Рішення

від 05.03.2018 по справі 910/22992/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2018Справа № 910/22992/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Головатюка Л.Д., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж" (32300, Хмельницька обл., м. Кам"янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, буд. 19, код ЄДРПОУ 32993801)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Леон"(04119, м.Київ, вул. Мельникова, буд. 83, код ЄДРПОУ 35774241)

Представники сторін - не прибули

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Леон" про стягнення боргу за виконані перевезення в сумі 85 260,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав умов договору № 27/09/02 від 22.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22992/17 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 25.01.2018.

Ухвалою суду від 25.01.2018 підготовче засідання відкладено на 22.02.2018

Сторони в підготовче судове засідання 22.02.2018 повторно не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, відповідач про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 22.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/22992/17 до судового розгляду по суті на 05.03.2018.

Сторони в підготовче судове засідання 05.03.2018 втретє не з'явилися, відповідач вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Судом встановлено, що 22 вересня 2017р. між експедитором, що виступив замовником перевезення ТОВ ФІРМА JIEOH та перевізником ТОВ Сантехмонтаж був укладений Договір №27/09/02 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Згідно п.1.1. Предмету Договору, - даний договір регулює порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при міжнародних перевезеннях вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.2. Договору, - експедитор замовляє здійснення перевезення від від свого імені і за рахунок клієнта, перевізник зобов'язується доставити ввірений вантаж до пункту призначення в установлений договором і доповненням до нього термін і видати уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.2.2. Договору, - конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці на перевезення вантажу, що є невід'ємною частиною договору. Допускається узгодження, підписанні заявки засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою (E-mail).

03 жовтня 2017р., на електронну адресу перевізника, від ТОВ ФІРМА ЛЕОН надійшла Заявка №092/290917-1 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом селище Глибока (Чернівецька обл.) - м. Зехаузен (Німеччина) .

З метою підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч.З ст.909 ЦК України та ст.4 КДПВ сторонами складено коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної типу CMR №0029291. Вказана накладна, згідно умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Конвенція КДПВ, франц. CMR) засвідчує укладення договору міжнародного перевезення. Конвенція КДПВ, відповідно до сфери її застосування, визначеної ст.1 цієї міжнародної угоди, - застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Згідно до ст.4 Конвенції КДПВ, - договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Таким чином, наявність накладної CMR засвідчила укладення договору перевезення, за умовами визначеними Заявкою та означеною накладною.

Перевезення, за Заявкою №092/290917-1, було виконане належним чином без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача. Підтвердженням його належного виконання є штамп вантажоодержувача в графі 24 міжнародної товаротранспортної накладної CMR.

Відповідно до змісту Заявки, вартість послуги 1350,00 євро, розрахунок безготівковий, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на дату розмитнення, протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів, які за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для здійснення оплати.

Документи, надання яких, відповідно до змісту Заявки, є підставою для проведення оплати, згідно експрес-накладної ТОВ Нова пошта №59000290897857, 23 жовтня 2017 p., були направлені Товариству ФІРМА J1EOH та, згідно даних електронного сервісу відстеження відправлень ТОВ Нова Пошта , що обліковується в мережі Інтернет за веб-адресою https://novaposhta.ua/tracking - були отримані одержувачем 25 жовтня 2017р. о 08 год. 52 хв. у відділенні №101, що по вул. Велика Васильківська, 143/2, (маг. "Фора") у місті Києві 3 наступного дня, 26 жовтня 2017р. десятий банківський день, визначений кінцевим днем для здійснення оплати наданої послуги, завершився 08 листопада 2017р. З наступного дня - 09 листопада 2017р. грошове зобов'язання відповідача на суму 1350,00 євро вважаємо простроченим.

Згідно ст.533 ЦК України, - грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інший порядок встановлений. Використовується курс євро до гривні, встановлений НБУ на дату розмитнення (див. п.20 Заявки). Дата розмитнення, як видно з графи 12 накладної CMR №0029290 (яка супроводжувала інший автомобіль, котрий йшов у колоні), - 16 жовтня 2017 р. Курс НБУ на вказану дату становив 31,578052 грн. за 1,00 Євро. Таким чином загальна сума платежу 1350,00 Євро у перерахунку на гривні склала 42630,37 грн.

Того ж дня, 03 жовтня 2017р., на електронну адресу перевізника, від ТОВ ФІРМА JIEOH надійшла Заявка №092/290917-2 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом селище Глибока (Чернівецька обл.) - м. Зехаузен (Німеччина).

З метою підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч.З ст.909 ЦК України та ст.4 КДПВ сторонами складено коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної типу CMR №0029290. Вказана накладна, згідно ст. 4 КДПВ засвідчує укладення договору міжнародного перевезення.

Перевезення, за Заявкою №092/290917-1, було виконане належним чином без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача. Підтвердженням його належного виконання є штамп вантажоодержувача в графі 24 міжнародної товаротранспортної накладної CMR.

Відповідно до змісту Заявки, вартість послуги 1350,00 євро, розрахунок безготівковий, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на дату розмитнення, протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів, які за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для здійснення оплати.

Документи, надання яких, відповідно до змісту Заявки, є підставою для проведення оплати, згідно експрес-накладної ТОВ Нова пошта №59000290897857, 23 жовтня 2017 p., разом з документами за попереднє перевезення, були направлені Товариству ФІРМА ЛЕОН та, згідно даних електронного сервісу від стеження відправлень ТОВ Нова Пошта , що обліковується в мережі Інтернет за веб-адресою https://novaposhta.ua/tracking - були отримані одержувачем 25 жовтня 2017р. о 08 год. 52 хв. у відділенні №101, що по вул. Велика Васильківська, 143/2, (маг. "Фора") у місті Києві З наступного дня, 26 жовтня 2017р. десятий банківський день, визначений кінцевим днем для здійснення оплати наданої послуги, завершився 08 листопада 2017р. З наступного дня - 09 листопада 2017р. грошове зобов'язання відповідача на суму 1350,00 євро вважаємо простроченим.

Для встановлення вартості перевезення у гривнях, використовується курс євро до гривні, встановлений НБУ на дату розмитнення (див. п.20 Заявки). Дата розмитнення, як видно з графи 12 накладної CMR №0029290, - 16 жовтня 2017 р. Курс НБУ на вказану дату становив 31,578052 грн. за 1,00 Євро. Таким чином загальна сума платежу 1350,00 Євро у перерахунку на гривні склала 42630,37 грн.

Загальна сума порушеного грошового зобов'язання за двома перевезеннями склала 85260,74 грн. =(42630,37+42630,37).

Отже, судом встановлено, що відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань по договору в частині оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за надані послуги) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 85 260,74 грн.

Судом встановлено, що внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України , виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202 , 203 , 205 , 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України , відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України ).

На підставі ст. 3 ЦК України , яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України , відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України , 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Положеннями Закону України Про транспортно - експедиторську діяльність встановлене, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно - експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

В ст. 328 ЦК України сказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу фрахту за отримані послуги належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 85 260,74 грн.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 8526,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2017 між позивачем (клієнт) та адвокатом Лоза В.М. був укладений договір доручення б/н, за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу та представляти інтереси в суді, гонорар за виконання якої згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 20.11.2017 становить 8526,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвоката Лози В.М. грошові кошти в розмірі 8526,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера № 04-1с від 20.11.2017.

При цьому, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялось.

З огляду на наведене, витрати на правову допомогу адвоката, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 8526,00 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж" (32300, Хмельницька обл., м. Кам"янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, буд. 19, код ЄДРПОУ 32993801) задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Леон"(04119, м.Київ, вул. Мельникова, буд. 83, код ЄДРПОУ 35774241) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж" (32300, Хмельницька обл., м. Кам"янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, буд. 19, код ЄДРПОУ 32993801) 85 260 (вісімдесят п"ять тисяч двісті шістдесят) грн. 74 коп. основного боргу, 8 526(вісім тисяч п"ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.03.2018