Рішення

від 14.02.2018 по справі 384/688/17

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/688/17

№пр. 2/384/19/2018

14 лютого 2018 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_4 до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що в січні 2017 року, до позивача звернувся ОСОБА_5, який представився новим власником та керівником ПСП ім. Димитрова , та повідомив про те, що, придбав у ОСОБА_6 права засновника ПСП ім. Димитрова (яке утворилося шляхом реорганізації колишнього КСП ім. Димитрова ), і що в подальшому він діє від імені ПСП ім. Димитрова з питань щодо взаємовідносин за договорами оренди які укладено в 2012 році між позивачем та ПСП ім. Димитрова . Відповідач, звернувся до позивача, з пропозицією укласти нові договори оренди землі, оскільки термін дії попередніх договорів оренди землі мав скінчитися в грудні 2017 року. Враховуючи те, що належні позивачу земельні ділянки постійно перебували в користуванні ПСП ім. Димитрова , умови оренди його завжди влаштовували, своїх зобов'язань ПСП ім. Димитрова не порушувало, позивач вирішив укласти нові договори з ПСП ім. Димитрова , за яким передати в оренду свої земельні ділянки на новий термін. Позивач звернувся до керівника ПСП ім. Димитрова (ОСОБА_7І.) з проханням отримати орендну плату за землю. Проте, як з'ясувалося, ПСП ім. Димитрова вже не є користувачем його земельних ділянок, а зазначені земельні ділянки знаходяться в оренді ПП ПСП ім. Димитрова . Позивач стверджує, що при зверненні до нього з проханням укласти нові договори оренди, ОСОБА_5 представлявся керівником саме ПСП ім. Димитрова а не ПП ПСП ім. Димитрова , вдавшись до протиправних дій, ОСОБА_5 ввів його в оману, а саме надав неправдиву інформацію про справжнього орендаря за договорами, чим спотворив власне волевиявлення позивача. Оспорювані договори вчинено під впливом обману, що є підставою для визнання таких договорів недійсними, як таких, що вчинено з порушенням Цивільного законодавства України, зокрема: ст. 203 ЦК України, передбачені умови чинності правочину. Однією із яких є відповідність волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Даний правочин вчинено під впливом обману обумовленого деформацією волі, на яку вплинула протиправна поведінка відповідача, спрямована на формування наміру позивача вчинити оспорюваний правочин спираючись на хибне уявлення про обставини, які є для позивача істотними. Позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 28.01.2017 року зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34213111 від 10.03.2017 року та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, підставою виникнення яких став договір оренди земельної ділянки від 28.01.2017 року, індексний номер 34213111 від 10.03.2017 року.

Представники відповідач подали відзив на позов (заперечення) в якому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до ст.ст. 74-76 ЦПК України, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ПП ПСП ім. Димитрова в судовому засіданні підтримують заявлені у відзиві на позовну заяву обставини щодо очевидної безпідставності позовних вимог позивача та просять позов залишити без задоволення.

Представник третьої особи на стороні позивача ПСП ім. Димитрова в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та зазначив, що підстави вважати дані договори недійсними у ПСП ім. Димитрова відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 5,17 га., розташованої на території Добрівської сільської ради, ділянка №142, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР №008103, кадастровий номер 3524380400:02:000:0142 (а.с. 11).

Крім того, позивач є власником земельної ділянки площею 5,11 га., розташованої на території Добрівської сільської ради, ділянка №144, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3524380400:02:000:2144 (а.с.17).

Відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 142 від 04.12.2012 року, 27.01.2017 року приватним сільськогосподарським підприємством ім. Димитрова в особі ОСОБА_5 та позивачем розірвано договір оренди землі кадастровий номер 3524380400:02:000:0142 від 04.12.2012 року (а.с. 42).

Крім того, відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №144 від 25.06.2012 року, 27.01.2017 року приватним сільськогосподарським підприємством ім. Димитрова в особі ОСОБА_5 та позивачем розірвано договір оренди землі кадастровий номер 3524380400:02:000:2144 від 25.06.2012 року (а.с. 43).

28.01.2017 року укладено договір оренди землі між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем приватним підприємством ПСП ім. Димитрова в особі ОСОБА_5. Згідно вказаного договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,1659 га., кадастровий номер 3524380400:02:000:0142, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Строк дії договору сім років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 10.03.2017 року здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

Крім того, 28.01.2017 року укладено договір оренди землі між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем приватним підприємством ПСП ім. Димитрова в особі ОСОБА_5. Відповідно до вказаного договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,1116 га., кадастровий номер 3524380400:02:000:2144, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Строк дії договору сім років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 10.03.2017 року здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі. (а.с. 8-19).

У відповідності до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2018 року за №1003475012 станом на 28.01.2017 року, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи приватного підприємства ПСП ім. Димитрова : ОСОБА_5, 01.11.2016 - керівник, ОСОБА_5, 01.11.2016 - підписант (а.с.55).

Відповідно до розписки про отримання грошей від 27.01.2017 року, позивач отримав суму у готівковій формі в розмірі 20000 грн., за заключення договору з ПП ПСП ім. Димитрова . Як зазначено в розписці, вона написана позивачем власноручно, без застосування засобів примусу, при здоровому глузді та при ясній пам'яті, добре розуміючі юридичні наслідки її написання та підписана (а.с.44).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1, ч.3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, як на підставу визнання вищевказаних договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_4 та приватним підприємством ПСП ім. Димитрова , позивач вказує введення його в оману представником відповідача.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підписав договори про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок 27.01.2017 року із ПСП ім. Димитрова , тобто майже за рік до закінчення строку дії договору. Цього ж дня, а саме 27.01.2017 року отримав 20000 грн. (так звані перехідні), за заключення договорів з ПП ПСП ім. Димитрова . Наступного дня, а саме 28.01.2017 року позивач уклав два договори оренди землі із відповідачем ПП ПСП ім. Димитрова . Договори оренди землі містять чіткі назви сторін, їх реквізити та адреси.

Всі вищевказані документи позивач підписував особисто, що свідчить про визнання та погодження всіх умов договору, а також визнання відповідача як другу сторону договору, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується стороною позивача.

У зазначених договорах оренди землі та актах приймання-передачі земельних ділянок чітко видно що іншою стороною є приватне підприємство ПСП ім. Димитрова , а не ПСП ім. Димитрова .

Посилання позивача на те, що договори від 28.01.2017 року було укладено ним під впливом обману обумовленого деформацією волі, на яку вплинула протиправна поведінка відповідача нічим не підтверджується та спростовується наданими суду доказами.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження позивних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Враховуючи те, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх вимог, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2560 грн., сплачений за подачу позову до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що сторона відповідача не надала жодного доказу на підтвердження понесених нею витрат пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку із цим в задоволенні заяви відповідача про відшкодування суми судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку із розглядом справи слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 223, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, відмовити.

В задоволенні заяви відповідача про відшкодування суми судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку із розглядом справи, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: