Рішення

від 05.03.2018 по справі 383/893/17

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/893/17

Номер провадження 2/383/75/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Одінцової Н.Г.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Фермерського господарства ОСОБА_4 та з урахуванням уточнень просив розірвати договір оренди землі від 12 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 та додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі від 12 січня 2009 року №040936500001, укладену 15 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 та стягнути витрати на правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування позову зазначив, що 12 січня 2009 року між ОСОБА_5 та Фермерським господарством ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, за яким передано в оренду земельну ділянку площею 5,40 га згідно державного акту серії 1-КР №028789 зареєстрованого №21-315ч від 27 квітня 2001 року строком на 10 років зі сплатою орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 2009 рік складає 2121,54 грн.

15 липня 2013 року між тими ж сторонами була укладена спірна додаткова угода, згідно якої термін оренди продовжено на 49 років. Відповідно до п.п.9, 13 додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати не переглядається. Вказана угода зареєстрована у реєстраційній службі Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області. Після смерті ОСОБА_5, яка померла 29 березня 2014 року, вказану земельну ділянку успадкував позивач.

Однак за період з 2011 року по день подання позовної заяви орендарем ФГ Панасюка ОСОБА_6 не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач просить розірвати договір оренди землі та додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково зазначивши, що строк позовної давності позивачем пропущено з поважних причин, оскільки йому робили операцію на серці, а тому просили його поновити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, пояснивши, що в 2009-2010 роках за зверненням ОСОБА_5 відповідач виплатив їй орендну плату наперед по 2016 рік включно та частково за 2017 рік. 20.12.2017 року відповідач поштовим переказом перерахував позивачу залишок орендної плати за землю за 2017 рік в розмірі 4169,13 грн. Станом на 31.12.2017 року заборгованість по виплаті орендної плати за землю згідно договору оренди землі від 12.01.2009 року та дадаткової угоди від 15.07.2013 року відсутня. Подав заяву про застосування позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 12 січня 2009 року між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК (далі - Договір), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 квітня 2009 року за №040936500001 терміном на 10 років, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 5,4 га належна ОСОБА_5 згідно Державного акту на право власності на землю серії І-КР №028789, що підтверджується копією договору (а.с.12).

Укладеним Договором сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70718 грн. (п.5); орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строк до 31.12 поточного року (п.9, п.11); обчислення розміру орендної плати здійснюється з рахуванням (без урахування) індексації без підкреслень (п.10); розмір орендної плати переглядається раз в три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

15 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 укладено додаткову угоду про зміну умов Договору оренди землі від 12 січня 2009 року №040936500001 (далі - Додаткова угода), якою продовжено термін дії вищевказаного договору на 49 років (а.с.13). Укладеною Додатковою угодою сторони внесли зміни в п.9, п.10, п.13 розділу Орендна плата договору оренди землі від 12.01.2009 року, визначивши, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в грошовому виразі шляхом видачі на руки по платіжній відомості або видатковому касовому ордеру (п.9); обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку приватної власності здійснюється без урахування індексації (п.10); розмір орендної плати не переглядається (п.13).

Вказана Додаткова угода була зареєстрована реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області 18.09.2013 року, номер запису про інше речове право 2597460, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Після смерті ОСОБА_5, вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3520887200:02:000:0289, належну останній на підставі Державного акту на право власності на землю серії І-КР №028789, виданого 27 квітня 2001 року, успадкував позивач ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 листопада 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №2658 (а.с.14).

Згідно з ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі,таким чином обов'язок з виплати орендної плати покладається на орендаря.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 40 Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою в тому числі є систематична несплата орендної плати (п. д ч. 1 ст.141 ЗК України).

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від12 грудня 2012 року №6-146 цс12.

Позивач просив розірвати договір оренди землі та додаткову угоду з підстав невиплати відповідачем орендної плати з 2011 року по 2017 рік.

Оскільки згідно умов Договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому розмір орендної плати, без вирахування податку ПДФО, має становити 2121,54 грн. (70718 х 3%):100 = 2121,54 грн. За вирахування податку ПДФО 15% розмір орендної плати має становити 1803,31 грн.

Відповідач заперечуючи несплату орендної плати надав суду копію видаткового касового ордеру серії 01АААГ №447638 згідно якого ОСОБА_5 отримала 10.02.2010 року орендну плату за землю в сумі 11457,18 грн. на звороті якого мається розрахунок з якого вбачається, що кошти в сумі 11457,18 грн. є орендною платою, а саме: за 2010 рік - 1909,53 грн.; 2011 рік - 1909,53 грн.; 2012 рік - 1909,53 грн.; 2013 рік - 1909,53 грн.; 2014 рік - 1909,53 грн.; 2015 рік - 1909,53 грн. (а.с.41). Також відповідач надав копію відомості на видачу орендної плати за землю за 2010 рік згідно якої ОСОБА_5 08.11.2010 року отримала кошти в сумі 2500 грн. на зворотній стороні якої мається розрахунок з якого вбачається, що кошти в сумі 2500 грн. виплачені ОСОБА_5 є орендною платою за 2016 рік - 1909,53 грн. та за 2017 рік - 590,47 грн. (а.с.42).

Таким чином зазначеним видатковим касовим ордером та відомістю підтверджується факт отримання ОСОБА_5 орендної плати наперед за 2010-2016 роки та частково за 2017 рік в сумі 590,47 грн., що не заборонено чинним законодавством, договором оренди землі та додатковою угодою.

Крім того, 20.12.2017 року відповідач через Бобринецьке відділення Укрпошта виплатив позивачу залишок орендної плати за 2017 рік в сумі 4169,13 грн., що підтверджується копіями поштового переказу та фіскального чеку (а.с.97,98).

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не спростовано факт отримання ОСОБА_5 коштів за видатковим касовим ордером та відомістю в рахунок орендної плати наперед за 2010-2017 роки та не спростовано правильність нарахування орендної плати, тобто не доведено обставин систематичної несплати орендної плати, тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди з підстав систематичної несплати орендної плати задоволенню не підлягають.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, відмова у позові за пропуском строку позовної давності можлива тоді, коли порушене право підлягає захисту, але пропущено строк позовної давності і підстави для його поновлення відсутні. У випадку безпідставності позовних вимог, суд відмовляє саме з цих підстав, а не з підстав пропуску строку позовної давності.

Отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки заявлена з порушенням встановленого порядку, поданий позов є безпідставним, а порушення прав позивача з вказаних в позові підстав не доведено.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки в задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, а тому вимога про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.256, 267 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 13, 21, 32 Закону України Про оренду землі суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Фермерського господарства ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі від 12 січня 2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 та додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 12 січня 2009 року №040936500001, укладеної 15 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ФГ Панасюка ОСОБА_6 та стягненню судових витрат - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕА 019840, виданий 10.10.1995 року Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області, адреса місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, п.і. 27240;

відповідач - Фермерське господарство ОСОБА_4, ідентифікаційний код 06688109, адреса місця знаходження вул. Качана, 57, с. Тарасівка Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27240.

Повне судове рішення складено 14.03.2018 року.

Суддя І.М. Адаменко