АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 01 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2017 року,
за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволеноклопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт намайно, яке належить ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», (код ЄДРПОУ 36644635), а саме:
- нежитлова будівля літ."Б-2", загальною площею (кв.м): 4789.5, що знаходиться за адресою: Харківська обл. м. Харків, проспект Гагаріна, 165 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 187384263101);
- будівля, офісно-розважальний комплекс з торгівельними приміщеннями, загальною площею (кв.м): 19737.7, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2/6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 154235132105):
- торгово-розважальний центр, загальною площею (кв.м): 76942.7, що знаходиться за адресою: Донецька обл. м. Маріуполь, Володарське шосе, 2 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна № 11134414123).
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та недопущення його знищення або відчуження, необхідно клопотання задовольнити та накласти арешт на майно підозрюваного, оскільки вважає наявні передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для його накладення.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строків апеляційного оскарження представник зазначає, що копія оскаржуваної ухвали на адресу ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо» не надходила, а товариство чи його представники не були присутні на відкритому судовому засіданні при розгляді клопотання про арешт майна.
Автор апеляційної скарги вважає, що арешт майна, накладений слідчим суддею, є необґрунтованим.
Зазначає, що власник ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО» чи посадові особи не є пов`язаними особами з ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», не є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальним провадженням № 42016100000000558, процесуальний статус самого товариства органом досудового розслідування не визначено. До суду не надано доказів, які б підтверджували, що ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», власники товариства чи його посадові особи здійснювали будь-яке втручання чи вплив на дії службових осіб ПАТ «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Крім того, не існує жодних рішень суду чи інших компетентних установ, які б підтверджували недійсність або нікчемність угод, укладених ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо» з власними контрагентами за якими, за твердженням органу слідства, ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо» могло бути отримано грошові кошти ПАТ «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Разом з тим, представник вважає, що слідчий суддя не переконався в тому , що майно на яке було накладено арешт є власністю ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО». Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна № 105353878 від 28 листопада 2017 року та бухгалтерської довідки №28/11-1 від 28 листопада 2017 року, у власності ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО» не перебуваєжодного об`єкту нерухомого майна, а арештоване майно ніколи не було у власності ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», воно є власністю інших осіб Товариств які жодним чином не фігурують у даному кримінальному провадженні, є добросовісними набувачами та на даний час позбавлені можливості вільно володіти та використовувати власне майно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», копія оскаржуваної ухвали на адресу товариству не надходила, представники останнього не були присутні на відкритому судовому засіданні при розгляді клопотання про арешт майна, а тому колегія суддів вважає за необхідне, з врахуванням доводів представника власника майна в судовому засіданні та думки прокурора, поновити строк на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 02 червня 2016 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідування під № 42016100000000558, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 218-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що за кредитними договорами, укладених ПАТ «Банк Михайлівський» з 8 суб`єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності, зокрема, за укладеними 19 травня 2016 року кредитними договорами:
№ 56/05-КЛ з ТОВ «ОМЕГА КОМПАНІ ЛТД» (код 40160051);
№ 57/05-КЛ з ТОВ «МАКСІ-ПРОМ СЕРВІС» (код 40160030);
№ 58/05-КЛ з ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ СЕРВІС» (код 40161909);
№ 59/05-КЛ з ТОВ «ЯРОС ГРУП» (код 39874907);
№ 60/05-КЛ з ТОВ «АЛЬФА-ІНВЕСТ СЕРВІС» (код 40159093);
№ 61/05-КЛ з ТОВ «ОЛІМПІК ПРОМ СЕРВІС» (код 40159051);
№ 62/05-КЛ з ТОВ «КАПІТАЛ-БУД ГРУП» (код 40161893);
№ 63/05-КЛ з ТОВ «АТЛАНТІС БУД ГРУП» (код 40158435),
вказаним товариствам було надано кредитів на загальну суму 899 600 000,00 грн.
Отримані кредитні кошти були спрямовані позичальниками на ТОВ «ПРОФІТ ЮНІОН», код 39313143 та ТОВ «ІНІЦІАТИВА ГРУП», код 39105783 з призначенням платежів «надання фінансової допомоги» та «купівля-продаж цінних паперів», які в свою чергу, спрямували кредитні кошти на 15 суб`єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ «АЛЕКСА ГРУП», код 38912368; ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕР-ПРОФІТ», код 38544897; ТОВ «АЛЬЯНС НОВОБУД», код 35326295; ТОВ «АЛЄКСАНДРІЯ», код 38003909; ТОВ «ТРАНС-ЛОГІСТИК», код 35917412, ТОВ «АЛЬЯНС ТРАНССЕРВІС», код 38238804; ТОВ «3Д ТРАНС», код 38703875; ТОВ «ФАЕТОН-ГРУП», код 36149299; ТОВ «АРМА ФАКТОРИНГ», код 32487273; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», код 36644635; ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙ ЦЕНТР БМ», код 39167588; ТОВ «ДІЄСА», код 36483471; ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15», код 33987142; ТОВ «ЕСТ-КОМ», код 36655694; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦЕНТР СПРИЯННЯ БІЗНЕСУ «ПІК», код 22903458, які спрямували вказані кошти на погашення заборгованості за 19-ма кредитними договорами на загальну суму 1,060 млрд. грн.
В свою чергу, ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», (код ЄДРПОУ 36644635) набула право власності на наступне майно:
- нежитлова будівля літ."Б-2", загальною площею (кв.м): 4789.5, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, 165 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 187384263101);
- будівля, офісно-розважальний комплекс з торгівельними приміщеннями, загальною площею (кв.м): 19737.7, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2/6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 154235132105);
- торгово-розважальний центр, загальною площею (кв.м): 76942.7, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 11134414123).
03 липня 2017 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2017 року зазначене клопотання задоволено.
Задовольняючи клопотання прокурора, яке внесене в межах кримінального провадження № 42016100000000558, слідчий суддя, заслухав пояснення прокурора та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та недопущення його знищення або відчуження, необхідно клопотання задовольнити та накласти арешт на майно підозрюваного, оскільки вважає наявні передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для його накладення.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно, в тому числі юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про необхідність накладення арешту на майно, яким користується ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО», перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 6, 10 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, яким користується ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО».
Крім того, в матеріалах провадження міститься цивільний позов ПАТ «Банк Михайлівський», про стягнення матеріальної шкоди в розмірі, що складає 941984836, 10 грн. (а.п. 112-122).
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Доводи апеляційної скарги про те, що власник ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО» чи посадові особи не є пов`язаними особами з ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», не є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальним провадженням, процесуальний статус самого товариства органом досудового розслідування не визначено, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки арешт на майно накладений відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.
Твердження автора апеляційної скарги з приводу того, що ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЕЛЬДОРАДО» не є власником вищевказаних нежитлових приміщень, - не можуть бути визнані достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, а лише підтверджують, що арешт не порушує їх права користування, так як вони не позбавленні такого права.
Переконливих доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, адвокатом, не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПК.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що в даному конкретному випадку, рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, та правомірно накладено арешт на згадане вище майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія судді -
УХВАЛИЛА:
Поновити представнику ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо» трок на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року, якою задоволеноклопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо», - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/622/2018 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2018 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 72701097 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні