Постанова

від 05.03.2018 по справі 904/9543/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 року м. Дніпро Справа № 904/9543/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Полєв Д.М.) у справі № 904/9543/17, прийняту 05.12.2017р. у м. Дніпро о 11.40.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія", м. Дніпро

про визнання банкрутом , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 у справі № 904/9543/17 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 05.06.2018; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" призначено голову ліквідаційної комісії Чакветадзе Романа Тоговича; кандидатуру арбітражного керуючого Пирожка Є.В. - відхилено; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Не погодившись з постановою господарського суду, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 у справі № 904/9543/17 та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом при прийнятті постанови не було враховано не дотримання ліквідаційною комісією боржника порядку ліквідації юридичної особи встановленого ст. 111 ЦК України, зокрема щодо вжиття усіх необхідних заходів для виявлення майна боржника, його інвентаризації у встановленому порядку, проведення аналізу активу та пасиву боржника, як передумови складання проміжного ліквідаційного балансу, закриття рахунків боржника у банківських установах, вчинення дій з повернення дебіторської заборгованості, надання податковому органу на перевірку фінансово-господарської документації боржника, тощо.

Також, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було досліджено усіх обставин справи, зокрема зі змісту вказаної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказує скаржник і на неможливість проведення податкової перевірки боржника внаслідок на подання ліквідатором документів на перевірку та відсутність боржника за зареєстрованим місцезнаходженням.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. у справі № 904/9543/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.02.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладений на 05.03.2018р.

Ліквідатор проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною, посилаючись при цьому на виконання ліквідаційною комісією боржника усіх вимог передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України перед зверненням до господарського суду з заявою про визнання ТОВ "Транс-Технологія" банкрутом, що підтверджується наявними у справі доказами.

Скаржник не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, не забезпечив явку представника та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності свого представника.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним постанови, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія", м. Дніпро, вул. Універсальна, 10, код ЄДРПОУ 37622099 (надалі - боржник) згідно зі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15.11.17р. автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого по даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Пирожка Є.В., свідоцтво № 1722 від 20.03.13р.

Ухвалою Господарського суду від 15.11.2017р. заява про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 23.11.17р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.17р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю"Транс-Технологія" відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 у справі № 904/9543/17 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 05.06.2018; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" призначено голову ліквідаційної комісії Чакветадзе Романа Тоговича; кандидатуру арбітражного керуючого Пирожка Є.В. - відхилено; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI (надалі - Закон), провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній постанові, 11.05.2017р. загальними зборами єдиного учасника ТОВ "Транс-Технологія" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Чакветадзе Р.Т.

У зв'язку з прийнятим рішенням про ліквідацією боржник звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2017р. № 1002603434.

Після прийняття рішення про ліквідацію голова ліквідаційної комісії встановив недостатність активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Так, згідно з проміжним ліквідаційним балансом боржника складеного станом на 25.10.2017р. кредиторська заборгованість становить 4788,30 тис. грн.; нематеріальні активи становлять 2365,30 тис.грн., залишок грошових коштів складає 1000,00 грн., дебіторська заборгованість відсутня.

Встановивши вищенаведені обставини, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що згідно наявних у справі матеріалів боржником дотриманий порядок ліквідації юридичної особи відповідно до вимог законодавства, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що в силу ст. 95 Закону є підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду передчасним та помилковим, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Також, частинами 1, 3, 4 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

За ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення контролюючих органів про ліквідацію підприємства та надання ним документів юридичної особи для проведення перевірок, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив належним чином дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.

Так, в матеріалах справи відсутній проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Технологія" станом на 25.10.17р., який був би затверджений загальними зборами товариства (наданий проміжний ліквідаційний баланс (а.с. 34) інформації про його затвердження не містить).

Наданий же боржником протокол № 12/10/17 загальних зборів ТОВ "Транс-Технологія" не містить, а ні дати проведення загальних зборів, а ні інформації щодо проміжного ліквідаційного балансу, який затверджувався цими зборами (а.с. 32).

Не подавалося боржником разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство і переліку кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Такий перелік був поданий боржником вже після постановлення господарським судом ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, але він містить лише дані про найменування кредиторів, їх місцезнаходження та загальну суму заборгованості.

Відсутні у справі і докази, які-б підтверджували наявність кредиторських вимог до боржника та їх розмір (договори, накладні, акти прийому-передачі, платіжні документи), а також докази звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, розгляд цих вимог ліквідаційною комісією та повідомлення про їх розгляд кредиторів.

Отже, матеріалами справи не підтверджується наявність у боржника кредиторської заборгованості у розмірі 4788,30 тис.грн., наявність якої і була підставою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Не підтверджується належними доказами і наявність у боржника рахунків в банках та інших фінансово-кредитних установах та їх закриття перед зверненням з заявою до суду, оскільки на підтвердження цих обставин подано лише акт від 15.05.2017р., який складено самим боржником. Довідка ж податкового органу про розрахункові рахунки боржника в банківських установах та розмір залишку коштів на цих рахунках у справі відсутня.

Не містять матеріали справи, на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, і інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником нерухомого майна. Такі докази подані лише після порушення провадження у даній справі про банкрутство - 05.12.2017р.

Відсутні у справі і докази вчинення заходів щодо виявлення належного боржнику майна шляхом звернення до відповідних реєструючих органів, в т.ч. і майна яке може перебувати у третіх осіб, а також подання органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, подання звітності за останній звітний період.

Слід, також зазначити, що проведеною інвентаризацією не встановлено наявність у боржника готівкових коштів, але при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство головою ліквідаційної комісії через касу банку було сплачено 16 000,00грн. судового збору.

Колегія суддів, також приймає до уваги обставини наведені у апеляційній скарзі та докази надані на їх підтвердження, а саме про те, що згідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.03.2017р. у боржника на початок звітного року (2017 рік) рахуються: основні засоби - 3,5 тис.грн.; запаси - 12372,8 тис.грн.; дебіторська заборгованість - 1403,1 тис.грн.; інша поточна дебіторська заборгованість - 104,2 тис.грн.; нерозподілений прибуток - 9338,5 тис.грн., але вже у проміжному ліквідаційному балансі станом на 25.10.2017р. в стовбці На початок звітного періоду рахуються: основні засоби - 0; запаси - 2365,3 тис.грн.; дебіторська заборгованість - 0; інша поточна дебіторська заборгованість - 0; нерозподілений прибуток - 0.

Проте, будь-яких доказів зміни майнового стану боржника у період з 01.01.2017р. по 25.10.2017р., в т.ч. і щодо стягнення дебіторської заборгованості матеріали справи не містять, а тому дані, проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації не можна вважати достовірними.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено неможливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації, а висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів здійснений без проведення належного аналізу активів та пасивів боржника та не ґрунтується на належних доказах, тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області обґрунтованими, а відповідні заперечення ліквідатора безпідставними.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Транс-Технологія" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній після 19.01.2013.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається з поданих скаржником доказів до апеляційної скарги, ТОВ Транс-Технологія станом на 06.12.2017 року має податковий борг по податку на прибуток у сумі 2 380 961,12грн., у тому числі пеня 550108,30 гри., що нараховується відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг виник 11.03.2015 у зв'язку з не сплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань, нарахованих згідно наданої до ДПІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств (декларація від 01.12.2014 № 9081006762) та в подальшому збільшувався у зв'язку з неповною сплатою грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом та пені, нарахованої згідно ст.129 Податкового кодексу України.

Зазначений податковий борг у сумі 2 380 980,70грн. було визнано головою ліквідаційної комісії боржника повідомленням від 11.10.17р. (а.с. 114).

Відповідно до ст. 88-89 ПК України, ДПІ зареєстровано податкову заставу на майно платника податків (обладнання та запчастини), згідно з актом опису від 26.07.2016 № 34/37622099, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 111, 116-117).

Окрім цього, як вже вище зазначалося, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Транс-Технологія".

При цьому, колегія суддів враховує, що неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017р. у справі № 904/9543/17 скасувати, як таку, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а провадження у справі закрити внаслідок безпідставності його порушення господарським судом згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017р. у справі № 904/9543/17 - задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017р. у справі № 904/9543/17 - скасувати.

Провадження у справі № 904/9543/17 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Технологія - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 12.03.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко