Ухвала

від 12.03.2018 по справі 344/2450/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2450/18

Провадження № 11-сс/779/88/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України на строк шістдесят днів до 22 квітня 2018 року включно. Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 здійснюється в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12. Визначено заставу 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень.

Слідчий суддя мотивувала своє рішення тим, що прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 вважає вказане рішення слідчого судді в частині визначення ОСОБА_8 застави розміром 140960 грн. необґрунтованим, внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Незважаючи на те, що судом першої інстанції визначено максимальну суму застави, передбачену ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 грн., вважає, що ця сума не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 , покладених на нього обов`язків та призведе до настання ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України. На думку прокурора, тільки розмір застави, який перевищує визначений законодавцем у КПК України може зобов`язати підозрюваного виконувати покладені на нього обов`язки, належну процесуальну поведінку та забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2018 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 352400 грн. (200 розмірів прожиткового мінімуму). У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування з потерпілими, усіма свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити;

- захисник ОСОБА_9 заперечила доводи апеляційної скарги прокурора та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора належить відмовити, ухвалу слідчого судді - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 13 лютого 2018 року за № 42018091010000004 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.п.4). Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за заявою представника ТОВ «Хотей ІФ» ОСОБА_10 про те, що працівник Управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області ОСОБА_8 вимагав неправомірну вигоду в розмірі 2100 доларів США за вирішення питань щодо отримання ліцензії та врегулювання питання проведення перевірки діяльності фірми після надання ліцензії.

ОСОБА_8 затриманий 22.02.2018 року в порядку ст. 208 КПК України, а 23.02.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (а.п.12-13,25-26).

Слідчим суддею вірно враховано наявність обґрунтованої підозри, підтвердженої матеріалами провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.п. 5-11).

В клопотанні слідчого доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обираючи відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, одружений, працює та раніше не судимий.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку колегії суддів, при визначенні підозрюваному розміру застави слідчий суддя правильно врахував характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 за інкримінований злочин, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні

Тому колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді про те, що застава у розмірі 140960 гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Вищевказаний розмір застави є обґрунтованим і визначений з дотриманням вимог міжнародного та національного законодавства, з врахуванням тяжкості та обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та наявності ризиків, передбачених у статті 177 КПК України та того, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, в апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду справи, прокурором не наведено переконливих мотивів про необхідність застосування застави у визначеному в апеляційній скарзі розмірі, та не наведено фактів, які б поза всяким розумним сумнівом свідчили б про їх винятковість для застосування застави саме у такому розмірі.

На думку колегії суддів, запропонований прокурором розмір застави у сумі 352400 гривень, виходячи з самої правової природи такого запобіжного заходу як застави, тобто альтернативою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в такому випадку буде носити каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави. Крім того, з урахуванням даних про особу ОСОБА_8 , які містяться в провадженні, запропонований прокурором розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного і стороною обвинувачення не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що підозрюваний має можливість внести заставу у вказаному розмірі.

Посилання апелянта на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, як на підставу для збільшення розміру застави, вже враховані судом при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційних вимог прокурора.

Отже, слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає як практиці Європейського суду з прав людини, так і нормам КПК України.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2018 року про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5