Рішення

від 26.02.2018 по справі 907/783/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.2018 м. Ужгород Справа № 907/783/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Кут Л.В.

розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УПК - Інвест» , м. Київ

ДО Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Мукачево

ДО Дочірнього підприємства «ОСОБА_1 млаки» , Мукачівський район, с. Лісарня,

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» , м. Київ,

- Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород,

- Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_2, м. Мукачево

ПРО визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га, -

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_3, представник за довіреністю від 20.11.2017 року;

Від відповідача 1 - не з'явився;

Від відповідача 2 - ОСОБА_4, представник за довіреністю від 01.02.2018 року;

ОСОБА_5, представник за довіреністю від 01.02.2018 року;

від третіх осіб 1,2,3 - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УПК - Інвест , м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Мукачево про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України шляхом ухилення від посвідчення переходу права на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2017 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було призначено справу до розгляду із стадії підготовчого провадження, встановлено відповідачу та третій особі строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами в його обґрунтування до дати 17.01.2018. Також даною ухвалою суду призначено до розгляду у засіданні суду клопотання позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2018 підготовче засідання відкладено на 29.01.2018 з мотивів, наведених у ній, а також прийнято протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову. Заперечення сторонами та у часниками справи з приводу такого клопотання позивача суду не надходили.

Ухвалою суду від 29.01.2018 підготовче засіданні відкладено на 15.02.2018, задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ДП ОСОБА_1 млаки .

Ухвалою суду від 15.02.2018 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справи до розгляду по суті на 26.02.2018.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про їх зміну, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, просить суд взяти до уваги те, що предметом спору є визнання речових прав позивача на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, загальною площею 2,1698 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, на території Пузняковецької сільської ради, урочище Солені Млаки , які виникли в порядку та з підстав визначених законом в зв'язку з придбанням цілісного майнового комплексу, який на ній знаходиться та був придбаний позивачем. Права позивача на земельну ділянку виникли та перейшли до нього на підставі норм ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Також стверджує, що спірна земельна ділянка набула ознак об'єкта права власності, що також підтверджується фактичними обставинами справи та письмовими доказами.

При цьому зазначає, що 27 грудня 2012 року між Мукачівською районною державною адміністрацією Закарпатської області (продавець) та Дочірнім підприємством Соленні Млаки (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2.1698 га з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, яка знаходилась на території Пузняківської сільської ради за межами населеного пункту в урочищі Солені Млаки . На земельній ділянці на час укладання договору купівлі-продажу знаходився цілісний майновий комплекс, який належав покупцю ДП Солені Млаки , про що свідчило свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Пузняківської сільської ради. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 1634 та зареєстрований в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Мукачеве і Мукачівському районі 28 грудня 2012 року за № 3 51.

Формування земельної ділянки як об'єкту прав, а також наступне набуття речових прав на такий об'єкт нерухомого майна ДП Солені Млаки підтверджується відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно, доданими до справи.

Таким чином, у дочірнього підприємства Солені Млаки виникло право власності на земельну ділянку загальною площею 2,1698 га з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, яка до моменту оформлення такого договору купівлі-продажу, знаходилася у користуванні дочірнього підприємства Солені Млаки на підставі договору оренди. Відповідно до умов договору купівлі-продажу з моменту виникнення у Покупця права власності на земельну ділянку, встановлений раніше режим і всі правовстановлюючі документи про право на користування цією земельною ділянкою втрачають чинність .

Позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується факт формування спірної земельної ділянки як об'єкту прав, а також зміна (перехід) права власності на неї від держави до ДП Солені Млаки , а потім від ДП Солені Млаки до позивача. В ході реєстрації речових прав дочірнього підприємства були уточнені координати розміщення такої ділянки з відповідним коригуванням її положення в системі Державного земельного кадастру України, в зв'язку з чим відбулась зміна кадастрового номеру земельної ділянки на 2122786600:01:000:0031. У свою чергу, об'єкт речових прав при цьому не змінився, площа ділянки, її конфігурація, периметр тощо залишились такими самими.

Також позивач просить суд взяти до уваги те, що цілісний майновий комплекс, який знаходиться на такій земельній ділянці належить позивачу відповідно до свідоцтва про придбання майна від 14.07.2016 року виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_2 відповідно до ст.66 Закону України Про виконавче провадження , ст. 47 Закону України Про іпотеку та на підставі акту про проведенні електронні торги затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Закарпатській області 12.07.2016 року

Відповідач 1 заперечує по суті заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у поданому суду відзиві. Разом з тим, відповідач 1 свого повноважного представника у судове засідання не направив, а поданою суду заявою просить розглянути справу за відсутності свого повноважного представника. При цьому в обґрунтування своєї позиції вказує на те, що на підставі розпорядження голови Мукачівської районної державної адміністрації від 26.12,2012 року № 1070 ,,Про продаж земельної ділянки» , між Мукачівською районною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством „ОСОБА_1 млаки» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2012 року. У пункті 1.3 даного Договору визначено: земельна ділянка знаходиться в користуванні покупця (орендаря) на підставі Договору оренди землі 09 листопада 2007 року, зареєстрованого в Закарпатській регіональній філії ДП „Центр державного земельного у кадастру» , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2007 року за № 2122786600-0407070700001. У ОСОБА_6 з Державного реєстру правочинів № 12425398 від 27,12.2012 року, у розділі „Предмет правочину» : спірна земельна ділянка вказана із кадастровим номером 2122786600:02:001:0001.

У свою чергу, на підставі Свідоцтва про придбання майна від 14.07.2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 633, Товариство з обмеженою відповідальністю „УПК-ІНВЕСТ» , набуло право власності на майно, яке знаходиться за адресою: с. Лісарня, урочище „ОСОБА_1 млаки» . Мукачівського району, що складається з цілісного майнового комплексу, загальною площею 742,2 кв.м.

Позивачем набуто право власності на майно на підставі вказаного вище Свідоцтва від 12.07.2016 року, однак у документах відсутні дані про земельну ділянку, як предмет правочину чи предмет, на яких переходять права до Позивача внаслідок набуття майнового комплексу.

Відтак, Мукачівська районна державна адміністрація стверджує, що Позивач має право претендувати саме на ту частину земельної ділянки, на якій розміщені придбані ним об'єкти нерухомості.

Представники відповідача 2 також заперечують по суті заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у поданих суду письмових поясненнях та просять суд взяти до уваги те, що позивач набув право власності на майно відповідно до свідоцтва про придбання майна від 14.07.2016 р. ТОВ УПК-Інвест та Актом про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.2016 р., але у вказаний документах відсутні дані про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, які є істотними умовами, більше того жодним чином не вказується про земельну ділянку як предмет правочину чи предмет, на яких переходять права до Позивача внаслідок набуття майнового комплексу.

Крім того, відповідач 2 стверджує, що спірна земельна ділянка, кадастровий номер: 2122786600:01:000:0031, що розташована за адресою: Закарпатська область. Мукачівський район, с/рада Пузняковецька, має загальну площу 2.1698 га, а об'єкти нерухомості які придбані Позивачем та розміщені на ній, фактично займають 1/10 від загальної площі земельної ділянки.

Відтак, відповідач 2 вважає, що в силу ч. ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, позивач має право претендувати тільки на ту частину земельної ділянки, на якій розміщені придбані ним об'єкти нерухомості, а не на всю земельну ділянку, яка належить Дочірньому підприємству ОСОБА_1 млаки на підставі договору купівлі продажу від 27.12.2012 р. та витягу з ДРРП від 17.07.2013 р.

Також відповідач 2 просить суд взяти до уваги те, що у матеріалах виконавчого провадження №49859495 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в рамках якого було продано цілісний майновий комплекс, який розташовано на спірній земельній ділянці, міститься звіт про оцінку будівель і споруд даного цілісного майнового комплексу від 18.04.2016 року, виконаний ПП ОСОБА_6

Згідно даного Звіту про оцінку ринкова вартість цілісного майнового комплексу склала 800 352, 60 грн. Разом з тим, у розділі 6 даного Звіту міститься розрахунок вартості земельної ділянки, площею 2,1698 га, на якій розташовані будівлі та споруди цілісного майнового комплексу (арк. 20-23 Звіту). Ринкова вартість даної земельної ділянки була оцінена у 5 123 567,88 грн. Разом з тим, дана сума не увійшла до ціни цілісного майнового комплексу, за яку його було придбано Позивачем на прилюдних торгах.

Також відповідач 2 стверджує, що право власності на земельну ділянку не переходить автоматично до нового власника будівлі, а набувається після державної реєстрації такого права за окремим правочином.

Відповідно відповідач 2 вважає обґрунтованою свою позицію про те, що до акту про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.2016 р. застосовуються положення ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч.б ст.120 Земельного кодексу України, згідно яких істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Оскільки ні акт про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.2016 р., а ні свідоцтво про придбання майна від 14.07.2016 р. не містять істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, дані угоди не можуть бути підставою для набуття права власності на земельну ділянку у відповідності до ст. 120 ЗК України та 377 ЦК України, на які посилається Позивач.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» у поданому суду письмовому поясненні вказує на обгрунтованість позиції позивача та просить суд врахувати те, що спірна земельна ділянка на момент проведення відкритих торгів з приводу примусового продажу майна ДП ОСОБА_1 млаки вже перебувала у власності даної особи. Однак, нею не було повідомлено про такі обставини на момент проведення відкритих торгів, що у свою чергу, призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Істотною умовою договору, який передбачає вибуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Відповідно до статті 202 Кодексу, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

З огляду на наведене третя особа також просить суд взяти до уваги те, що за умовами Договору Іпотеки №108-241008/1 від 24.10.2008 укладеного ПАТ „Європейський газовий банк» (надалі - Іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством „ОСОБА_1 млаки» ( надалі - Іпотекодавець), а саме, п. 1.1 передбачено, що цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору №154-211008 від 21.10.2008.

Предметом Договору Іпотеки був цілісний майновий комплекс, загальною площею 742,2 кв.м., що знаходяться за адресою урочище ОСОБА_1 млаки, с. Лісарня, Мукачівський район, Закарпатської області.

Окрім того, п.1.5 Договору Іпотеки зазначено що наявності у Іпотекодавця права користування земельною ділянкою площею 2,1699 га, що розташована за адресою урочище ОСОБА_1 млаки, с. Лісарня, Мукачівський район, Закарпатської області на підставі Договору оренди землі від 20.03.2006, зареєстрованого у Мукачівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №2122786600-0406070700001.

На підставі вище згаданого Договору оренди землі від 20.03.2006 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, та в процесі виготовлення документації було присвоєно кадастровий номер: 2122786600:02:001:0001.

27.12.2012 був укладений договір купівлі-продажу між Мукачівською районною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством „ОСОБА_1 млаки» зареєстровано в реєстрі за № 1634 та зареєстрований в Міськрайонному управлінні Декржкомзему у м. Мукачеве і Мукачівському районі 27.12.2012 за №351, предметом цього договору була земельна ділянка площею 2,1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту в урочищі ОСОБА_1 млаки, с. Лісарня, Мукачівський район, Закарпатської області.

На час укладання Договору купівлі-продажу, вище вказана земельна ділянка знаходилася у користуванні (оренді) ДП „ОСОБА_1 млаки» , тобто у покупця, на підставі Договору оренди землі від 09.11.2007, зареєстрованого в Закарпатській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру» , про що в Державному реєстрі земель вчиненно запив від 09.11.2007 за №2122786600- 0407070700001.

Відповідно до ОСОБА_6 з Державного реєстру правочинів, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2 №12425395 від 17.12.2012 Дочірнє підприємство „ОСОБА_1 млаки» отримало у приватну власність земельну ділянку площею 2,1695 га за кадастровим номером 2122786600:02:001:0001.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_2, м. Мукачево у поданому суду письмовому поясненні вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності свого повноважного представника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача 1 та третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської справі від 10.112015 у справі №907/599/15 за позовом AT ЄВРОГАЗБАНК до ДП ОСОБА_1 млаки про звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги задоволено повністю та звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, урочище Солені Млаки , яка належить дочірньому підприємству "ОСОБА_1 млаки" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003 року на підставі рішення № 52 від 15.08.2003 року, зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1756214 від 17.10.2003 року, реєстраційний номер 3082324 та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої З України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час про: виконавчих дій.

Відповідно до договору іпотеки № 108-241008/1 від 24.10.2008 року в іпотеку передано ЦМК загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, урочище Солені Млаки , яка належить дочірньому підприємству "ОСОБА_1 млаки" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003 року на підставі рішення № 52 від 15.08.2003 року зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1756214 від 17.10.2003 року, реєстр номер 3082324.

Відповідно до пункту 1.5. Договору іпотеки право користування земельною ділянкою ДП ОСОБА_1 млаки підтверджується Договором оренди землі від 20.03.2006 зареєстрованим у Мукачівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі за №2122786600-04060707003.

12.07.2016 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області затверджено Акт про проведенні електронні торги, за результатом яких переможцем оголошено ТОВ УПК-Інвест . Електронні торги з реалізації предмету іпотеки відбулись з дотриманням вимог закону України Про іпотеку .

У відповідності до вимог ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , статті 47 Закону України Про іпотеку та на підставі Акту про проведенні електронні торги від 12.07.2016, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 14.07.2016 здійснено посвідчення Свідоцтва про придбання майна ТОВ УПК-Інвест та проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс площею 742,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Лісарня, урочище ОСОБА_1.

В процесі підготовки позивачем необхідних документів для реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001, на якій знаходиться придбане позивачем нерухоме майно, переоформлення права на вказану земельну ділянку виявилось неможливим. Так, з отриманої Інформації Державного земельного кадастру, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001 залишилась у власності Мукачівської районної державної адміністрації. При цьому, з отриманої Інформації Державного земельного кадастру, Державному підприємству ОСОБА_1 млаки належить не право власності на вказану земельну ділянку, а право оренди землі.

Відтак, на звернення позивача ОСОБА_7 районною державною адміністрацією листом, копія якого наявна в матеріалах справи, було запропоновано позивачу оформити права користування такою ділянкою на умовах оренди.

Окрім того, в процесі підготовки необхідних документів позивачем було отримано інформацію, що переоформлення права користування на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001 є неможливим, оскільки до бази даних держаного земельного кадастру включено земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:02:000:0031 з аналогічною площею та цільовим призначенням, яка належить іншій юридичні особі, а саме дочірньому підприємству Солені Млаки .

Відтак, позивач письмово звернувся до ДП ОСОБА_1 млаки з листом, в якому повідомив про придбання ТОВ УПК-Інвест нерухомого майна - цілісного майнового комплексу та як новий власник цілісного майнового комплексу та земельної ділянки просило в ДП Солені Млаки посприяти в оформленні прав товариства на земельну ділянку, які вже виникли та надати технічну документацію.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка 2122786600:01:000:0031 належить на праві власності ДП "Солені Млаки" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1634 виданий 27.12.2012 року посвідченого приватним нотаріусом мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 Запис до реєстру прав власності внесено за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 3826437 від 10.07.2013 державного реєстратора ОСОБА_8.

Однак, даними особами заперечується вимога позивача щодо визнання права власності на земельну ділянку під придбаним ним цілісний майновим комплексом.

Відтак, Позивач обґрунтовує необхідність захисту свого порушеного права, набутого за приписами статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, оскільки у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Оцінюючи матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується.

Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання позивачем цілісного майнового комплексу на праві власності) У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України також закріплено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України , особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2016 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області затверджено Акт про проведенні електронні торги, за результатом яких переможцем оголошено ТОВ УПК-Інвест . Електронні торги з реалізації предмету іпотеки відбулись з дотриманням вимог закону України Про іпотеку .

У відповідності до вимог ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , статті 47 Закону України Про іпотеку та на підставі Акту про проведенні електронні торги від 12.07.2016, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 14.07.2016 здійснено посвідчення Свідоцтва про придбання майна ТОВ УПК-Інвест та проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс площею 742,2кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Лісарня, урочище ОСОБА_1.

Тому саме між цими суб'єктами цивільних правовідносин виникли права та обов'язки, і саме від ДП ОСОБА_1 млаки мало перейти позивачу право користування земельною ділянкою у порядку статті 120 ЗК України.

Саме з моменту посвідчення Свідоцтва про придбання майна та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку (статті 657 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка площею 2,1698га, яка знаходиться за межами населного пункту урочищі Солені Млаки на території Пузняковецької сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області у відповідності до норм статті 79-1 Земельного кодексу України є сформованою, відомості про сформовану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру - кадастровий номер земельної ділянки 2122786600:02:000:0031. Зазначена земельна ділянка продана для здійснення підприємницької діяльності з цільовим призначенням - для обслуговування санаторію-профілакторію Солоні Млаки , тобто об'єкту, який придбано позивачем на відкритих електронних торгах.

Належність відповідачу спірної земельної ділянки на праві власності підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2012 року та Витягом з Державного реєстру правочинів №12425398 від 27.12.2012.

Відтак, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Тобто, до нового власника нерухомого майна переходить право на земельну ділянку, яке існувало на момент такого переходу у попереднього власника майна.

При цьому, набуття права користування землею регулюються приписами статті 124 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому підставами примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку є: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст. 143 Земельного кодексу України).

Так, позивач в якості фактичних підстав позову в частині визнання права власності посилається на набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

При цьому, відповідач 2 ухиляється від укладення відповідного договору щодо відчуження спірної земельної ділянки, що призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача в частині його права як власника нерухомого майна, володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, земельною ділянкою під нерухомим майном та територією, необхідною для його обслуговування.

Заперечення відповідачів щодо безпідставності заявлених позовних вимог та їх необґрунтованості не знаходять свого підтвердження з огляду на те, що факт правомірності придбання нерухомого майна на відкритих електронних торгах не спростовано у встановленому законодавством порядку.

Окрім того, відповідно до договору іпотеки № 108-241008/1 від 24.10.2008 року в іпотеку передано ЦМК загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, урочище Солені Млаки , яка належить дочірньому підприємству "ОСОБА_1 млаки" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003 року на підставі рішення № 52 від 15.08.2003 року зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1756214 від 17.10.2003 року, реєстр номер 3082324.

Відповідно до пункту 1.5. Договору іпотеки право користування земельною ділянкою ДП ОСОБА_1 млаки підтверджується Договором оренди землі від 20.03.2006 зареєстрованим у Мукачівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі за №2122786600-04060707003.

Тобто, при проведенні продажу майна на відкритих торгах іпотекодавцем - ДП ОСОБА_1 млаки не було повідомлено іпотекодержателя про зміну прав користування земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про іпотеку якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що за своєю суттю даний позов спрямований на захист права власності позивача, оскільки власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подання негаторного позову.

Предметом доведення у даній категорії спорів є встановлення факту того, що дії (бездіяльність) відповідача об'єктивно порушують права власника і є протиправними. Таким чином, право власності, як абсолютне право, має захищатися при доведенні самого факту порушення.

При цьому, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці належним чином доведені матеріалами справи, відповідачами у встановленому законом порядку не спростовані.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд розглянувши вимоги позивача до відповідача 1 вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1).

Отже вирішуючи спір у цій частині суд повинен встановити, що права позивача порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем 1.

Між тим, із встановлених судом обставин справи вбачається, що за відсутності відповідних правовстановлюючих документів відповідач 1 не міг порушити, або оспорити права позивача як на час звернення з позовом, так і на час розгляду спору в суді, оскільки відповідач 1 у встановленому порядку відчужив на користь відповідача 2 спірну земельну ділянку, і він позбавлений права розпорядження нею.

При цьому, суд наголошує, що за своєю суттю позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відтак, з огляду на вищенаведене, зважаючи на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем 1, вимоги до такої особи задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УПК - Інвест» , м. Київ про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 2 у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

У задоволенні позовних вимог до відповідача 1 Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Мукачево відмовити.

Позовні вимоги до відповідача 2 Дочірнього підприємства «ОСОБА_1 млаки» , Мукачівський район, с. Лісарня задовольнити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «УПК - Інвест» (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 8, корп. 6, кімн.3055, ідентифікаційний код 32824205) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочищі Солені Млаки на території Пузняковецької сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ОСОБА_1 млаки» (89644, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище ОСОБА_1 млаки, ідентифікаційний код 22089615) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УПК - Інвест» (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 8, корп. 6, кімн.3055, ідентифікаційний код 32824205) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 12.03.2018.

Суддя О.Ф. Ремецькі