Рішення

від 28.02.2018 по справі 907/842/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2018 м. Ужгород Справа № 907/842/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Кут Л.В.

розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» , м. Дніпро до приватного підприємства «Каліна» в особі ліквідаційної комісії, м. Ужгород про зобов'язання визнати кредиторські вимоги за договором про надання офердрафтового кредиту №К016-07/ОВ від 09.02.2007, які виникли станом на 17.09.2017 у розмірі 404678,77грн., у тому числі 47900грн. заборгованості за кредитом, 182826,13грн. заборгованості за відсотками, 173952,64грн. пені та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 1176-К-О від 05.01.17 ;

Від відповідача - не з'явився.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК , м. Дніпро звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до приватного підприємства Каліна в особі ліквідаційної комісії, м. Ужгород про зобов'язання визнати кредиторські вимоги за договором про надання офердрафтового кредиту №К016-07/ОВ від 09.02.2007, яка виникла станом на 17.09.2017 у розмірі 404678,77грн., у тому числі 47900грн. заборгованості за кредитом, 182826,13грн. заборгованості за відсотками, 173952,64грн. пені та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, посилаючись на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, 105, 111, 112, 526, 530, 549, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2017 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було призначено справу до розгляді із стадії підготовчого провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами в його обґрунтування до дати 23.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2018 з огляду на суть позовних вимог та підстави їх подання підготовче засідання відкладено на 12.02.2018.

Ухвалою суду від 12.02.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.02.2018.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на порушення відповідачем умов договору про надання овердрафтового кредиту № К016-07/ОВ від 09.02.2007 року, в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та пені. Позивач звернувся до ліквідаційної комісії ПП Каліна з заявою, яка містила вимогу розглянути, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача грошові вимоги позивача. Однак вказана заява розглянута не була, що, за доводами позивача, свідчить про ухилення відповідача від розгляду заяви позивача.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду від 05.12.2017, 18.12.2017 та від 23.01.2018 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 88000, м. Ужгород, вул. Заводська, 11.

Відповідач відзиву по суті заявлених позовних вимог суду та позивачу не подав, свого повноважного представника у судове засідання не направив. У матеріалах справи містяться відомості стосовно повернення відділенням поштового зв'язку повідомлень суду про розгляд справи з причин - фірма не знайдена .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 28.02.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2007р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" в особі Закарпатського регіонального управління (далі - Банк) та приватним підприємством «Каліна» , м. Ужгород був укладений договір про надання овердрафтового кредиту № К016-07/ОВ (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. А.1, А.2, 1.1. кредитного договору Банк надав позичальнику овердрафтовий кредит з розміром ліміту 14 000,00 гри., який в подальшому було збільшено до 47900,00грн., шляхом проведення його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку №26003055201789 в обмін на зобов'язання позичальника повернути отриманий кредит та сплатити відсотки, встановлені даним договором, що підтверджується випискою по відповідному рахунку. Зазначені обставини підтверджуються випискою по поточному рахунку відповідача та довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів.

ОСОБА_2З кредитного договору передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється Банком в строк по 08.02.2008р.

Згідно з п.п. А.7, 4.1. для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитомПроцентна ставка протягом 1-3 днів 12 протягом 4-7 днів 13 протягом 8-15 днів 17 протягом 16-30 днів 19

Пунктами А.8, 4.2. кредитного договору встановлено, що при порушенні клієнтом зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 38% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

ОСОБА_2 5.1. кредитного договору сторони погодили, що при порушенні позичальником л-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.2, 4.3. даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 3..7-5. даного договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4, 4.5 даного договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Позивач надав суду відомості про те, що відповідачем не здійснено, а матеріали справи не містять доказів повернення банку кредитних коштів у повному обсязі, сплату відсотків, комісії та пені, у зв'язку з чим станом на 14.09.2017 у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 404678,77грн., з яких 47900,00 грн. заборгованості за кредитом, 182826,13грн. заборгованості по відсоткам, а також 173952,64грн. пені.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських ПП Каліна перебуває в процесі припинення юридичної особи.

20.09.17 позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог від 20.09.17 № б/н, якою просив розглянути вимоги з оплати заборгованості за договором про надання овердрафтового кредиту № К016-07/ОВ від 09.02.2007 у розмірі 404678,77грн., з яких 47900,00 грн. заборгованості за кредитом, 182826,13грн. заборгованості по відсоткам, а також 173952,64грн. пені, визнати та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу (арк. с. 37-38).

Вказана кореспонденція повернута на адресу позивача 06.11.17, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства зв'язку Укрпошта , а заява направлена на адресу місця проживання ліквідатора, була вручена адресату 27.09.2017.

Таким чином, в строк не пізніше 27.10.2017р. ліквідаційної комісія (ліквідатор) ПП Каліна" була зобов'язана направити позивачу письмове рішення щодо розгляду заявлених кредиторських вимог, однак, такої відповіді отримано не було, що, за доводами позивача, свідчить про ухилення від визнання грошових вимог та стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, ухилення від розгляду заяви оскаржено позивачем до суду в межах місячного строку з дати коли він дізнався про таку відмову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною вказаної статті встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.8 ст. 111 ЦК України).

Відповідно до ч. 9 вказаної статті, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення про припинення в обов'язковому порядку здійснюється публікація відповідного повідомлення у якому встановлюється строк на заявлення кредиторами своїх вимог. При цьому, цей строк становить від двох до шести місяців з дня такого опублікування.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, вимоги кредиторів не повинні залишатися ліквідаційною комісією без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок грошових вимог до відповідача суд вважає його вірним, а вимоги позивача про включення таких грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства Каліна такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати приватне підприємство «Каліна» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заводська, 11, ідентифікаційний код 32891004) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) за договором про надання офердрафтового кредиту №К016-07/ОВ від 09.02.2007, які виникли станом на 17.09.2017 у сумі 404678,77грн. (Чотириста чотири тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 77 коп.), у тому числі 47900грн. заборгованості за кредитом, 182826,13грн. заборгованості за відсотками, 173952,64грн. пені та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнути з приватного підприємства «Каліна» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заводська, 11, ідентифікаційний код 32891004) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) суму 1600,0грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 12.03.2018.

Суддя О.Ф. Ремецькі