Рішення

від 30.01.2018 по справі 755/18455/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18455/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товарситва з обмеженою відповідальністю Селтік про стягнення моральної шкоди в зв язку зі втратою працездатності, -

учасники справи: представник позивач - ОСОБА_2;

представники відповідача ТОВ Селтік - Лесковець В.П.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ,,Селтік про стягнення моральноїшкоди в зв'язку з втратою працезданості мотивуючи свої вимоги тим, що він працював в ТОВ ,,Селтік на посаді вантажника.

29.08.2016 року приблизно о 13 год. на вул. Курчатова 5, в м. Києві під час виконання своїх посадових обов'язків по збору сміття сталося травмування нижніх кінцівок, внаслідок чого було втрачено обидві ноги.

Висновком МСЕК від 08.08.2017 року було встановлено 90% втрати професійної працездатності позивача та встановлена перша група інвалідності безтерміново.

В результаті трудового каліцтва було перенесено сильний фізичний біль та моральні страждання, погіршився стан здоров'я, з'явилося почуття страху та безпорадності, порушено звичний спосіб життя, постійно потрібна стороння допомога втрачені нормальні життєві та виробничі стосунки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму ВСУ України від 31.03.1995 року №4,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації , а також інших негативних наслідків з урахуванням інших обставин , які мають істотне значення при визначеному розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути на його користь 2 ( два) мільйони гривень за спричинення йому моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві, але при цьому не оспорював того факту, що відповідач ТОВ Селтік після отримання позивачем травми взяв на себе значну частку витрат по лікуванню позивача.

Представник відповідача ТОВ ,,Селтік Лесковець В.П. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, пояснивши при цьому, що дійсно позивач ОСОБА_1 перебував у трудових стосунках з відповідачем та під час виконання своїх трудових обов язків позивач грубо порушив правила техніки безпеки, що призвело до травмування позивача ОСОБА_1

Відповідач ТОВ ,,Селтік взяв на себе всі витрати по лікуванню позивача ОСОБА_1, що склало більше 100 тис. грн.

Суд вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ст. ст. 3, 4 Цивільногопроцесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чиінтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Статтею 29 КЗпП визначено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ТОВ ,,Селтік вантажником тривалий період часу та знав особливі умови праці.

29.08.2016 року приблизно о 13 год. на вул. Курчатова 5, в м. Києві під час виконання своїх посадових обов'язків по збору сміття сталося травмування, внаслідок чого було втрачено обидві ноги.

Відповідач добровільно взяв на себе фактичні всі витрати за лікування . Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються представником позивача.

Висновком МСЕК від 08.08.2017 року було встановлено, що позивач втратив 90% професійної працездатності та йому була встановлена перша група інвалідності безтерміново.

За положеннями ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'ю, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Однією з основних гарантій, встановлених у Законі України Про охорону праці , є запровадження соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. 23 вересня 1999 р. прийнято Закон Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності . Цей Закон визначив систему, принципи та види соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, порядок відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я, визначив обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо сплати страхових виплат у разі настання страхових випадків.

Ук убачається з матеріалів справи та не оспорюється представником позивача нещасний випадок на підприємстві стався внаслідок порушення п. 3.15 інструкції з охорони праці №12 Для вантажника сміттєвоза ТОВ Селтік , а семе: …не допускати виконання будь - яких робіт у приймальному бункері при працюючому двигуні , а також порушив вимоги п.1.20.9 інструкції з охорони праці №12 Для вантажника сміттєвоза ТОВ Селтік , а саме: … виживання спиртних напоїв на робочому місці і території підприємства забороняється .

Тобто як убачається з матеріалів справи, що під час виконання своїх службових обов язків позивач перебував на робочому місці в стані алкогольного сп яніння, а також порушення правил безпеки саме зі сторони позивача призвели до нещасного випадку.

Крім того на даний час по даному факту відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.. 272 КК України, рішення в рамках даної справи не прийнято.

П. 4.1. рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 закріплює, що ушкодження здоров'я заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні та фізичні страждання.

Згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається саме на власника або уповноважений ним орган.

Також статтею 237-1 КЗпП визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода відшкодовується працівникові без посередньо роботодавцем за наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника, що підтверджується належними доказами, згідно матеріалів справи ; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Водночас однією з основних гарантій, встановлених у Законі України Про охорону праці , є запровадження соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. 23 вересня 1999 р. в Україні прийнято Закон Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Даний Закон визначив систему, принципи та види соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, порядок відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я, визначив обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо сплати страхових виплат у разі настання страхових випадків.

Зазначений Закон набрав чинності з 1 квітня 2001 р. Проте підпункти а - б пункту 5 та пункт 7 ст. 21 Закону

(забезпечення обслуговуванням вузкопрофільними лікарями та лікарями загальної практики; забезпечення доглядом медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі; забезпечення акушерським та іншим доглядом удома або в лікарні під час вагітності та пологів; забезпечення згідно з медичним висновком домашнім доглядом за потерпілим, допомогою у веденні домашнього господарства (або надання йому компенсації відповідних витрат), сприяння наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла) набирають чинності з 1 січня 2003 р. До внесення змін нормативні акти діють у тій частині, що не суперечить Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 807 від 11 липня 2001 р. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 р. Про затвердження Правил відшкодування власником підпрємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків .

Отже, шкода, заподіяна життю, здоров'ю і працездатності працівника внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, з 1 квітня 2001 р. відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків шляхом надання страхових виплат.

Якщо документи не передано Фонду, то потерпілі продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від роботодавця (п. 2 ст. 7 Закону України Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 22 лютого 2001 p.).

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що роботодавець не виконав умови трудового законодавства та допустив до виконання обов'язків працівника, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, але при цьому не вказав того факту коли та де позивач вживав спиртні напої та чи була притягнута відповідальна особа до адміністративної відповідальності за ст.. 179 КУпАП.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставусвоїх вимог і заперечень.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що вказаний нещасний випадок стався саме з вини позивача та не дотримання останнім правил техніки безпеки під час виконання трудових обов язків , будь - яких порушень зі сторони працедавця, що могли стати в причинному зв язку з виникнення нещасного випадку в ході судового розгляду встановлено не було. Крім того відповідач поніс витрати викликані лікуванням позивача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись , ст.23, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,237-1,153 КЗпП, Закон Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , ст.ст. 83, 89,263-268 ЦПК , суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товарситва з обмеженою відповідальністю Селтік про стягнення моральної шкоди в зв язку зі втратою працездатності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 9 лютого 2018 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; тел.. НОМЕР_2

Відповідач - ТОВ Селтік ідентифікаційний код 23245193, адреса: 01601 м. Київ, вул. Алма - Атинська буд.8.

Суддя: