).

Усною ухвалою суду в підготовчому засіданні 28.02.2018 р. заяви ліквідатора ОСОБА_2 від 19.01.2018 р. № 01-21/249 про зменшення розміру позовних вимог та від 21.02.2018 р. № 01-21/250 про відмову від зменшення позовних вимог щодо стягнення помилково перерахованих коштів за кодом бюджетної класифікації 24060303 прийнято до розгляду з огляду на те, що заяви відповідають вимогам ст. 46 ГПК України і подані до закінчення підготовчого засідання.

У зв'язку з прийняттям до розгляду заяв ліквідатора про зменшення розміру позовних вимог і відмову від зменшення частини вимог, поданням ліквідатором відповіді на відзив і представником відповідача ОСОБА_1 ОДПІ додаткових письмових пояснень у підготовчому засіданні 28.02.2018 р. оголошено перерву до 15-00 год. 06.03.2018 р.

З урахуванням заяв від 13.01.2018 р. № 01-21/248, від 19.01.2018 р. № 01-21/249 та від 21.02.2018 р. № 01-21/250 ліквідатор ОСОБА_2 просить стягнути на користь ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (м. Чернівці, вул. Хотинська, 6 код за ЄДРПОУ 00384682, ліквідаційний рахунок № 26008000016435 в АТ «Укрексімбанк» , МФО 322313) помилково (надмірно) перераховані кошти на загальну суму 588860,43 грн., а саме:

1) з відповідного рахунку Державного бюджету України у розмірі:

- 29407,76 грн. податку на додану вартість, код бюджетної класифікації 14010100;

- 56768,78 грн. податку на прибуток, код бюджетної класифікації 11020100;

- 355276,59 грн. акцизного збору, код бюджетної класифікації 14020100;

- 39943,15 грн. інших надходжень, код бюджетної класифікації 24060300;

2) з відповідного рахунку місцевого бюджету м. Чернівці у розмірі:

- 3037,24 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, код бюджетної класифікації 12020100;

- 7132,29 грн. з податку на доходи фізичних осіб, код бюджетної класифікації 11010100;

- 97248,89 грн. земельного податку, код бюджетної класифікації 18010500;

- 21,42 грн. збору за забруднення навколишнього середовища, код бюджетної класифікації 19050200;

- 24,31 грн. збору за провадження торгівельної діяльності, код бюджетної класифікації 18040200.

Після перерви у підготовчому засіданні 06.03.2018 р. учасники провадження подали письмову згоду про розгляд справи по суті у цей же день після закінчення підготовчого засідання.

Враховуючи зазначену згоду, те, що суду подано всі документи та вчинено всі дії, які проводяться в підготовчому засіданні, в тому числі судом встановлено порядок з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються під час розгляду справи по суті, суд відповідно до ст. 185 ГПК України усною ухвалою, занесенною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та ухвалив про початок розгляду справи по суті в цьому ж судовому засіданні 06.03.2018 р.

Ліквідатор ОСОБА_2 у вступному слові в судовому засіданні 06.03.2018 р. пояснила, що, здійснюючи погашення включених до реєстру вимог кредиторів, звернулася до ОСОБА_1 ОДПІ за реквізитами рахунків для перерахування коштів та на підставі отриманих від податковї інспекції даних сплатила на відповідні бюджетні рахунки кошти на більшу, аніж розмір кредиторських вимог, суму. У подальшому, з'ясувавши помилку, звернулася до відповідачів із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, однак отримала відмову, тому просить стягнути помилково сплачені кошти з відповідних бюджетних рахунків у примусовому порядку.

Представник ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області (Відповідач-1) та третьої особи Головного управління ДФС у Чернівецькій області проти позову заперечив, пояснив, що взаємовідносини банкрута і податкового органу врегульовано нормами податкового законодавства, відповідно до яких платник податків самостійно сплачує узгоджене ним податкове зобов'язання, що й відбулося з боку ліквідатора ОСОБА_2, яка сплатила саме ту суму податкового боргу, яка обліковується за банкрутом на підставі чинних податкових повідомлень-рішень. Хоча, пояснив представник Відповідача-1, у справі про банкрутство частина вимог податкової інспекції не була визнана судами в якості кредиторських вимог до банкрута, відповідні суми податкового боргу не були скасовані в судовому порядку і не підлягали списанню, тому їх оплата проведена ліквідатором ОСОБА_2 правильно, а її вимоги про повернення цих коштів є неправомірними.

Представник управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області (Відповідач-2) пояснив у судовому засіданні 06.03.2018 р., що Казначейська служба не перебуває з позивачем у спірних відносинах, тому не є відповідачем за заявою ліквідатора, у задоволенні вимог останньої просив відмовити з огляду на те, що підстав для повернення надмірно сплачених коштів чи стягнення їх у примусовому порядку з бюджетних рахунків немає, позаяк ліквідатор оплачувала існуючу податкову заборгованість, що є обов'язком усіх платників податків.

Прокурор у судовому засіданні 06.03.2018 р. просив відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_2, пояснивши, що кошти від сплати податкової заборгованості банкрута надійшли до бюджету, тим самим було дотримано прав держави.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ліквідатора ОСОБА_2, представників відповідачів і третьої особи, думку прокурора, розглянувши заяву ліквідатора і додані до неї та подані додатково письмові пояснення, заяви і документи, відзиви та пояснення відповідачів і третьої особи, надані ними додаткові документи, матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

У ході розгляду справи про банкрутство ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 квітня 2000 року визнано майнові вимоги державної податкової інспекції у м. Чернівці до ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на загальну суму 981928,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 серпня 2013 року здійснено процесуальну заміну кредитора: Державну податкову інспекцію у місті Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби замінено її правонаступником державною податковою інспекцією у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 березня 2014 року визнано поточні вимоги ДПІ у місті Чернівцях до банкрута ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у розмірі 1938881,45 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 109950,27 грн. штрафних санкцій і пені для задоволення в шосту чергу. Покладено на ОСОБА_1 обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості судовий збір в розмірі 1147,00 грн. на користь Державного бюджету України, який зобов'язано погашати в першу чергу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року частково задоволено вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 28.03.2014 року скасовано в частині невизнання поточних вимог ДПІ у місті Чернівцях у розмірі 1617822,02 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 2988,50 грн. штрафних санкцій та пені для задоволення в шосту чергу, визнано поточні вимоги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до боржника - ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, у розмірі 1617822,02 грн. основного боргу для задоволення в четверту чергу та 2988,50 грн. штрафних санкцій та пені для задоволення в шосту чергу. В решті ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 28.03.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18 травня 2015 року здійснено процесуальну заміну кредитора у справі: державну податкову інспекцію у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області замінено її правонаступником державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 вересня 2016 року змінено назву кредитора державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області на ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області.

Згідно матеріалів справи визнані ухвалою від 26.04.2000 р. конкурсні вимоги ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області у розмірі 981928,31 грн. складаються з наступних платежів, які сплачені ліквідатором ОСОБА_2 у сумі 967718,29 грн. у ліквідаційній процедурі ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на відповідні бюджетні рахунки:

1) рентна плата за спеціальне користування водними ресурсами - 2553,60 грн., сплачено по платіжному дорученню № 6 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 10 на звороті, а.с. 11, т.с. 20, а.с. 124);

2) податок на додану вартість - 444715,14 грн., сплачено по платіжному дорученню № 4 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 9 на звороті, т.с. 20, а.с. 122);

3) акцизний збір - 460109,53 грн., сплачено по платіжному дорученню № 5 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 8, т.с. 20, а.с. 123);

4) надходження амортизаційних відрахувань та фінансування - 35955,13 грн., сплачено по платіжному дорученню № 7 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 4 на звороті, т.с. 20, а.с. 125);

5) збір за геологорозвідувальні роботи - 3,00 грн., сплачено по платіжному дорученню № 7 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 9 на звороті, т.с. 20, а.с. 125);

6) податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 92,02 грн., сплачено по платіжному дорученню № 8 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 6, т.с. 20, а.с. 126);

7) земельний податок з юридичних осіб - 22463,01 грн., сплачено по платіжному дорученню № 9 від 10.11.2017 р. (т.с. 3, а.с. 11 на звороті, т.с. 20, а.с. 127);

8) комунальний податок - 1826,86 грн., сплачено по платіжному дорученню № 5 від 10.11.2016 р. (т.с. 3, а.с. 12, т.с. 20, а.с. 128).

Із вказаної заборгованості ліквідатором не сплачено 14210,02 грн. вимог шостої черги (239,88 грн. адміністративні штрафи та інші санкції і 13970,14 грн. надходження від застосування штрафних санкцій, т.с. 3, а.с. 5 на звороті, а.с. 7).

Згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року поточні кредиторські вимоги ОСОБА_1 об'єднаної ДПІ до ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості складають 3669642,24 грн., у тому числі 3556703,47 грн. основного боргу (недоїмка) четвертої черги задоволення та 109708,77 грн. штрафу і 3230,00 грн. пені шостої черги задоволення.

Дана заборгованість складається з наступних видів податків і зборів та в складі вимог четвертої і шостої черг задоволення сплачувалася ліквідатором ОСОБА_2 таким чином:

№ п/пВид платежуОсновний борг (недоїмка)Штрафні санкціїПеняОплата 1.Податок на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації 11010100) 765,92 грн. 245,26 грн. 8143,47 грн. - пл. доручення № 10 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 156) 2.Податок на прибуток (код бюджетної класи-фікації 11020100) 124162,63 грн. 170,00 грн. 99284,75 грн. - пл. доручення № 18 від 16.11.2016 р.; 81816,66 грн. - пл. доручення № 12 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 158, 165) 3.Прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації (код бюджетної класифікації 11021500, т.с. 15, а.с. 10) 31347,29 грн. З такою назвою та за таким кодом кбк платіж не проводився 4.Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (код бюджетної класифікації 12020100) 38911,30 грн. 1690,00 грн. 43638,54 грн. - пл. доручення № 4 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 150) 5.Збір за спеціальне використання води (рентна плата, код бюджетної класифікації 13020100) 7719,33 грн. 211,08 грн. 5727,89 грн. - пл. доручення № 13 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 159) 6.Земельний податок (код бюджетної класифікації 18010500) 2232999,93 грн. 2725,17 грн. 2332973,99 грн. - пл. доручення № 6 від 9.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 152) 7.Податок на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) 321921,00 грн. 1963,00 грн. 321921,00 грн. - пл. доручення № 19 від 16.11.2016 р.; 31370,76 грн. - пл. доручення № 11 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 157, 166) 8.Акцизний збір (спирт) (код бюджетної класи-фікації 14020100) 577708,68 грн. 340,00 грн. 933325,27 грн. - пл. доручення № 3 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 149) 9.Комунальний податок (код бюджетної класи-фікації 16010200) 7190,40 грн. 5781,59 грн. - пл. доручення № 5 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 151) 10. Інші збори за забруд-нення навколишнього природного середовища (код бюджетної класифі-кації 19050200) 740,77 грн. 340,23 грн., 1102,42 грн. - пл. доручення № 14 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 160) 11.Частина чистого прибут-ку господарюючих орга-нізацій, що вилучений до бюджету (код бюджетної класифікації 21010100) 152550,00 грн. 152550,00 грн. - пл. доручення № 15 від 09.11.2017 р., (т.с. 40, а.с. 161) 12.Штрафні санкції за порушення законодав-ства про патентування та норм регулювання обігу готівки (код бюджетної класифікації 21080900) 45080,70 грн. 44934,82 грн. - пл. доручення № 8 від 09.11.2017 р.; 145,88 грн. - пл. доручення № 9 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 154-155) 13.Пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) 3230,00 грн. 3230,00 грн. - пл. доручення № 16 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 162) 14.Надходження податків і зборів, які справлялись до 01.01.2011 року, але не визначені ПК України (код бюджетної класифі-кації 21081400, т.с. 15, а.с. 9) 251,54 грн. З такою назвою та за таким кодом кбк платіж не проводився 15.Адміністративні штрафи та інші санкції (код бюджетної класифікації 21081103) 56691,79 грн. 53286,68 грн. - пл. доручення № 18 від 09.11.2017 р. (т.с. 20, а.с. 164); 16.Єдиний соціальний внесок (код бюджетної класифікації 71010000) 60686,22 грн. З такою назвою та за таким кодом кбк платіж не проводився Крім вказаних вище сум ліквідатор ОСОБА_2 також сплатила до бюджету в рахунок погашення кредиторської заборгованості ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості перед податковою інспекцією збір за провадження торговельної діяльності 24,31 грн. (місцевий бюджет, код бюджетної класифікації 18040200, платіжне доручення № 7 від 09.11.2017 р., т.с. 20, а.с. 153) та 39943,15 грн. - інші надходження до бюджету (державний бюджет, код бюджетної класифікації 24060300, платіжне доручення № 17 від 09.11.2017 р. т.с. 20, а.с. 163), щодо яких відсутні судові рішення про визнання цих сум в якості кредиторських вимог ОСОБА_1 ОДПІ до банкрута.

З аналізу проведених платежів видно, що в ході задоволення поточних вимог ОСОБА_1 ОДПІ ліквідатор ОСОБА_2 частину поточних вимог ОСОБА_1 ОДПІ не задовольнила у повному обсязі, а по окремих видах податків, зборів, інших обов'язкових платежів сплатила на відповідні бюджетні рахунки кошти в більшому розмірі, аніж розмір відповідних вимог податкової інспекції, визнаних постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року, а саме:

- з податку на доходи фізичних осіб на 7132,29 грн. більше (код бюджетної класифікації 11010100) ((8143,47 грн. - (765,92 грн. + 245,26 грн.));

- з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11020100) на 56768,78 грн. більше ((99284,75 грн. + 81816,66 грн.) - (124162,63 грн. + 170,00 грн.));

- з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (код бюджетної класифікації 12020100) на 3037,24 грн. більше ((43638,54 грн. - (38911,30 грн. + 1690,00 грн.));

- із земельного податку (код бюджетної класифікації 18010500) на 97248,89 грн. більше (2332973,99 грн. - (2232999,93 грн. + 2725,17 грн.));

- з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) на 29407,76 грн. більше ((321921,00 грн. + 31370,76 грн.) - (321921,00 грн. + 1963,00 грн.);

- з акцизного збору (спирт) (код бюджетної класифікації 14020100) на 355276,59 грн. більше ((933325,27 грн. - (577708,68 грн. + 340,00 грн.));

- з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища (код бюджетної класифікації 19050200) на 21,42 грн. більше (1102,42 грн. - (740,77 грн. + 340,23 грн.));

- з інших надходжень (код бюджетної класифікації 24060300) на 39943,15 грн. більше (визнаних судом вимог з даного виду платежу немає);

- зі збору за провадження торговельної діяльності (код бюджетної класифікації 18040200) на 24,31 грн. більше (визнаних судом вимог з даного виду платежу немає).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Згідно з частиною 2 названої статті Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює низку повноважень, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також веде реєстр вимог кредиторів.

Приписами частин 7 та 8 статті 41 Закону передбачено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З наведеного випливає, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор здійснює задоволення тільки тих вимог кредиторів, які внесені до реєстру вимог, з дотриманням встановлених Законом порядку і черговості.

При цьому, до реєстру вимог вносяться (та, відповідно, задовольняються) лише ті вимоги конкурсних кредиторів боржника (банкрута), які були предметом розгляду в ході провадження у справі про банкрутство у порядку ст.ст. 23-25, абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону і визнані ухвалою господарського суду.

На спростування доводів ліквідатора ОСОБА_2 про помилкову (надмірну) сплату коштів у рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 ОДПІ, які не визнані ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 березня 2014 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року, представник Відповідача-1 зазначив, що проведеними 09.11.2017 року платежами на загальну суму 596334,09 грн. ліквідатор ОСОБА_2 у повному обсязі погасила податковий борг підприємства, облікований відповідно до особових карток платника податків ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. При цьому, звернув увагу представник ОСОБА_1 ОДПІ, податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій і суми нарахованої пені хоча й не визнані постановою Львівського апеляційного господарського суду, однак не скасовані в установленому порядку і обліковуються як податковий борг, а для визнання його безнадійним відсутні встановлені законом підстави, тому вимоги ліквідатора не підпадають під умови повернення надміру або помилково перерахованих сум.

Зазначені доводи відповідача ОСОБА_1 ОДПІ суд відхиляє з наступних міркувань.

Так, дослідивши зведену таблицю податкових зобов'язань банкрута та особові картки платника податків ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (т.с. 20, а.с. 181, 182-213), суд встановив, що зазначені в цих документах дані про розмір податкового боргу банкрута не відповідають розміру кредиторських вимог ОСОБА_1 ОДПІ в розрізі податків, зборів і обов'язкових платежів, визнаних ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 квітня 2000 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року, зокрема:

№ п/пВид податкуБорг за даними особових карток (грн.)Розмір кредиторських вимог згідно судових актів у справі № 3/380-295/б (грн.)Сплачено (грн.)Різниця (грн. + переплата, - недоплата) конкурсні поточнівсього 1.Податок на додану вартість (14010100) станом на 31.12.15 798006,90 (763163,00 недоїмка, 34843,90 пеня) 444715,14 (324670,17 осн., 120044,97 пеня) 323884,00 (321921,00 осн., 1963,00 ш/с) 768599,14 444715,14 (10.11.16) 321921,00 (16.11.16) 31370,76 (09.11.17) + 29407,76 2.Акцизний збір (спирт) (14020100) станом на 31.12.2015 1393434,80 (1324427,28 недоїмка, 69007,52 пеня) 460109,53 (296606,03 осн., 163503,50 пеня) 578048,68 (577708,68 осн., 340,00 ш/с) 1038158,21 460109,53 (10.11.16) 933325,27 (09.11.17) + 355276,59 3.Штрафні санкції за порушення законодавства про патенту-вання, РРО (21080900) станом на 31.12.2016 45080,70 (44934,82 145,88) 45080,70 45080,70 44934,82 (09.11.17) 145,88 (09.11.17) - 4.Адміністративні штрафи та інші санкції (21081103) станом на 31.12.2016 53286,68 14210,02 ( 13970,14 - надх. від застосування штр. санкцій, кбк 50050300 (т.с. 3, а.с. 5 на звороті), 239,88 грн. - адмін. штрафи та інші санкції, кбк 23030000 ( т.с. 3, а.с. 7) 56691,79 70901,81 53286,68 (09.11.17) -239,88 -13970,00 -3405,14 5.Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (21081000) станом на 31.12.2016 3230,00 3230,00 3230,00 3230,00 (09.11.17) - 6. Інші надходження (24060303) станом на 31.12.2016 39943,15 (31347,29 недоїмка, 8595,86 пеня) - - - 39943,15 (09.11.17) +39943,15 7.Податок на доходи фізичних осіб (11010104) станом на 31.12.2016 8143,47 (8131,38 недоїмка, 12,09 пеня) 1011,18 (765,92 осн., 245,26 ш/с) 1011,18 8143,47 (09.11.17) +7132,29 8.Податок на прибуток (11020100) станом на 31.12.2015 181101,41 (144300,68 недоїмка, 36800,41 пеня) 124332,63 (124162,63 осн., 170,00 ш/с) 124332,63 99284,75 (16.11.16) 81816,66 09.11.17) +56768,78 9.Податок з власників тр. засобів (12020100) станом на 31.12.2015 43730,56 (42621,90 недоїмка, 1108,66 пеня) 92,02 пеня 40601,30 (38911,30 осн., 1690,00 ш/с) 40693,32 92,02 (10.11.16) 43638,54 (09.11.17) +3037,24 10.Рентна плата за воду (13020100) станом на 31.12.2015 8281,49 (7930,41 недоїмка, 351,08 пеня) 2553,60 (311,81 осн., 30,00 пеня) 7930,41 (7719,33 осн., 211,08 ш/с) 10484,01 2553,60 (10.11.16) 5727,89 (09.11.17) - 3037,24 11.Комунальний податок (16010200) станом на 31.12.2015 7608,45 (7188,60 недоїмка, 419,85 пеня) 1826,86 (1237,60 осн., 589,26 пеня) 7190,40 9017,26 1826,86 (10.11.16) 5781,59 (09.11.17) -1408,81 12.Земельний податок юридичних осіб (18010500) станом на 31.12.2015 2355437 (2337112,13 недоїмка, 18324,87 пеня) 22463,01 (14230,40 осн., 8232,61 пеня) 2235725,10 (2232999,93 осн., 2725,17 ш/с) 2258188,11 22463,01 (10.11.16) 2332973,99 (09.11.17) +97248,89 13.Збір за забруднення навколишнього середовища (19050200) станом на 31.12.2016 1102,42 (1071,24 недоїмка, 31,18 пеня) 1081,00 ( 740,77 осн., 340,23 ш/с) 1081,00 1102,42 (09.11.17) + 21,42 14.Частина чистого прибутку (21010100) станом на 31.12.2016 152550 (недоїмка) 152550,00 152550,00 152550,00 (09.11.17) - 15.Збір за провадження торговельної діяльності (18040200) станом на 31.12.2016 24,31 (пеня) - - - 24,31 (09.11.17) + 24,31 16.Надходження податків і зборів, які справлялися до 01.01.2011 р., але не визначені ПКУ (21081400) станом на 31.12.2015 35958,13 зведена картка (т.с. 20, а.с. 181) 251,54 ш/с 251,54 - - 251,54 17.Єдиний соціальний внесок (71010000) 108256,74 зведена картка (т.с. 20, а.с. 181) 60686,22 60686,22 - - 60686,22

Як видно, згідно особових карток за банкрутом обліковується більший податковий борг, аніж визнано у справі про банкрутство, з податку на додану вартість на суму 29407,76 грн., з акцизного збору (спирт) на суму 355276,59 грн., з податку на доходи фізичних осіб на суму 7132,29 грн., з податку на прибуток на суму 56768,78 грн., з податку з власників транспортних засобів на суму 3037,24 грн., із земельного податку на суму 97248,89 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 21,42 грн.

Також, згідно особових карток банкрут має податковий борг зі збору за провадження торговельної діяльності в розмірі 24,31 грн. пені, однак у справі № 3/380-295/б відсутній судовий акт про визнання таких кредиторських вимог ОСОБА_1 ОДПІ.

Проаналізувавши вимоги ОСОБА_1 ДПІ, які були визнані постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у розмірі 31347,29 грн. з прибутку, одержаного за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації (код бюджетної класифікації 11021500, т.с. 15, а.с. 10), і податкову заборгованість в розмірі 39943,15 грн. (31347,29 грн. недоїмка, 8595,86 грн. пені), яка обліковується згідно з особовою карткою ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за кодом бюджетної класифікації 24060303 (т.с. 20, а.с. 185), суд встановив наступне.

Як видно з Розрахунку заборгованості № 2 ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості станом на 07.11.2013 р., податковий борг з податку на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норм амортизації (кбк 11021500), складався з 31347,29 грн. основного боргу та 8595,86 грн. пені (т.с. 15, а.с. 10).

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року щодо даної податкової заборгованості зроблено наступні висновки: « 3. Податок на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації.

Заборгованість з податку на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації, у сумі 31347,29 грн. виник за період з 13.05.2002 року по 31.12.2004 року у зв'язку з невиконанням боржником умов розстрочки сплати податкового боргу, наданої згідно з рішеннями про розстрочення податкового боргу № 77-24 від 26.07.2001 року та № 8 від 13.05.2002 року (том 15 арк. справи 24-25).

Вказані вимоги заявлені у строк, встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , підтверджені документально, а відтак підлягають визнанню у заявленій сумі.

Заявлена пеня у сумі 8595,86 грн. нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають» .

Представник Відповідача-1 пояснив суду, що такий вид податку як податок на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норм амортизації, на даний час не передбачений чинним Податковим кодексом України, тому його було віднесено до інших надходжень, контроль за справляння якими здійснює податковий орган, і змінено код бюджетної класифікації даного виду платежу з 11021500 спочатку на 24060300, згодом на 24060303, тому саме заборгованість з податку на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації, у розмірі 39943,15 грн. ліквідатор ОСОБА_2 сплатила згідно з платіжним дорученням № 17 від 09.11.2017 р. Як видно з названого платіжного доручення, ліквідатором сплачено 39943,15 грн. коштів інших надходжень за кодом бюджетної класифікації 24080300 (т.с. 20, а.с. 163).

Згідно особової картки банкрута за платежем кбк 24060303 обліковується податковий борг у сумі 31347,29 грн. недоїмки і 8595,86 грн. пені (т.с. 20, а.с. 185) і вимоги саме щодо 31347,29 грн. основного боргу з податку на прибуток, одержаного за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації, визнані постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. та відхилено вимоги ДПІ в сумі 8595,86 грн. пені з цього виду податку.

Отже, перераховуючи до державного бюджету 39943,15 грн. за кодом бюджетної класифікації 24080300, ліквідатор ОСОБА_2 фактично сплатила 31347,29 грн. основного боргу з податку на прибуток, одержаного за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації, вимоги ДПІ у м. Чернівцях щодо якого визнані постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р., та 8595,86 грн. пені з цього ж виду податку, вимоги ДПІ у м. Чернівцях щодо якої були відхилені названою постановою суду апеляційної інстанції.

З урахуванням цих встановлених обставин суд доходить висновку, що по коду бюджетної класифікації 24080300 ліквідатор ОСОБА_2 помилково сплатила до бюджету не 39943,15 грн., як вказала у заяві про відмову від зменшення розміру позовних вимог від 21.02.2018 р. № 01-21/2502, а лише 8595,86 грн. пені, як зазначено в її попередній заяві про зменшення розміру позовних вимог від 19.01.2018 р. № 01-21/249.

Таким чином, у цілому ліквідатор ОСОБА_2 сплатила на бюджетні рахунки за вказаними в її заяві кодами бюджетної класифікації платежів на 557513,14 грн. більше, аніж визнано поточних кредиторських вимог ДПІ у м. Чернівцях з відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів) постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р.

Також суд встановив, що за даними реєстру вимог кредиторів розмір вимог податкової інспекції за адміністративними штрафами та іншими санкціями, рентною платою за воду, за комунальним податком є більшими, аніж обліковані у відповідних особових картках платника податків-банкрута.

Відповідно до підпунктів 60.1.4, 60.1.5 статті 60 Податкового кодексу України рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених пп. 60.1.4 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 60.5 ст. 60 ПК).

Згідно з п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюється контролюючими органами. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок-422).

Згідно з пунктами 3, 6 Розділу І вказаного Порядку-422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП (Інтегрована картка платника) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. (пункт 1 Розділу ІІ Порядку-422).

Згідно з п. 1 Підрозділу 5 «Механізм обліку сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, та їх погашення» Розділу VІ Порядку-422 облік сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, а також погашення таких сум здійснюються з урахуванням особливостей, визначених законодавством з питань банкрутства.

Після надходження до органу ДФС відповідного рішення (ухвали, постанови) господарського суду (про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про припинення провадження у справі про банкрутство, про введення процедури санації, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство, про визнання мирової угоди недійсною та/або поновлення провадження у справі про банкрутство, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) дані судового рішення реєструються підрозділом судового оскарження в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, днем отримання від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, або відповідальної особи, визначеної керівником органу ДФС для виконання таких функцій, із занесенням дати ухвали/постанови суду.

Порядок перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників встановлено в Розділі VII Порядку-422.

Відповідно до п. 2 цього Розділу Порядку-422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, в тому числі, рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України), а до первинних показників належать, зокрема, такі дані первинних документів, як сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18 червня 2014 року у справі № 3/380-296/б є тим судовим рішенням, на підставі якого до інформаційної системи органів ДФС належало внести показники податкового боргу ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у розрізі і сумах відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів) за результатами розгляду судом кредиторських вимог податкової інспекції до ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у справі № 3/380-295/б.

Суд відхиляє доводи представника Відповідача-1, що судовими рішеннями, на підставі яких коригуються податкові зобов'язання платників податків в інформаційній системі органів ДФС, є виключно судові акти про скасування податкових повідомлень-рішень. Таку саму силу мають судові акти у справі про банкрутство за результатами розгляду кредиторських вимог до суб'єкта банкрутства, у тому числі й стосовно визнаних і відхилених вимог податкового органу щодо податків, зборів (обов'язкових платежів).

Однак, як встановив суд, інформація про дійсні суми податкового боргу ЧОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за результатами судового розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 ОДПІ до банкрута не була внесена до його особових карток, у результаті чого за банкрутом обліковується юридично не існуюча податкова заборгованість на загальну суму 557513,14 грн., кошти в рахунок погашення якої ліквідатор ОСОБА_2 сплатила в ході погашення поточних вимог ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Суд визнає неспроможними доводи ОСОБА_1 ОДПІ, що підприємство правомірно самостійно погасило податковий боргу у повному обсязі, позаяк Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить заборони на самостійне погашення боржником узгодженого податкового зобов'язання згідно норм п. 57.1, п. 57.2 статті 57 ПК України.

Як зазначалося, у ліквідаційній процедурі ліквідатор здійснює погашення лише тих кредиторських вимог, які включені до реєстру вимог кредиторів, у встановленій статтею 45 Закону черговості.

У підпункті 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

У справі про банкрутство кредиторські вимоги органу податкової служби нічим не відрізняються від кредиторських вимог інших кредиторів, їх погашення відбувається в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а вимоги, які відхилені і не включені до реєстру вимог кредиторів, задовольнятися не повинні.

Хибними також є доводи представника Відповідача-1, що в зв'язку зі сплатою ліквідатором ОСОБА_2 усієї суми податкового боргу відсутнє порушення прав як банкрута, так і його кредиторів. Змістом процедур банкрутства за Законом є в тому числі визначення обсягу кредиторської заборгованості суб'єкта банкрута (його пасив) та задоволення вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів з метою відновлення платоспроможності боржника. Сплата одержаних від реалізації майна банкрута коштів у рахунок погашення кредиторських вимог, які відхилені судом і не включені до реєстру вимог кредиторів, безумовно порушує право банкрута на мирне володіння своїм майном і права кредиторів, які ще не одержали задоволення своїх вимог. При цьому, суд зазначає, що сам банкрут є державним підприємством, тому неправильне використання коштів від реалізації його майна в процедурі ліквідації завдає шкоди також державним інтересам, однак не в тому контексті, в якому висловився прокурор в судовому засіданні.

Суд відхиляє твердження Відповідача-1, що правовідносини сторін урегульовано нормами податкового законодавства, тому заява ліквідатора ОСОБА_2 є справою адміністративної юрисдикції і повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Частиною 4 статті 10 Закону, пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже, заява ліквідатора у межах справи про банкрутство про стягнення з кредитора надмірно (помилково) сплачених коштів підвідомча господарському суду.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

1) має місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

2) відбулося набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

3) обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

У ході розгляду справи судом установлено, що під час задоволення поточних вимог кредитора ОСОБА_1 ОДПІ ліквідатор ОСОБА_2 помилково сплатила на бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації кошти на загальну суму 557513,14 грн. податків, зборів (обов'язкових платежів), які не підлягали оплаті в зв'язку з тим, що не були визнані в якості кредиторських вимог ОСОБА_1 ОДПІ постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р.

Отже, дані кошти сплачені на відповідні бюджетні рахунки без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню на ліквідаційний рахунок банкрута для проведення розрахунків з кредиторами, вимоги яких не погашені (в тому числі й з ОСОБА_1 ОДПІ в частині непогашеної податкової заборгованості згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р.).

При цьому суд окремо зазначає, що в нього відсутні підстави для зарахування надмірно сплачених ліквідатором коштів у рахунок погашення решти включених до реєстру вимог ОСОБА_1 ОДПІ (зокрема, з адміністративних штрафів та інших санкцій, надходження від застосування штрафних санкцій, комунального податку, рентній платі за воду, ЄСВ), оскільки згідно особових карток заборгованість обліковується лише з єдиного соціального внеску, окрім того, всі платежі мають відповідне бюджетне спрямування і їх перенесення з одного виду бюджетної класифікації на іншу можливе лише в установленому порядку відповідним компетентним органом, але не судом.

У зв'язку з цим неспроможними є заперечення ОСОБА_1 ОДПІ і управління Державної казначейської служби України в м. Чернівцях Чернівецької області, що згідно з пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, пунктом 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів державного та місцевого бюджетів здійснюється органами Казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, а саме - органів Державної фіскальної служби України.

У даному випадку йдеться не про повернення помилково та/або надміру сплачених платником податків на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, а про повернення банкруту перерахованих до бюджету без достатньої правової підстави коштів, надмірно сплачених у ході задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі, яка проводиться відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 «По затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок-845). Відповідно до п. 3 Порядку-845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пунктом 16 Порядку-845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.

Відповідно до пункту 19 Порядку-845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

Згідно з пунктом 20 Порядку-845 у разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету

Таким чином, законодавством установлено, в який спосіб здійснюється стягнення коштів з державного бюджету, і саме в такому порядку ліквідатор ОСОБА_2 просить стягнути з рахунків державного і місцевого бюджетів помилково (надмірно) сплачені кошти відповідно до кодів бюджетної класифікації платежів. Виконання рішення в цій частині повинен здійснити саме Відповідач-2, тому його правомірно залучено до справи.

Підсумовуючи, суд зазначає, що в ході розгляду справи дійшов до висновку, що вимоги ліквідатора ОСОБА_2 підтверджені документально і засновані на чинному законодавстві, а заперечення відповідачів, третьої особи і прокурора їх не спростовують, інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, суд не встановив.

З урахуванням викладеного вимоги ліквідатора банкрута ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню на загальну суму 557513,14 грн., у тому числі 29407,76 грн. податку на додану вартість, 56768,78 грн. податку на прибуток, 355276,59 грн. акцизного збору, 8595,86 грн. інших надходжень (податок на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норми амортизації), 3037,24 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, 7132,29 грн. з податку на доходи фізичних осіб, 97248,89 грн. земельного податку, 21,42 грн. збору за забруднення навколишнього середовища, 24,31 грн. збору за провадження торгівельної діяльності.

Судовий збір у розмірі 8832,90 грн. (з урахуванням зменшенням розміру позовних вимог: (588860,25 грн. х 1,5%)) суд вважає за обґрунтоване покласти на відповідача ОСОБА_1 ОДПІ, яка є територіальним органом ГУ ДФС у Чернівецькій області, через відмову якого в добровільному поверненні надмірно сплачених коштів виник судовий спір (т.с. 20, а.с. 42,43).

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог частина судового збору в розмірі 112,12 грн. може бути повернута заявнику за його клопотанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» ((596334,09 грн. - 588860,25 грн.) х 1,5%). Решту судового збору, яка припадає на частину відмовлених вимог, слід залишити за банкрутом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 40, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст.ст. 3, 12, 20, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (м. Чернівці, вул. Хотинська, 6, код за ЄДРПОУ 00384682, ліквідаційний рахунок № 26008000016435 в АТ «Укрексімбанк» , МФО 322313) помилково (надмірно) перераховані кошти на загальну суму 557513,14 грн., а саме:

1) з відповідних рахунків Державного бюджету України у розмірі:

- 29407,76 грн. податку на додану вартість, код бюджетної класифікації 14010100;

- 56768,78 грн. податку на прибуток, код бюджетної класифікації 11020100;

- 355276,59 грн. акцизного збору, код бюджетної класифікації 14020100;

- 8595,86 грн. інших надходжень, код бюджетної класифікації 24060300;

2) з відповідних рахунків місцевого бюджету м. Чернівці у розмірі:

- 3037,24 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, код бюджетної класифікації 12020100;

- 7132,29 грн. з податку на доходи фізичних осіб, код бюджетної класифікації 11010100;

- 97248,89 грн. земельного податку, код бюджетної класифікації 18010500;

- 21,42 грн. збору за забруднення навколишнього середовища, код бюджетної класифікації 19050200;

- 24,31 грн. збору за провадження торгівельної діяльності, код бюджетної класифікації 18040200.

3. У решті вимог у задоволенні заяви відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39579145) на користь ОСОБА_1 обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (м. Чернівці, вул. Хотинська, 6, код за ЄДРПОУ 00384682, ліквідаційний рахунок № 26008000016435 в АТ «Укрексімбанк» , МФО 322313) 8362,69 грн. судового збору.

Порядок оскарження

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі.

У судовому засіданні 06.03.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст підписано 12 березня 2018 року.

Суддя Т.І.Ковальчук