Рішення

від 02.03.2018 по справі 910/22005/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2018Справа № 910/22005/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прімінвест", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Захист.Вірність.Надійність", м. Київ

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Марченко А.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 02 березня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

08 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прімінвест" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 07 грудня 2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Захист.Вірність.Надійність" (відповідач) заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 4/35 від 01.01.2017 року в сумі 90 946,19 грн. (дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 19 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 4/35 від 01.01.2017 року щодо своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22005/17, розгляд справи призначено на 11.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/22005/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 06.02.2018 року судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 910/22005/17 до судового розгляду по суті на 02.03.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання сторін повідомлено ухвалою від 06.02.2018 року.

В судове засідання 02.03.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав.

За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 02.03.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2017 року між ТОВ "Фінансова компанія "Прімінвест" (Орендодавець) та ТОВ "Правовий центр "Захист.Вірність.Надійність" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4/35 (далі - Договір або Договір оренди), відповідно до п.п. 1.1.-1.5. якого відповідно до Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування Частину приміщень Нежитлового приміщення вбудованого в житловий будинок (надалі - Приміщення), розташованих за адресою: м. Київ, Оболонська набережна 1, корпус 3 (надалі - Будівля). Частина нежитлових приміщень складається з відокремленої кімнати № 313 площею 35 кв.м., та місць загального користування розрахованих пропорційно займаній площі. Приміщення, які передаються Орендарю та місця загального користування, які надаються в розпорядження Орендаря, визначені на поверховому плані, фотокопія якого (посвідчена Сторонами) є Додатком № 1 до Договору. Балансова вартість Частини приміщення становить 129 724,5 грн. Приміщення належать Орендодавцю на праві власності. Приміщення передається для використання Орендарем за цільовим призначенням - розміщення офісу Орендаря для здійснення своєї господарської діяльності. Використання Приміщення для здійснення будь-якої іншої діяльності, яка прямо не передбачена в цьому пункту не допускається. Стан, в якому Приміщення передається Орендарю і його технічні характеристики, описані в Додатку № 2 до Договору Стан і технічні характеристики приміщення, що передається .

На виконання умов Договору 01.01.2017 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду об'єкт оренди, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованого майна.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за Договором в сумі 90 946,19 грн. (дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 19 копійок).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2017 є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі під 01.01.2017) підтверджується факт передачі в оренду позивачем та прийняття відповідачем об'єкта оренди за Договором.

На підтвердження користування відповідачем об'єктом оренди та існування заборгованості в розмірі 90 946,19 грн. позивачем надано суду акт звіряння станом на 22.08.2017р., повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку від 19.10.2017р., акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди від 06.11.2017р., зі змісту якого випливають обставини визнання заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 90 946,19 грн. та акт звіряння станом на 06.11.2017р. Відтак, враховуючи визнання заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 90 946,19 грн., наявні підстави вважати послуги з оренди за Договором такими, що прийняті відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктами 3.1.-3.7. Договору передбачено, що за користування Приміщенням Орендар незалежно від здійснення своєї господарської діяльності сплачує Орендодавцю орендну плату. На момент підписання Договору ставка орендної плати за один місяць користування Приміщенням складає 8 750,00 грн. (Вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн., 00 копійок), в тому числі ПДВ 1458,33грн. Орендна плата починає сплачуватися Орендарем з моменту отримання приміщення за актом прийому-передачі. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно авансом не пізніше 7 числа місяця, за який сплачується орендна плата. Крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцю повну вартість експлуатаційних витрат (комунальні платежі, опалення, холодна та гаряча вода, водовідведення). Сума компенсації визначається Орендодавцем пропорційно зайнятої площі Орендарем та вказується в рахунку на підставі данних експлуатуючих організацій. Витрати на отримання інших послуг (телефон, Інтернет, охорона, тощо) Орендар визначає самостійно. У випадку зростання індексу інфляції більш ніж на 15% в річному перерахунку, розмір орендної плати може бути переглянутий Орендодавцем на суму відповідного зростання в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.4. Договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно авансом не пізніше 7 числа місяця, за який сплачується орендна плата.

Матеріали справи містять підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків станом на 06.11.2017, зі змісту якого вбачається, що відповідач обізнаний та не заперечує щодо розміру заборгованості за Договором, яку заявлено позивачем до стягнення.

Судом установлено, що заборгованість з орендної плати за Договором становить 90 946,19 грн. (розрахунок боргу за період з січня по жовтень 2017 року з урахуванням здійснених Орендарем проплат на суму 10 675,00 грн. міститься в справі).

За п. 6.2. Договору Орендодавець має право відмовитися від даного Договору у разі порушення Орендарем терміну сплати орендної плати більш ніж на три місяці. При цьому, Договір вважається розірваним, з моменту отримання Орендарем письмового повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку.

З матеріалів справи слідує, що в жовтні 2017 року Орендодавець, з підстав заборгованості зі сплати орендної плати більш ніж за три місяці, надіслав на адресу Орендаря повідомлення № 419 від 19.10.2017р. Про розірвання Договору в односторонньому порядку . Факт надсилання вказаного листа Орендодавцем та отримання його Орендарем 01.12.2017р. підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком про оплату відправки № 00013 та випискою з реєстру поштового відстеження за № 0421016763930 з Укрпошти (копії документів в справі).

За таких обставин, приймаючи до уваги існування заборгованості зі сплати орендної плати більш ніж за три місяці, Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з боку Орендодавця з 01.12.2017р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем, який представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 90 946,19 грн. Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.

При цьому, згідно з п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання Орендодавцем своїх зобов'язань щодо передачі об'єкту оренди Орендарю в користування, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків щодо внесення орендної плати, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог та стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 90 946,19 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Захист.Вірність.Надійність" (ідентифікаційний код 39902284, адреса: 04211, м. Київ, Оболонська Набережна, буд. 1, корп. 2, оф. 5), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прімінвест" (ідентифікаційний код 32979256, адреса: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 12-Ж, перерахувати за наступними реквізитами: TOB ФК Прімінвест , ідентифікаційний код одержувача - 32979256, п/р 26501056100162 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 380775), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 4/35 від 01.01.2017 року в сумі - 90 946,19 грн. (дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 19 копійок) та судовий збір - 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.03.2018р.

Суддя О.В. Котков