Ухвала

від 14.03.2018 по справі 201/2420/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/2420/18

Провадження №1-кс/201/259/2018

У Х В А Л А

іменем України

14 березня 2018 року м.Дніпро

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши за участю представника особи, що подала клопотання адвоката ОСОБА_3 та старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі клопотання ТОВ «Флінтлок» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Флінтлок» звернулося до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2018 року у справі №201/2102/18 (провадження №1-кс/201/2450/2018) було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Флінтлок» (код 41104417) № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), а також зупинено видаткові операції по вказаному рахунку.

Посилаючись на необгрунтованність та помилковість накладення арешту, а також на відсутність підстав для подальшого збереження арешту майна (коштів) та зупинення видаткових операцій представник ТОВ «Флінтлок» просив у клопотанні скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2018 року у справі №201/2102/18 (провадження №1-кс/201/2450/2018). При цьому в клопотанні про скасування арешту представник посилався на те, що клопотання органу досудового розслідування було вмотивоване тим, що 26.02.2018 року було зареєстровано кримінальне провадження №320018040000000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України. Протягом однієї доби з моменту внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань (що передувала зверненню до суду з відповідним клопотанням) органом досудового розслідування на підставі матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України та інформації отриманої від оперативного управління ДФС у Дніпропетровській області було нібито встановлено причетність посадових осіб ТОВ «Флінтлок» до ухилення від сплати податків на суму, яка в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, внаслідок чого, за версією органу досудового розслідування, державі були заподіяні збитки у значних розмірах.

В клопотанні ТОВ «Флінтлок» зазначено, також, що це товариство не має нести цивільну відповідальність за можливі дії своїх службових осіб. Крім того, у відношенні ТОВ «Флінтлок» не може здійснюватись кримінальне провадження (заходи кримінально-правового характеру), оскільки правова кваліфікація за ст. 212 Кримінального кодексу України не віднесена законодавцем до вичерпного переліку підстав, встановлених ст.96-3 Кримінального кодексу України для здійснення провадження у відношенні юридичних осіб.

На даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні №320018040000000022 цивільний позов жодною особою не заявлений, оскільки такий позов має бути пред`явлений до конкретної особи та на конкретних правових підставах. На момент винесення ухвали про арешт майна до кримінальної відповідальності не притягнута жодна особа, за дії чи бездіяльність якої має відповідати ТОВ «Флінтлок». Більше того, не існує жодної встановленої законом правової підстави для притягнення ТОВ «Флінтлок» до цивільної відповідальності за дії чи бездіяльність такої особи. Таким чином, відсутні будь-які законні підстави для застосування арешту майна ТОВ «Флінтлок» з метою забезпечення цивільного позову.

В даному кримінальному провадженні маються лише припущення органу досудового розслідування, щодо імовірності спричинення збитків. При цьому розмір матеріальних збитків у кримінальному провадженні може бути встановлений за допомогою єдиного процесуального інструменту шляхом проведенням судової експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням (п.6 ч.2 ст.242 КПК України).

Відсутність посилання на висновки такої експертизи свідчить про відсутність встановленого та обґрунтованого розміру можливих матеріальних збитків, що також, за ч.6 ст.170 КПК України, унеможливлює збереження арешту грошових коштів ТОВ «Флінтлок».

05.01.2018 р. між ТОВ «Лайт-Інформ Центр» та ТОВ «Флінтлок» було укладено договір №5/01 на виконання робіт, відповідно до умов якого, ТОВ «Флінтлок» особисто, або за допомогою субпідрядника зобов`язалось виконати роботи з монтажу елементів опалення, кондиціювання, водопостачання та водовідведення на об`єкті замовника ТОВ «Лайт-Інформ Центр». За умовами наведеного договору, перед початком виконання робіт ТОВ «Лайт-Інформ Центр» 23.01.2018 р. здійснило попередню оплату в розмірі 90% від суми договору - 2100000 грн.

В свою чергу, з метою забезпечення своєчасного виконання всього обсягу робіт за вищевказаним договором, 10.01.2018 р. ТОВ «Флінтлок» було укладено договір № 3 з ТОВ «Укртеплоресурс», відповідно до якого, останнє мало у якості субпідрядника виконати роботи, визначені договором №5/01 від 05.01.2018 р. у якості субпідрядника. За договором між ТОВ «Флінтлок» та ТОВ «Укртеплоресурс», оплата за виконану роботу мала бути перерахована ТОВ «Флінтлок» на користь субпідрядника на протязі 3-х банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

14.02.2018 р. ТОВ «Флінтлок» та ТОВ «Укртеплоресурс» було підписано акт виконаних робіт №3/1, відповідно до якого було в повному обсязі виконано обсяг робіт на об`єкті ТОВ «Лайт-Інформ Центр», у зв`язку з чим у ТОВ «Флінтлок» виникло зобов`язання сплатити на користь ТОВ «Укртеплоресурс» грошові кошти за виконані роботи.

У зв`язку з арештом грошових коштів ТОВ «Флінтлок» в зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду від 02.03.2018 р., ТОВ «Флінтлок» не виконало свої договірні зобов`язання перед ТОВ «Укртеплоресурс», чим спричинено негативні наслідки для останнього. У зв`язку з простроченням оплати до ТОВ «Флінтлок» можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені договором №3 від 10.01.2018 р. Більше того, арешт грошових коштів на рахунках ТОВ «Флінтлок» унеможливлює отримання останнім решти оплати за договором №5/01 від 05.01.2018 р. В цей час фактично відбулось зупинення господарської діяльності ТОВ «Флінтлок» та спричинення шкоди інтересам третіх осіб.

В судовому засіданні представник ТОВ «Флінтлок» адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав з підстав у ньому викладених, зазначаючи, що жодних підстав для збереження арешту майна (коштів) ТОВ «Флінтлок» на цей час не існує, а доводи слідчого в частині наявності підстав для збереження арешту майна є лише його припущеннями, які не підтверджені жодними доказами.

Старший слідчий з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на наявність підстав для збереження майна, свою позицію обгрунтовував наявністю складу злочину в діях певних осіб, пояснив, що підозру в даному кримінальному провадженні не оголошено жодній особі, але це планується зробити в наступному, розмір спричиненої шкоди встановлюється.

Вислухавши представника, особи, що звернулася з клопотанням та слідчого, дослідивши надані докази, та надані слідчим матеріали кримінального провадження в частині, що стосуються розгляду клопотання, встановивши фактичні обставини та співставивши їх з вимогами діючого законодавства суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2018 року у справі №201/2102/18 (провадження №1-кс/201/2450/2018) було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Флінтлок» (код 41104417) № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), а також зупинено видаткові операції по вказаному рахунку.

В даному кримінальному провадженні на час розгляду клопотання не повідомлено про підозру жодній особі, про що свідчить відсутність доказів наявності такої підозри в наданих слідчим у судовому засіданні матеріалах кримінального провадження..

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (що зазначено, серед інших джерел, в рішенні від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати свої доводи. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В пункті 12 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 наголошено «….слід звернути увагу на положення ст. 174 КПК, яка встановлює порядок скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Зазначені учасники кримінального провадження мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна.»

Власник та володілець майна, на яке накладено арешт ухвалою суду, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України судом не викликався і не був присутній при розгляді питання про арешт майна, про що зазначено в ухвалі слідчого судді.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України власник та володілець майна має право на заявлення клопотання про скасування арешту майна.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту наведеного заявником майна, відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як сторона обвинувачення в судовому засіданні не використала можливість спростувати доводи клопотання та не навела додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Флінтлок» належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі в зв`язку з недоведенністю наявності підстав для подальшого тримання майна заявника під арештом і, відповідно, відсутності підстав для подальше втручання в мирне володіння майном ТОВ «Флінтлок». Ухвалу про скасування арешту майна (рахунків) слід направити відповідним банківським установам для негайного виконання, а також сторонам даної справи до відома.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2018 року у справі №201/2102/18 (провадження №1-кс/201/2450/2018) на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Флінтлок» (код 41104417) № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), та скасувати зупинення видаткових операцій по вищевказаному рахунку у повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1