Ухвала

від 28.02.2018 по справі 804/4279/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

28 лютого 2018 рокусправа № 804/4279/17

          Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:           

          головуючого судді           Панченко О.М. (доповідач),

суддів:                     Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

          перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 804/4279/17

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК"

          до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

          про скасування податкових повідомлень-рішень, -

          встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р.;

- надати докази сплати судового збору додатково в сумі 15125,62 грн.

До апеляційного суду повернулося поштове повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 13 лютого 2018 року.

27.02.2018 року до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків для вирішення питання щодо сплати судового збору. В клопотанні відповідач посилається на те, що первісна апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, що підтверджується матеріалами судової справи. Починаючи з дати подання первісної апеляційної скарги до дати повернення апеляційної скарги ухвалою суду від 29.12.2017 року відповідач фактично здійснював заходи реагування, зокрема направляв клопотання щодо продовження строку на усунення недоліків та як тільки з'явилася можливість сплатити судовий збір податковий орган невідкладно направив платіжне доручення до суду. Щодо доплати судового збору у розмірі 15125,62 грн. відповідач зазначив, що станом на день усунення недоліків у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір у вказаному розмірі у зв'язку арештом рахунків ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 ст. 186 КАС України, в редакції на час прийняття постанови суду першої

інстанції, було передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено за участю представника відповідача 14.09.2017 р. Копію постанови відповідач отримав 28.11.2017 р. Апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції 15.01.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто йому апеляційну скаргу від 25.09.2017 р., оскільки у наданий ухвалою суду від 01 грудня 2017 року строк відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги.

Ухвали суду від 01 грудня 2017 року, від 29 грудня 2017 року набрали законної сили та відповідачем не оскаржені, тому доводи відповідача щодо своєчасного подання першої апеляційної скарги від 25.09.2017 р., подання до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору після спливу встановленого ухвалою суду від 01 грудня 2017 року строку не свідчать про поважність пропуску строку апеляційного оскарження на час подання до суду - 15.01.2018 року другої апеляційної скарги у цій справі.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

          Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

          Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

          В листі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області № 17-08/110-2111, на який посилається відповідач в обґрунтування клопотання, відсутні відомості про арешт рахунків відповідача, натомість в цьому листі відповідача повідомлено, що відповідно до п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, не здійснюється проведення платежів за платіжними дорученнями відповідача окрім захищених видатків.

          Відповідно до п.30 зазначеного Порядку на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, не може бути поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження чи підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Отже, поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів, а у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги, що відповідач у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/4279/17 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року.

Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі №804/4279/17.

          Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/4279/17 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

          Головуючий суддя:                                                                      О.М. Панченко

          Суддя:                                                                                С.М. Іванов

          Суддя:                                                                                В.Є. Чередниченко