Рішення

від 13.03.2018 по справі п/811/398/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року справа № П/811/398/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до відповідача : Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, що полягає у зволіканні в затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер - 3523480400:02:002:9031), площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківської ради Кіровоградської області;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер - 3523480400:02:002:9031), площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківської ради Кіровоградської області, встановивши строк для виконання судового рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач листом від 07.12.2017 року повідомив про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Позивач наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому просив суд зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:002:9031) площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступний висновків.

28.05.2014р. відповідачем видано наказ №11-271/14-14-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачеві земельної ділянки, розташованої на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с.20).

За замовленням позивача, було виготовлено проект землеустрою, який був погоджений, а також пройшов позитивну державну експертизу землевпорядної документації (а.с.13-41).

21.08.2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,5926 га, яка розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

До вказаної заяви позивачем додані: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та обмінний файл (витяг щодо державної реєстрації земельної ділянки та речового права на земельну ділянку) (а.с.13,зв.бік).

Головне управління Держземагенства України у Кіровоградській області листом №31-11-0.21-6840/2-14 від 15.09.2014р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що в описі меж земельної ділянки відсутні відомості про кадастрові номера суміжних земельних ділянок (а.с.12).

Позивач виконавши приписи відповідача повторно подав виправлений проект землеустрою на затвердження.

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом №К-5976/0-4592/0/6-17 від 14.04.2017р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що право постійного користування на вказану земельну ділянку у встановленому порядку не припинено (а.с.11).

Позивач виконавши приписи втретє звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,5926 га, яка розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом №К-22642/0-16139/0/6-17 від 07.12.2017р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів (а.с.9).

Позивач не погоджуючись з відмовою в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного листа відповідача, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю він фактично є рішенням Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,5926 га.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. «а» ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом «в» ч. 3 ст.116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_2 України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та ОСОБА_2.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

З огляду на викладене відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена у листах №31-11-0.21-6840/2-14 від 15.09.2014р., №К-5975/0-4592/0/6-17 від 14.04.2017р., №К-22642/0-16139/0/6-17 від 07.12.2017р.є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у затверджені проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнана протиправність такої відмови.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер - 3523480400:02:002:9031), площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківської ради Кіровоградської області, встановивши строк для виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що рішення суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення - протягом місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, ч.3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволені позову судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що полягає у зволіканні в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:002:9031) площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2017 року №К-22642/0/5-17 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:002:9031) площею 6,5926 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом місяця з дня набранням рішення суду законної сили подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Присудити на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення суду складено - 13.03.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3