Ухвала

від 13.03.2018 по справі 916/97/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13.03.2018м. ДніпроСправа № 916/97/18

за позовом Приватного підприємства "НАТАЛІ-ГРАНД", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЮС ІНВЕСТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором надання юридичних та бухгалтерських послуг у розмірі 12 065, 85 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "НАТАЛІ-ГРАНД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЮС ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних та бухгалтерських послуг № 1-2811/16 від 28.11.2016 (далі - Договір) у розмірі 12 065, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за Договором.

Ухвалою суду від 15.02.2018 позов Приватного підприємства "НАТАЛІ-ГРАНД" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/97/18, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання для розгляду по суті на 15.03.2018 о 11-00 год.

12.03.2018 позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки та майно відповідача ТОВ МАРКЮС ІНВЕСТ у зв'язку з невиконанням свого обов'язку сплатити послуги за Договором № 1-2811/16 про надання юридичних та бухгалтерських послуг, про що винести відповідну ухвалу.

Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланнями позивача на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує телефонні дзвінки та письмові прохання позивача сплатити борг, а керівні органи підприємства відповідача розтрачують майно та не слідкують за діяльністю підприємства, що спричинить відсутність коштів на рахунках відповідача, та в подальшому унеможливить виконання рішення господарського суду у даній справі.

Дослідивши зазначену заяву, суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні з наступних підстав.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом заяви про забезпечення позову позивачем не надано підтверджень наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на те, що заява позивача ґрунтується лише на припущеннях позивача та не підтверджена належними доказами, не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а відтак у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовляється судом.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "НАТАЛІ-ГРАНД" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили - 13.03.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Суддя А.В. Суховаров