Постанова

від 14.03.2018 по справі 908/1581/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018р. справа №908/1581/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (адвокат, ордер серії КР №83408 від 23.02.2018р.); від відповідача: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області ухваленого 20.12.2017р. (повний текст підписано 22.12.2017р.) у м. Запоріжжі по справі №908/1581/17 (головуючий суддя Азізбекян Т.А., судді Дроздова С.С., Федорова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс , с.Новгородівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення 32093,96грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Селеса , м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс , с. Новгородівка Мелітопольського району Запорізької області (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р. в сумі 32093,96грн.

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2017р. (повний текст підписано 22.12.2017р.) по справі №908/1581/17 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса було відмовлено в повному обсязі з підстав правомірного зменшення Відповідачем суми оплати за надані послуги перевезенню на суму завданих збитків Позивачем (32093,96грн.) на підставі п.2.1.10 договору, враховуючи недоведеність останнім (Позивачем) факту того, що пошкодження вантажу сталося до прийняття вантажу/після його доставки Відповідачу, внаслідок дій або недогляду останнього чи інших осіб, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких він, як Перевізник не міг, враховуючи також, що Позивач від прийняття вантажу з будь-яких підстав, у т.ч. невідповідності упаковки, не відмовився.

ІІ. ОСОБА_6 зміст вимог апеляційної скарги та узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу:

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Селеса , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просило рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2017р. у справі №908/1581/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначив залишення поза увагою місцевого суду, що:

- втрати Відповідача за кредит-нотою №1 від 24.04.2017р. (виникли внаслідок необхідності перепакування вантажу у кількості 20шт. на суму 800 євро, робіт з розвантаження товару тривалістю 8 годин на суму 240 євро та недопоставки товару у кількості 125кг на суму 86,50 євро) не є збитками, завданими Перевізником під час перевезення вантажу, а є наслідком дій самого Відповідача та його контрагентів, тому підстави для покладення відповідальності на Позивача, в даному випадку, відсутні.

- документи, надані Відповідачем, а саме кредит-нота №1 від 24.04.2017р., накладна CMR та лист Вантажоодержувача містять відомості, які суперечать один одному (в накладній CMR було зазначено про пошкодження 14 біг-бегів, а Відповідач утримав з оплати збитки за роботи по перепакуванню 20 біг-бегів, про які значилось в кредит-ноті №1 від 24.04.2017р.).

- судом не було застосовано положення Господарського кодексу України та п.23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів щодо обмеження відповідальності Перевізника (має відшкодовуватися лише вартість вантажу на суму 86,50 євро, а не роботи з розвантаження та перепакування товару).

ІІІ. Щодо процедури апеляційного провадження:

5. За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Татенко В.М., Стойка О.В., Попков Д.О.

6. Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги (заявлених в межах її розгляду клопотань) здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

7. Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 22.01.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), у зв'язку з перебування судді Попкова Д.О. у відпустці, його у складі колегії було замінено на суддю Радіонову О.О.

8. Указом Президента України №454/2017р. від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV Перехідні положення Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

9. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018р. було відкрито апеляційне провадження у справі та запропоновано сторонам до 05.02.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

10. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 28.02.2018р. об 10:00 з повідомлення учасників справи.

11. У зв'язку зі звільненням з посади через відставку головуючого судді Татенко В.М., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018р., відповідно до п.п.2.3.23, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1581/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) - Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Зубченко І.В.

12. У судовому засіданні 28.02.2018р. у розгляді справи №908/1581/17 було оголошено перерву до 14.03.2018р. об 14:00., про що учасники справи були повідомлені під розписку (а.с.34 т.2).

13. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

14. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ІV.Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:

15. 13.02.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу б/н б/д (а.с.а.с.16-18 т.2), надісланий поштою 07.02.2018р. (відповідний штамп поштової організації на конверті (а.с.20 т.2), що, враховуючи приписи ст.ст.118, 263 Господарського процесуального кодексу України зумовлює залишення останнього без розгляду, оскільки клопотання про продовження строку, встановленого судом (до 05.02.2018р. включно), надано Відповідачем не було. Теж саме стосується і пояснень Відповідача до відзиву на апеляційну скаргу, що надійшли до канцелярії апеляційного суду 06.03.2018р.

16. Представники Скаржника у судовому засідання 14.03.2018р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу, наголошуючи, що пошкодження упаковки та втрата вантажу відбулася в перебігу розвантаження та зумовлена саме діями Вантажоодержувача та недостатньою щільністю біг-бегів.

17. Представник Відповідача у судове засідання 14.03.2018р. попри належну обізнаність (а.с.34 т.2) не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи, що у судовому засіданні 28.02.2018р. ним була висловлена позиція щодо законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення з наведених в ньому підстав.

V.Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 30.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Селеса (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс (Замовник) було укладено договір транспортного перевезення №8/2017 (а.с.а.с.10,11 т.1), відповідно до п.1.1. якого, Перевізник зобов'язується надати Замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП), автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 договору, конкретні умови по перевезенню оформлюються заявками Замовника на перевезення вантажу, в яких передбачають конкретні умови для належного виконання умов договору. Заявка на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками та підписами Замовника та Перевізника, та є невід'ємною частиною даного договору. Сторони визначають юридичну силу заявки на перевезення, переданої шляхом факсимільного або електронного зв'язку.

Відповідно до п.2.1.6 договору, на вантаж, який надається на перевезення, Замовник своєчасно організовує і забезпечує оформлення товаротранспортних накладних та інших супроводжувальних документів в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей.

Як було визначено у п.2.1.7 договору, Замовник зобов'язаний при міжнародних перевезеннях організувати вантажно-розвантажувальні роботи, митне оформлення документів на приймання вантажу до перевезення та їх здачу не пізніше ніж за 48 год. за межами України та 48 год. на вантажно-розвантажувальні роботи, митне оформлення документів в межах території України.

19. У п.2.1.10 договору було встановлено, що Замовник має право в односторонньому порядку зменшити суму оплати за рахунком-фактурою, що надійшов для оплати від Перевізника, на суму завданих Замовнику збитків.

20. Згідно з п.2.2.10 договору вважається, що Перевізник виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу Вантажоодержувачу і отримання свого примірника CMR або товаротранспортної накладної без зауважень вантажоодержувача та підписання сторонами акту надання послуг.

21. Відповідно до п.4.5. договору Перевізник несе відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу з моменту прийняття його до виконання робіт і до моменту його передачі в пункті призначення:

- у випадку втрати - в розмірі вартості загубленого вантажу або вантажу, якого бракує;

- у випадку пошкодження вантажу - в розмірі, на який зменшилась вартість вантажу, а у випадку пошкодження вантажу настільки, що його неможливо використовувати за прямим цільовим призначенням - в розмірі вартості такого вантажу. Відшкодування здійснюється у дату за вимогою Замовника;

- термін відшкодування не повинен перевищувати 5 банківських днів з моменту виявлення часткового пошкодження або повної втрати вантажу;

- у випадку затримання з відшкодуванням Перевізник сплачує Замовнику штраф у розмірі 1,0% від загальної вартості вантажу за кожну добу.

22. Відповідачем до матеріалів справи було залучено копію контракту №5/2017 від 07.03.2017р. (а.с.а.с.50-52 т.1), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Адонис-Люкс (Продавець) та DO-IT BV (Покупець), за яким поставлялася продукція, перевезення якої було покладено на Позивача.

23. Так, на виконання умов договору, відповідно до заявки №1 від 31.03.2017р. (а.с.12 т.1) Позивачем було надано послуги з перевезення вантажу по маршруту: Україна, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Новогородівка - Нідерланди, м. Барневельд. Означений факт підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №382298 від 03.04.2017р. (а.с.а.с.13,14 т.1)

24. При отриманні продукції в пункті призначення, Вантажоодержувачем в товарно-транспортній накладній СМR №382298 було застережено, що 14 біг-бегів пошкодженні, має місце втрата проса, а також вказано про обсяг роботи і витрати на перпакування біг-бегів (а.с.а.с.13,14). На підставі виявлених фактів, Вантажоодержувачем зменшено суму до сплати на користь Відповідача вартості продукції на 1126,50 євро, що оформлено кредит-нотою №1 від 24.04.2017р. (а.с.54 т.1) та відображено в invoice від 19.04.2017р. (а.с.55 т.1).

25. Додатково Вантажоодержувачем до кредит-ноти було направлено листа (а.с.144 т.1) з розшифровкою витрат, згідно якого понаднормове розвантаження - 10год. (240 євро), вартість втраченого проса (125кг), внаслідок розсипання - 86,50 євро і витрати по перепакуванню - 800 євро, разом 1126,50 євро.

26. Вказані в п.п. 18-25 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються, однак Відповідач вважає, що викладені в п. 24 зауваження зумовлені допущеними Позивачем порушеннями в перебігу перевезення, в тому числі - недоліками надано транспортного засобу, тоді як Позивач наголошує, що пошкодження упаковки та просипання через це проса відбулося в перебігу та внаслідок розвантажувальних робіт Вантажоодержувача, за які Перевізник не відповідає.

27. Матеріали справи містять фотографії (а.с.а.с.81-87 т.1), які були оглянуті колегією суддів та з яких вбачається фіксація подій після прибуття вантажу (у тому числі, пошкодження біг-бегів та розсипання проса), а також письмові пояснення (а.с.а.с.79,80 т.1) водія Позивача - ОСОБА_7 від 18.04.2017р. про те, що просипання вантажу відбулося саме під час розвантаження, а не перевезення.

Оскаржуване рішення не містить правової оцінки означених доказів та значення встановлених ними обставин для вирішення спору.

28. Своєю чергою, оглянувши (а.с.33 т.2) означені фотографії, враховуючи пояснення представників сторін з цього приводу, надані 28.02.2018р. колегією суддів апеляційної інстанції було встановлено, що:

- після прибуття ватажу, але до початку розвантаження товару Вантажоодержувачем біг-беги були цілі, пошкоджень мішків не вбачалось;

- розірвання біг-бегів та просипання вантажу (проса), розмір вартості втрати якого є складовою частиною понесених збитків Відповідача у правовідносинах з Покупцем/Вантажоодержувачем, на яку було зменшено в односторонньому порядку оплата послуг Позивача, зафіксовано при процесі розвантаження Вантажоодержувачем, до якого біг-беги були цілі;

29. 12.05.2017р. відповідно до меморіального валютного ордеру №511132528 (а.с.56 т.1) на рахунок Відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 12683,75 євро, що підтверджено довідкою обслуговуючого банку Відповідача №72-4-1/248 від 07.09.2017р. (а.с.59 т.1) та свідчить про вирахування Вантажоодержувачем від загальної вартості отриманої продукції 1126,50 євро витрат, понесених у зв'язку з пошкодженням товару.

30. Між тим, Позивачем до матеріалів справи також було надано рахунок-фактуру №СФ-000113 від 11.04.2017р. на суму 48432,97грн. (а.с.15 т.1) та акт №ОУ-0000113 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.04.2017р. на суму 48432,97грн. (а.с.16 т.1), який Відповідачем підписаний не був.

31. Так, 22.06.2017р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату боргу в сумі 48432,97грн. (а.с.а.с.17,18 т.1), а також додатково було направлено рахунок-фактуру №СФ-000113 від 11.04.2017р. та акт №ОУ-0000113, що підтверджується копією опису вкладення та поштовою квитанцією (а.с.19 т.1).

29.06.2017р. Відповідач частково сплатив надані послуги у розмірі 16339,01грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої міститься в матеріалах справи. (а.с.20 т.1) та платіжним дорученням №2 від 27.06.2017р. (а.с.64 т.1)

Своєю чергою, Відповідачем було направлено відповідь (а.с.68 т.1) на вимогу Позивача, зі змісту якої вбачається, що останнім обумовлена сума вартості послуг з перевезення була зменшена на підставі кредит-ноти №1 на суму 32093,96грн.

32. Згодом, 12.07.2017р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію (а.с.а.с.21,22 т.1) з вимогою повністю оплатити надані послуги перевезення у сумі 32093,96грн., яка була залишена останнім без задоволення.

33. Викладені в п.п.29-32 цієї постанови обставини сторонами не заперечуються та не оспорюються.

34. На підтвердження власної позиції, Відповідачем до матеріалів справи було надано сертифікати якості №130317/01 та №130317/02 від 13.03.2017р. (а.с.а.с.124,125 т.1) на біг-беги, що були придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю МВВ-ПАК за договором поставки №01/16/10 від 16.01.2017р. (а.с.126 т.1) та які пройшли відповідну державну санітарно-епідеміологічну експертизу, що підтверджується висновком №05.03.02-03/2372 від 02.02.2016р. (а.с.127 т.1).

Втім, Позивач заперечує доказове значення вказаних сертифікатів для обґрунтування Відповідачем факту пошкодження вантажу в перебігу перевезення.

35. Таким чином, враховуючи несплату Відповідачем 32093,96грн. за договором транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю Селеса звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з останнього означеної суми заборгованості.

36. Своєю чергою, Господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 20.12.2017р. відмовив у задоволені позовних вимог в повному обсязі з підстав доведеності матеріалами справи правомірного зменшення Відповідачем суми оплати за надані послуги по перевезенню на суму завданих збитків Позивачем (32093,96грн.) на підставі п.2.1.10 договору, враховуючи недоведеність останнім (Позивачем) факту того, що пошкодження вантажу сталося до прийняття вантажу/після його доставки Відповідачу, внаслідок дій або недогляду останнього чи інших осіб, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких він, як Перевізник не міг, враховуючи також, що Позивач від прийняття вантажу з будь-яких підстав, у т.ч. невідповідності упаковки, не відмовився.

Встановлена судом обставина нездійснення Відповідачем оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості Відповідачем не заперечується.

VI. Оцінка апеляційного суду:

37. Виходячи із приписів ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу та порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача, враховуючи відповідність обраного способу судового захисту закону або договору (можливість визначити інший ефективний спосіб судового захисту, який не суперечить закону). Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

38. Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р. який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг з перевезення вантажу.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

39. Відтак, ч.1 ст.307 Господарського кодексу України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, що також узгоджується зі змістом ст.909 Цивільного кодексу України.

40. Сутність заявлених позовних вимог у даному випадку полягає у стягненні з Відповідача вартості неоплачених ним послуг перевезення вантажу, наданих Позивачем, за договором транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р., згідно акту №ОУ-0000113 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.04.2017р., тоді як Відповідач наполягає на правомірності такої несплати через зменшення розміру наданої послуги у зв'язку із завданими через дії Перевізника збитки Замовника, що у сукупності визначає предмет доказування в цій справі.

41. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

42. Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення п.2.1.10 договору, який встановлює право Замовника в односторонньому порядку зменшити суму оплати Перевізника на суму завданих збитків, в контексті вимог ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України має тлумачиться як право на таке зменшення тільки у відношенні збитків, понесених Замовником внаслідок допущених саме Перевізником порушень - підстав для покладення на останнього відповідальності за дії інших осіб, передбачених ст.618 Цивільного кодексу України, в даному випадку не вбачається та Відповідачем не доведено.

43. Так, питання відповідальності Перевізника безпосередньо врегульоване п.4.5 договору, який передбачає відповідальність за втрату або пошкодження вантажу під час перевезення (п.2.2.9 договору), враховуючи, що відповідно до п.2.1.7 означеного договору, вантажно-розвантажувальні роботи віднесені до обов'язків Замовника. Означений висновок відповідає приписам ст.17.1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

44. Окрім того, апеляційний суд зауважує, що встановлені ним обставини відсутності будь-яких доказів невідповідності наданому для здійснення перевезення транспортного засобу вимогам до перевезення в розумінні п.2.2.6 договору та доказів пошкодження транспортного засобу під час перевезення як підстава пошкодження упаковки (біг-бегів) - недоведені припущення Відповідача стосовно цього відхиляються апеляційним судом в контексті встановленої та не спростованою в межах означеної справи презумпції добросовісної поведінки (ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України), що свідчить про відсутність підстав для настання відповідальності Позивача в порядку ст.314 Господарського процесуального кодексу України та ст.924 Цивільного кодексу України в обсязі, визначеному Позивачем на підставі кредит-ноти №1 від 24.04.2017р.

Дійсно, обставини пов'язані зі втратою частини вантажу (проса) внаслідок пошкодження упаковки в процесі розвантаження Покупцем, вартість самих розвантажувальних робіт та заміна упаковки, не тільки не мають відношення до сфери відповідальності Перевізника (цілісності під час перевезення) та виникли в процесі розвантаження контрагентом Відповідача, але й за своєю сутністю не підпадають під структуру збитків, відповідальність за які може бути віднесена на Перевізника за змістом п.4.5 укладеного договору.

Заперечення Відповідача щодо належної якості упаковки зважаючи на сертифікати якості (а.с.а.с.124-126 т.1) відхиляються, оскільки означені документи не надають можливість ідентифікувати біг-бегі, в яких здійснено перевезення Позивачем, з сертифікованими; крім того, цілісність упаковки до розвантаження підтверджується і Позивачем, а отже - відбулося пошкодження в перебігу розвантаження належної якості або не належної якості біг-бегів за умов недоведеності негативного впливу на їх цілісність в перебігу перевезення (в тому числі - і через ймовірність пошкодження транспортного засобу) не впливає на факт перебування цієї обставини поза сферою відповідальності Перевізника.

Втім, не встановивши обставин щодо моменту пошкодження вантажу і не оцінивши складові елементи збитків Замовника через зменшення йому оплати з боку Вантожоодержувача за поставлений товар в контексті визначеної сфери відповідальності Перевізника, місцевий суд дійшов помилкового висновку про правомірність зменшення Відповідачем розміру оплати за надані послуги перевезення.

44. Отже, формулювання Вантажоодержувачем в CMR зауважень, які не відносяться до сфери відповідальності Перевізника, та ухилення на цій підставі Відповідача від підписання акту №ОУ-0000113 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.04.2017р., як і безпідставне зменшення розміру оплати за відсутністю порушення з боку Перевізника, не може вважатися належною підставою для невиконання виконання грошового зобов'язання з оплати, враховуючи що всі необхідні умови для сплати (доставка + передача сканкопій CMR, передбачених п.3.1. договору + умови оплати за заявкою №1 від 31.03.2017р.) в даному випадку були дотримані.

45. З огляду на викладене, за висновком апеляційного суду Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за надані послуги з перевезення на підставі договору транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р. відповідно до акту №ОУ-0000113 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.04.2017р. Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

Своєю чергою, наслідком доведеного порушення з боку Відповідача грошового зобов'язання перед Позивачем у розмірі заявлених позовних вимог, згідно ст.625 Цивільного кодексу України є висновок про правомірність і обґрунтованість такого позову.

46. Таким чином, враховуючи наведене та допущене місцевим судом неповноту встановлення обставин справи, яка призвела до неналежних висновків та порушення норм матеріального права, що ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначено у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2017р. у справі №908/1581/17 та прийняття нового рішення - про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса в повному обсязі, що зумовлює також задоволення апеляційної скарги останнього.

47. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) витрати зі сплати судового збору як за подання позовної заяви так і за подання апеляційної скарги покладаються на рахунок Відповідача.

Водночас, враховуючи залучення Позивачем до представництва своїх інтересів адвоката на підставі укладеного договору про надання правової допомоги та заявлене клопотання про відшкодування у складі судових витрат в місцевому суді і витрат на правову допомогу (а.с.а.с.92-117 т.1) у загальному розмірі 4100грн., судова колегія, дослідивши надані докази щодо таких витрат, сутності наданих послуг та їх співвідношення із розміром заявлених та належних до задоволення позовних вимог, керуючись ст.126 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації таких витрат в сумі 3100грн.

Так, визначені додатком №1 до договору про надання правової допомоги №9 від 21.06.2017р. (а.с.94 т.1) витрати у 1000грн. за підготовку вимоги про стягнення боргу та відповіді на претензію за висновком судової колегії не підлягають компенсації з боку Відповідача, оскільки безпосередньо не стосуються представництва інтересів у суді, а втілюють у собі досудове (факультативне) врегулювання - не охоплюються пп.1 ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса , м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2017р. (повний текст підписано 22.12.2017р.) у справі №908/1581/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2017р. (повний текст підписано 22.12.2017р.) у справі №908/1581/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №908/1581/17, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс , с. Новгородівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення заборгованості за договором транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р. в сумі 32093,96грн. задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренка, буд. 80/1, ідентифікаційний код 32262873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т. 40-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36015514) заборгованість за договором транспортного перевезення №8/2017 від 30.03.2017р. в сумі 32093,96грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренка, буд. 80/1, ідентифікаційний код 32262873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т. 40-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36015514) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1600,00грн. та компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 3100,00грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс-Люкс (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренка, буд. 80/1, ідентифікаційний код 32262873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селеса (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т. 40-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36015514) судовій збір за подання апеляційної скарги в сумі 2400,00грн.

7. Доручити Господарському суду Запорізької області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

8. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 14.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСЗО

Надіслано судом до ЄДРСР - 14.03.2018р.