Рішення

від 14.02.2018 по справі 384/687/17

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/687/17

№пр. 2/384/18/2018

14 лютого 2018 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що в січні 2017 року, до позивача звернувся ОСОБА_2, який представився новим власником та керівником ПСП ім. Димитрова , та повідомив про те, що, придбав у ОСОБА_3 права засновника ПСП ім. Димитрова (яке утворилося шляхом реорганізації колишнього КСП ім. Димитрова ), і що в подальшому ОСОБА_2 діє від імені ПСП ім. Димитрова з питань щодо взаємовідносин за договором оренди який укладено в 2012 році між позивачем та ПСП ім. Димитрова . Відповідач, звернувся до позивача, з пропозицією укласти новий договір оренди землі, оскільки термін дії попереднього договору оренди землі мав скінчитися в грудні 2017 року. Враховуючи те, що належна позивачу земельна ділянка постійно перебувала в користуванні ПСП ім. Димитрова , умови оренди її завжди влаштовували, своїх зобов'язань ПСП ім. Димитрова не порушувало, позивач вирішила укласти новий договір з ПСП ім. Димитрова , за яким передати в оренду свою земельну ділянку на новий термін. Позивач звернулася до керівника ПСП ім. Димитрова (ОСОБА_4І.) з проханням отримати орендну плату за землю. Проте, як з'ясувалося, ПСП ім. Димитрова вже не являється користувачем земельної ділянки позивача та земельна ділянка знаходиться в оренді ПП ПСП ім. Димитрова . Позивач стверджує, що при зверненні до неї з проханням укласти новий договір оренди, ОСОБА_2 представлявся керівником саме ПСП ім. Димитрова а не ПП ПСП ім. Димитрова , вдавшись до протиправних дій, ОСОБА_2 ввів її в оману, а саме надав неправдиву інформацію про справжнього орендаря за договором, чим спотворив власне волевиявлення позивача. Оспорюваний договір вчинено під впливом обману, що є підставою для визнання такого договору недійсним, як такого що вчинено з порушенням Цивільного законодавства України, зокрема: ст. 203 ЦК України, передбачені умови чинності правочину. Однією із яких є відповідність волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Даний правочин вчинено під впливом обману обумовленого деформацією волі, на яку вплинула протиправна поведінка відповідача, спрямована на формування наміру позивача вчинити оспорюваний правочин спираючись на хибне уявлення про обставини, які є для позивача істотними. Позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 28.01.2017 року зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34213111 від 10.03.2017 року та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, підставою виникнення яких став договір оренди земельної ділянки від 28.01.2017 року, індексний номер 34213111 від 10.03.2017 року.

Представники відповідача подали відзив на позов (заперечення) в якому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до ст.ст. 74-76 ЦПК України, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без присутності позивача та представника за довіреністю, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ПП ПСП ім. Димитрова в судове засідання не з'явилися. Надали суду заяву, в якій просять судове засідання призначене на 14.02.2018 року провести без їх участі. Підтримують заявлені у відзиві на позовну заяву обставини щодо очевидної безпідставності позовних вимог позивача та просять позов залишити без задоволення.

Представник третьої особи на стороні позивача ПСП ім. Димитрова в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та зазначив, що підстави вважати даний договір недійсним у ПСП ім. Димитрова відсутні.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,13 га., розташованої на території Добрівської сільської ради, ділянка №143, що підтверджується копією Державного акту на право власності на землю серії IV-КР №008104, кадастровий номер 3524380400:02:000:0143 (а.с.11).

Відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №143 від 04.12.2012 року, 27.01.2017 року приватним сільськогосподарським підприємством ім. Димитрова в особі ОСОБА_2 та позивачем розірвано договір оренди землі кадастровий номер 3524380400:02:000:0143 від 04.12.2012 року (а.с.32).

28.01.2017 року укладено договір оренди землі між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним підприємством ПСП ім. Димитрова в особі ОСОБА_2. Згідно вказаного договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,1285 га., кадастровий номер 3524380400:02:000:0143, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Строк дії договору сім років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 10.03.2017 року здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі (а.с. 8-13).

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2018 року за №1003475012 станом на 28.01.2017 року, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи приватного підприємства ПСП ім. Димитрова : ОСОБА_2, 01.11.2016 - керівник, ОСОБА_2, 01.11.2016 - підписант (а.с.42).

Відповідно до розписки про отримання грошей від 27.01.2017 року, позивач отримала суму у готівковій формі в розмірі 10000 грн., за заключення договору з ПП ПСП ім. Димитрова . Як зазначено в розписці, вона написана позивачем власноручно, без застосування засобів примусу, при здоровому глузді та при ясній пам'яті, добре розуміючі юридичні наслідки її написання та підписана (а.с.31).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1, ч.3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, як на підставу визнання вищевказаного договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та приватним підприємством ПСП ім. Димитрова , позивач вказує введення її в оману представником відповідача.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підписала договір про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки 27.01.2017 року із ПСП ім. Димитрова , тобто майже за рік до закінчення строку дії договору. Цього ж дня, а саме 27.01.2017 року отримала 10000 грн. (так звані перехідні), за заключення договору з ПП ПСП ім. Димитрова . Наступного дня, а саме 28.01.2017 року позивач уклала договір оренди землі із відповідачем ПП ПСП ім. Димитрова . Договір оренди землі містить чіткі назви сторін, їх реквізити та адреси.

Всі вищевказані документи позивач підписувала особисто, що свідчить про визнання та погодження всіх умов договору, а також визнання відповідача як другу сторону договору, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується стороною позивача.

У зазначеному договорі оренди землі та акті приймання-передачі земельної ділянки чітко видно що іншою стороною є приватне підприємство ПСП ім. Димитрова , а не ПСП ім. Димитрова .

Посилання позивача на те, що договір від 28.01.2017 року було укладено нею під впливом обману обумовленого деформацією волі, на яку вплинула протиправна поведінка відповідача нічим не підтверджується та спростовується наданими суду доказами.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження позивних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Враховуючи те, що позивач не надала суду жодного доказу, який би підтверджував ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 1280 грн., сплачений за подачу позову до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи те, що сторона відповідача не надала жодного доказу на підтвердження понесених нею витрат пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку із цим заяву відповідача про відшкодування суми судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку із розглядом справи, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 223, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства ПСП ім. Димитрова , третя особа на стороні позивача приватне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова про визнання договору оренди землі недійсним, відмовити.

Заяву відповідача про відшкодування суми судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку із розглядом справи, залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: