Рішення

від 06.03.2018 по справі 910/82/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2018Справа № 910/82/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

За позовом підприємства з іноземними інвестиціями ІТРАКО

до приватного підприємства Історія Друку

про стягнення 14 470,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Кравченко С.О. (довіреність № б/н від 14.09.2017),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство з іноземними інвестиціями ІТРАКО (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства Історія Друку (далі - відповідач) про стягнення 14 470,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його зобов'язань з оплати товару, поставленого позивачем на виконання умов укладеного сторонами договору поставки № УС/ДП-16-23 від 09.08.2016.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 14 470,52 грн., з яких: 13 660,80 грн. - основний борг, 380,72 грн. - інфляційна складова боргу, 429,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

05.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована заява позивача про усунення недоліків позову, яку позивач направив поштою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2018 призначено судове засіданні у порядку спрощеного позовного провадження зі стадії відкриття провадження на 06.03.2018.

06.03.2018 відділом автоматизованого діловодства суду було зареєстровано подані представником позивача пояснення до позову, в яких позивач зазначив, що період нарахування 3% річних за прострочення відповідачем оплати товару, поставленого по видатковій накладній № ЦК003371 від 02.09.2016, є з 02.10.2016 по 14.11.2017, а за прострочення відповідачем оплати товару, поставленого по видатковій накладній № ЦК004697 від 22.11.2016, - з 28.12.2016 по 14.11.2017.

У судовому засіданні 06.03.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

09.08.2016 між ПІІ ІТРАКО (постачальником) та ПП Історія Друку (покупцем) був укладений договір поставки № УС/ДП-16-23 (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язувався поставляти покупцеві поліграфічні матеріали, а покупець зобов'язувався приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється в терміни та на умовах, визначених даним договором.

За умовами п. 2.1 договору, ціни на товар за цим договором виражаються в гривнях, грошовим еквівалентом яких в іноземній валюті сторони визначили Євро. Ціни на товар зазначаються у рахунках-фактурах і видаткових накладних, які надаються покупцеві.

Оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки товару в порядку, визначеному пунктами 3.2, 3.3 цього договору.

Пунктом 4.7 договору визначено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцеві (уповноваженому представникові покупця) або перевізнику, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною або товарно-транспортною накладною перевізника, підписаною повноважними представниками сторін та/або перевізника.

Відповідно до п. 4.8 договору, право власності на товар та ризики випадкової загибелі (знищення) товару переходять до покупця в моменту передачі товару покупцеві (уповноваженому представникові покупця) або перевізникові.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар загалом на суму 13 660,80 грн. за видатковими накладними № ЦК003371 від 02.09.2016 та № ЦК004697 від 28.11.2016.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання з поставки товару перед відповідачем виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами договору, поставлений позивачем товар останньому не оплатив у сумі 13 660,80 грн.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем свого обов'язку сплатити позивачу грошові кошти за отриманий товар.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 660,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 13 660,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 380,72 грн. інфляційної складової боргу (курсової різниці, нарахування якої передбачено договором), 429,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 3.3 договору сума, що підлягає сплаті покупцем постачальнику у гривнях за поставлений (відвантажений) товар визначається за курсом продажу Євро, встановленого УВМБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню проведення оплати за товар (інтернет-сайт http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=closeukr) та розраховується за формулою (Сс = Цр : Kl х К2), де:

- Сс - сума, що підлягає сплаті Покупцем на рахунок Постачальника за відвантажений поставлений) товар згідно відповідного рахунку-фактури;

- Цр - загальна сума вартості товару, вказана у відповідному рахунку-фактурі в графі - всього до сплати ;

- К1 - курс продажу Євро, встановленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставляння рахунку-фактури (інтернет-сайт http://www.udinform.com/index.php?option=com_ dealingquotation&task=closeukr) , який також зазначається в рахунку фактурі;

- К2 - курс продажу Євро, встановленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню проведення оплати за товар (інтернет-сайт http://www.udinform.com/index.php?option=сom_ dealingquotation&task=closeukr) ;

Сторони визначили, що Покупець має право самостійно проводити розрахунок розміру суми що підлягає сплаті Постачальнику відповідно до методики наведеній в пункті 3.3. даного Договору або звернутися щодо такого розрахунку до Постачальника.

Відповідно до п. 3.4 договору датою виконання зобов'язань Покупця по розрахункам з Постачальником вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.)

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та нарахованої курсової різниці за період з 02.10.2016 по 14.11.2017 та за період з 28.12.2016 по 14.11.2017, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, розмір 3% становить 429,00 грн., а курсової різниці - 380,72 грн. Відтак, вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у розмірі 1 600,00 грн. Недоплачений судовий збір в розмірі 1350,00 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Історія Друку (02021, м. Київ, вул. Декабристів, будинок 9, офіс 39, ідентифікаційний код 36272932) на користь підприємства з іноземними інвестиціями ІТРАКО (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойка, будинок 18/14, корпус 2, ідентифікаційний код 24930652) борг у розмірі 13 660,80 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят грн. 80 коп.), 380,72 грн. (триста вісімдесят грн. 72 коп.) курсової різниці, 429,00 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 00 коп.) - 3% річних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

3. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями ІТРАКО (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойка, будинок 18/14, корпус 2, ідентифікаційний код 24930652) суму недоплаченого судового збору в розмірі 1350,00 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят грн. 00 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова