Постанова

від 13.03.2018 по справі 908/2481/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 справа № 908/2481/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді секретар судового засідання за участю представників: від апелянта: від банкрута: від кредитора: Геза Т.Д. Мартюхіна Н.О., Склярук О.І. Гузікова Я.А. Не з'явився Не з'явився Не з'явився розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро на постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі№908/2481/17 (суддя - Юлдашев О.О.) за заявою про Товариства з обмеженою відповідальністю "Маконд - Люкс", м. Запоріжжя визнання банкрутом В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.12.17р. по справі №908/2481/17 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС", код ЄДРПОУ 37756795 (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Мірошника Ігоря Вікторовича, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що встановлені обставини і матеріали справи свідчать про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство, а тому боржника необхідно визнати банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Враховуючи, що боржником заявлене клопотання про призначення голови ліквідаційної комісії - Мірошника І.В. ліквідатором боржника, положення частини 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та факт того, що голова ліквідаційної комісії Мірошник І.В. здійснював процедуру досудової ліквідації боржника, ознайомлений з усіма обставинами справи, а також відсутність у боржника активів, за рахунок яких можливо було б здійснити оплату послуг ліквідатора - арбітражного керуючого, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії - Мірошника Ігоря Вікторовича.

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без номеру від 12.01.2018 р., в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі №908/2481/17 та припинити провадження по справі.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, вважає, що постанова господарського суду містить лише інформацію про те, що за результатами проведеної інвентаризації встановлено наявність кредиторської заборгованості у розмірі 90000,00 грн., а наявних у підприємства активів недостатньо для погашення кредиторських вимог, що свідчить про передчасність прийняття постанови про банкрутство ТОВ Маконд-Люкс .

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не досліджувалося фінансове становище боржника, не з'ясовувалися ознаки його неплатоспроможності, не встановлено обставин можливості задоволення визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що фіскальний орган був позбавлений права провести документальну позапланову перевірку, у зв'язку із тим, що боржник та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою, що підтверджується Актом №15853/04-36-14-16/37756795 від 11.10.2017 року.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на те, що в порушення ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) не забезпечив надання документів на перевірку до контролюючого органу.

Враховуючи особливості процедури банкрутства за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правовий статус Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючому органу, то право скаржника підлягає судовому захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС" вважає, що Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро позбавлено права на оскарження судових рішень у справі №908/2481/17, оскільки не має статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" та його права не порушуються оскаржуваною постановою господарського суду Запорізької області від 26.12.17р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 року було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді: Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою без номеру від 12.01.2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі №908/2481/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2018р. призначено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі №908/2481/17 до розгляду на 13.03.2018р.

У зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Дучал Н.М. у відпустці на дату слухання справи, виходячи із завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів та розумності строків розгляду справи, керуючись приписами ч.1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.11.1,11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 12.03.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий - Геза Т.Д., судді: Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.

З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-19 від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі №908/2481/17 розглядається відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Уповноважені представники учасників справи у судове засідання 13.03.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника апелянта 13.03.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення, в яких він просить розглядати апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області за відсутністю представника апелянта за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України , неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС" зареєстрований за адресою: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний. 158-Б, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС" є ОСОБА_7 (а.с.13).

Відповідно до протоколу № 21-09/1 від 21.09.2017р. засновником ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" ОСОБА_7 прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_7, загальний строк проведення ліквідаційної процедури встановлено у два місяці.

22.09.2017р. ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" звернулось до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації для внесення відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.12.2017 року №1003348442, в якому містяться дані про внесення 22.09.2017 року відомостей про перебування юридичної особи ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.12.2017 року №1003348442 встановлено строк, визначений засновником для заявлення кредиторами своїх вимог до 22.11.2017 року.

Після опублікування відомостей про припинення юридичної особи ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" до голови ліквідаційної комісії звернулось Приватне підприємство Приватна юридична фірма Аракс з вимогою кредитора (вих. №13/10-2 від 13.10.2017р.), в якій Приватне підприємство Приватна юридична фірма Аракс просить оплатити виниклу заборгованість в розмірі 90000,00 грн. відповідно до договору №2712/2016 від 27.12.2016р.

Доказів звернення інших кредиторів з вимогами до боржника до матеріалів справи не додано.

За результатами розгляду кредиторських вимог ПП Приватна юридична фірма Аракс , боржником включено до четвертої черги вимог кредиторів вимоги ПП Приватна юридична фірма Аракс у сумі 90000,00грн., про що головою ліквідаційної комісії надана відповідь від 25.10.2017р. (а.с. 29).

Зазначена сума кредиторської заборгованості внесена головою ліквідаційної комісії до проміжного ліквідаційного балансу.

За результатами проведеної інвентаризації 30.10.2017 року головою ліквідаційної комісії не виявлено будь-яких активів у ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС", що підтверджується доданими до заяви про порушення справи про банкрутство актами про проведення інвентаризації - грошових коштів, грошових документів, бланків документів суворої звітності, фінансових інвестицій, розрахунків з дебіторами та кредиторами, розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків, необоротних активів, запасів, матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання (а.с.37-49).

Головою ліквідаційної комісії складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 06.11.2017 року (а.с.51), який затверджено загальними зборами учасників ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС", що підтверджується протоколом №06-11/1 від 06.11.2017 року (а.с. 52).

З наявної в матеріалах справи довідки №2 від 17.11.2017 року про перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед підприємством (із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення), підписаної головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 вбачається, що будь-яка дебіторська заборгованість, а також інші зобов'язання перед ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" відсутні (а.с.56).

З наявної в матеріалах справи довідки №3 від 17.11.2017 року про перелік майна із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, підписаної головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 вбачається, що у підприємства відсутнє будь-яке рухоме майно, нерухоме майно, валютні цінності, майно за межами України, яке належить йому на праві власності та перебуває на обліку в реєстраційних органах державної влади (а.с.57).

З наявної в матеріалах справи довідки №5 від 17.11.2017 року про рахунки підприємства, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, підписаної головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 вбачається, що будь-які рахунки у підприємства відсутні (а.с.59).

20.11.2017р. єдиним учасником ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" прийнято рішення щодо сплати витрат (винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судовий збір) за рахунок власних заощаджень засновника ОСОБА_7, що підтверджується протоколом №20-11/1 від 20.11.2017р. (а.с.60).

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2017р. Головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 про припинення діяльності ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" повідомлено: ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Відділення Запорізького Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Запоріжжя, Запорізьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, Запорізький обласний центр зайнятості

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС", оформленим протоколом №30-11/1 від 30.11.2017р., замість ОСОБА_7 призначено особу відповідальну за ліквідаційну процедуру - ліквідатора Мірошника І.В., який є арбітражним керуючим та володіє спеціальними знаннями в сфері банкрутства.

Підставою звернення ліквідатора ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" до господарського суду першої інстанції з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стало виявлення відсутності у підприємства активів, необхідних для задоволення кредиторської заборгованості в загальному розмірі 90000,00 грн.

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Такий порядок передбачений ч.3 ст.110, ст.111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Рішення про недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів приймається власником підприємства за результатами складання проміжного ліквідаційного балансу, а складанню проміжного ліквідаційного балансу, в свою чергу, повинно передувати виконання головою ліквідаційної комісії вимог визначених в п. 1 - 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, при цьому, виконання вказаних вимог цивільного законодавства в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Тобто необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі статті 95 Закону, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повинно бути доведено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст. 111 ЦК України визначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

У проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС" зазначено про відсутність у боржника дебіторської заборгованості.

Водночас, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи боржника, згідно вимог ст.ст. 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в підтвердження факту відсутності дебіторської заборгованості.

Отже, місцевим господарським судом не перевірено та не встановлено, чи вживалися головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) заходи щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості боржника та якими належними та допустимими доказами це підтверджується.

З матеріалів справ вбачається, що 27.11.2017р. головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 про припинення діяльності ТОВ "Маконд-Люкс" повідомлені органи доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Проте, у матеріалах справи відсутні відповіді з вищезазначених державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.

Крім того, повідомлення про початок ліквідаційної процедури направлено боржником до вищезазначених державних установ лише 01.12.2017р. (згідно копії квитанції ЗД ПАТ УКРПОШТА (а.с.62 ), тоді як рішення про припинення діяльності юридичної особи прийняте загальними зборами учасників боржника 21.09.2017 , а строк для заявлення кредиторами своїх грошових вимог до боржника, відповідно до ст.111 ЦК України, встановлено до 22.11.2017р.

Таким чином, головою ліквідаційної комісії було позбавлено зазначені органи права на своєчасне звернення до боржника з відповідними вимогами.

Тобто ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "Маконд-Люкс"не вжито вичерпних заходів, передбачених ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо визначення наявності або відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами.

Головою ліквідаційної комісії не надано доказів проведення звірки розрахунків по платежам в бюджет, в тому числі відомостей та виписок з електронного кабінету платників податків та обов'язкових платежів, які підтверджують відсутність зобов'язань.

За відсутності вказаних відповідей вищезазначених державних установ та фіскальних органів щодо наявності чи відсутності заборгованості неможливо дійти до висновку про правильність внесення головою ліквідаційної комісії відповідних відомостей в проміжний ліквідаційний баланс від 06.11.2017 року.

Частиною 3 ст. 111 ЦК України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Згідно з п. 11.16 Порядку обліку платників податків та зборів затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011 року (в редакції наказу Міністерства фінансів України №462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів" належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття.

Судовою колегєю апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство при зверненні до суду першої інстанції ліквідатором не надано Довідку ДПІ по відкритим/закритим рахунках під час здійснення досудової ліквідації Товариства для встановлення наявності чи відсутності на них грошових коштів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси, а місцевий господарський суд на зазначену обставину не звернув увагу.

Сама лише Довідка №5 від від 17.11.2017 року про рахунки підприємства, яка складена головою ліквідаційної комісії одноособово, не є належним та допустими доказом та не може об'єктивно підтвердити вказані дані.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року (далі за текстом - Положення про інвентаризацію) встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

За змістом п. 1 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

В порушення вищевказаних вимог інвентаризація майна ТОВ "Маконд-Люкс" була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації всього майна боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, а також відсутні відомості проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

Згідно статуту ТОВ "Маконд-Люкс" статутний капітал товариства становить 350000,00 грн.

Ліквідатором, в свою чергу, не надано доказів використання зазначеного статутного капіталу під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що матеріали справи не містять доказів належного проведення головою ліквідаційної комісії боржника інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію, що свідчить про недотримання ліквідатором приписів ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Крім того, в заяві про порушення справи про банкрутство ліквідатор посилається на те, що ним встановлено відсутність активів на балансі боржника, застав, цінних паперів, дебіторської заборгованості, заборгованості по сплаті заробітної плати, податків та будь-яких державних зборів, про що головою ліквідаційної комісії складено відповідні довідки та інвентаризаційні акти.

Проте наявні в матеріалах справи довідки, підписані головою ліквідаційної комісії ТОВ "Маконд-Люкс" стосовно відсутності рахунку у банку, щодо відсутності нерухомого майна у боржника, відсутності у боржника цінних паперів, щодо наявності (відсутності) активів боржника не є належними доказами для встановлення ліквідаційною комісією (ліквідатором) боржника факту наявності або відсутності майна (активів) у боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог кредитора.

В матеріалах справи також відсутні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Маконд-Люкс".

Враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, належних доказів вчинення дій щодо отримання відповідей з державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів, колегія суддів приходить до висновку, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Маконд-Люкс" складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.

Згідно ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

В матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором до контролюючих органів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України.

Частиною 10 ст. 111 ЦК передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності протягом 2017 року ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання якого визначена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До заяви про порушення справи про банкрутство всупереч наведеної норми матеріального прва не додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Отже, наведене свідчить про недотримання головою ліквідаційної комісії приписів ч. 7 та ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Доводи ліквідатора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо втрати документів ТОВ "Маконд-Люкс", є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до норм п. 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Всупереч наведеному, ліквідатором не надано доказів повідомлення податкового органу про втрату первинних документів, а також доказів вжиття заходів щодо відновлення втрачених документів протягом 90 днів.

За таких обставин, ліквідатором не було вчинено дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маконд-Люкс" та визнаючи боржника банкрутом, не дав належної правової оцінки та не дослідив обставини, викладені у заяві про порушення провадження у справі про банкутство, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом.

Частино 8 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виходячи із вимог ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс не раніше визначеного ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України строку для пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, а отже - не раніше зазначеного строку, та затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, боржник може звертатись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, строк, визначений засновником для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 22.11.2017 року, але в порушення вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України, проміжний лквідаційний баланс ТОВ "Маконд-Люкс" складено головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 06.11.2017 року, тобто до закінчення встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника.

Суд першої інстанції, визнаючи ТОВ "Маконд-Люкс" банкрутом, не з'ясував, чи дотримано ліквідаційною комісією (ліквідатором) при складанні проміжного ліквідаційного балансу визначених ч. 5 ст. 105 ЦК України строків для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника - з моменту оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, та, відповідно, чи з дотриманням вищезазначених строків звернувся боржник до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом першої інстанції встановлено наявність кредиторської заборгованості ТОВ "Маконд-Люкс" у розмірі 90000,00 грн. та відсутність будь-яких активів у боржника.

Враховуючий встановлений ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст. 115 цього Закону, повна відсутність активів у ТОВ "Маконд-Люкс" очевидно виключає можливість покриття боржником судових витрат у даній справі про банкрутство та можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство було сплачено судовий збір у сумі 16000,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення (квитанція) ПАТ Кредобанк №ПН253 від 27.11.2017 року, з визначенням платника: ТОВ "Маконд-Люкс".

Тобто голова ліквідаційної комісії, складаючи ліквідаційний баланс 06.11.2017 року, з визначенням активу 0,00 грн. сплатив 27.11.2017 року грошові кошти в сумі 16000,00 грн., у якості судового збору, від імені ТОВ "Маконд-Люкс" за відсутності відображення вказаної суми в інвентаризаційному описі та в проміжному ліквідаційному балансі при звернення до суду першої інстанції в порядку процедури добровільної ліквідації за рішенням власника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 прийнято рішення, оформлене протоколом №20-11/1 від 20.11.2017р., про покриття всіх витрат, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі, сплату судового збору під час провадження у справі про банкрутство ТОВ Маконд-Люкс .

Положеннями ч. 4 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачають можливості сплати таких витрат засновником боржника чи будь-якими іншими сторонніми особами, а лише чітко визначають обов'язковість наявності майна (грошових коштів) саме у боржника, тобто у юридичної особи яка ліквідується.

Судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство було сплачено саме від імені ТОВ "Маконд-Люкс". Враховуючи рішення загальних зборів товариства про покриття витрат, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що зазначені кошти мають бути оприбутковані в обліку - внесені на рахунок або в касу та відображені в інвентаризаційному описі, проміжному ліквідаційному балансі, як наявні грошові кошти в касі.

Отже, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство порушене безпідставно.

Щодо доводів ліквідатора ТОВ Маконд-Люкс , викладених у відзиві, про відсутність у Головного управління ДФС у Дніпрпетровській області права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 року у справі №908/2481/17, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду.

Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Як вже було зазначено, відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р.) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

У відповідності до п. 1.4. вказаного Порядку, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно з пунктами 11.1, 11.5. та 11.9 Порядку, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з п. 11.2-11.4 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

У разі отримання документів згідно з п.п. 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими п.п. 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

З вищенаведених приписів вбачається обов'язок платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах як за основним так і за неосновним місцями обліку, а також, в разі припинення юридичної особи та порушення провадження у справі про банкрутство, повідомити контролюючий орган з метою прийняття ним рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Так, з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів.

Вказані повноваження з 01.01.2017 року належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.

Нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017 року за №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році", що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.

Таким чином, з 01.01.2017 року податкові інспекції місцевого рівня, втратили усі контролюючі функції, крім сервісних, визначених у ст. 193 Податкового кодексу України, та всі функції передбачені Податковим законодавством покладено на орган фіскальної служби обласного та центрального рівня - у даній справі Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, голова ліквідаційної комісії ТОВ "Маконд-Люкс" листом від 27.11.2017 року повідомив ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, тоді як рішення про припинення діяльності юридичної особи прийняте загальними зборами учасників боржника 21.09.2017р.

Таким чином, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позбавлено права своєчасного звернення до боржника з відповідними вимогами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку із отриманням відомостей про прийняття засновниками ТОВ "Маконд-Люкс" рішення про припинення юридичної особи, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, наказом №5489-п від 05.10.2017 року призначило документальну позапланову виїзну перевірку щодо ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС", код ЄДРПОУ 37756795 за період з 01.01.2014 року.

З метою проведення перевірки, 11.10.2017 року працівниками ДФС здійснено вихід на податкову (юридичну) адресу ТОВ "Маконд-Люкс", а саме: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158Б, проте дане підприємство за вказаною адресою та його посадові особи були відсутні, внаслідок чого контролюючий орган був позбавлений можливості провести перевірку.

За результатми виходу на податкову адресу ТОВ "Маконд-Люкс" працівниками ДФС складено Акт №15853/04-36-14-16/37756795 від 11.10.2017 року "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МАКОНД-ЛЮКС", код ЄДРПОУ 37756795 у зв'язку із відсутністю підприємства та посадових осіб за податковою адресою", яка міститься в матеріалах справи. В подальшому підприємство було оголошено ДФС в розшук.

Відповідно до п.п. 37.3.,37.3.1. Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання є - ліквідація юридичної особи.

Тобто, зважаючи на відсутність доказів забезпечення своєчасного надання головою ліквідаційної комісії до контролюючого органу (у даній справі Головне управління ДФС у м. Дніпропетровській області) первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки та неможливості ДФС провести таку перевірку у зв'язку із відсутністю боржника за місцем реєстрації, ліквідація ТОВ "Маконд-Люкс" у даній справі про банкруство позбавить Головне управління ДФС у Дніпропетровській області права та можливості, як контролюючого органу (в силу змін до Податкового кодексу України, чинних з 01.01.2017 року), на проведення такої перевірки, на визначення наявності або відсутності податкових зобов'язань та заборгованості перед Державним бюджетом України.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 31.01.2018 року у справі №911/2510/17.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи ліквідатора ТОВ Маконд-Люкс щодо відсутності у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

Вищенаведене свідчить, що висновок місцевого господарського суду про недостатність майна боржника задовольнити вимоги його кредитора та наявність підстав для визнання боржника банкрутом є передчасним та таким, що не відповідає приписам статті 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки до закінчення строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника (22.11.2017р.) , виявлення активів і пасивів боржника, визначення розміру наявної дебіторської та кредиторської заборгованості, встановлення факту відсутності/наявності майна неможливе складання та затвердження проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Маконд-Люкс .

Як вбачається з доказів матеріалів справи, проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Маконд-Люкс" складено 06.11.2017р., а тому в ньому не відображено достовірних даних щодо активу та пасиву підприємства станом на дату звернення до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Маконд-Люкс".

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, керуючись принципами розумності, справедливості та законності, з урахуванням вимог цивільного та господарського законодавства, а також Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у зв'язку із передчасністю та безпідставністю порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, постанова господарського суду Запорізької області від 26.12.17р. у справі №908/2481/17 - скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі №908/2481/17 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017р.

Керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро на постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.17р. у справі №908/2481/17 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.17р. у справі №908/2481/17 - скасувати.

Провадження у справі №908/2481/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС", код ЄДРПОУ 37756795 (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Дану постанову направити державному реєстратору - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84) за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення про закриття провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОНД-ЛЮКС", код ЄДРПОУ 37756795 в Єдиному державному реєстрі.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Н.О. Мартюхіна

О.І. Склярук