Рішення

від 18.05.2007 по справі 3/142-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"18" травня 2007 р.                                                                             

Справа № 3/142-07

за позовом    Відкритого акціонерного товариства „КФК”,

м. Київ

до                    Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Біла Церква

про                 стягнення 2 422,81 грн.

Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача        Васильєва

О.С. -представник за довіреністю № 29 від 21.03.2007р.;

відповідача    не

з'явився.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство

„КФК” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 7 221,70 грн., з яких 6 936,32

грн. -основний борг, 201,18 грн. -пеня, 48,71 грн. -інфляційних та 35,49 грн.

-3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним

виконанням відповідачем договору оренди НОМЕР_1 найму (оренди) нежитлового

приміщення від 01.01.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом

не сплати відповідачем орендної плати, необхідністю стягнення штрафних санкцій

в зв'язку з простроченням платежу та позивач просив покласти на відповідача

судові витрати.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 02.04.2007р. було порушено провадження у справі та

прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу

подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання

03.05.2007р. поважних представників.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 03.05.2007р. було відкладено розгляд справи на

18.05.2007р.

Через загальний відділ

господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення

розміру та уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з

відповідача 2 422,81 грн., з яких 2 036,32 грн. -основний борг, 276,10 грн. -

пеня, 62,65 грн. -інфляційних та 47,74 грн. -3% річних.

Відповідач у судове засідання

18.05.2007р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не

обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин,

що від нього не залежать.

При цьому господарський суд

Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового

процесу ухвалу від 02.04.2007р. та від 03.05.2007р., про що, зокрема, свідчать

відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів

та реєстр вихідної кореспонденції, відповідно до якого відповідачу направлялась

ухвала за двома адресами.

Справа розглянута за наявними

матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника сторони, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним

товариством „КФК” (далі -позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір НОМЕР_1 найму (оренди)

нежитлового приміщення від 01.01.2007р. (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору,

позивач передає, а відповідач приймає в користування на строк дії цього

Договору не житлові приміщення загальною площею 130,30 кв.м., що розташовані на

першому поверсі нежитлової будівлі літера БТІ „А” за адресою: АДРЕСА_1 (далі

-об'єкт оренди).

Згідно п. 3.1. Договору, передача

позивачем об'єкта оренди відповідачу у користування за даним Договором

здійснюється протягом 5 календарних днів з дня підписання даного Договору, та

оформлюється актом прийому-передачі об'єкта оренди, який повинен бути

підписаний сторонами або їх представниками.

Відповідно до акту прийому-передачі

не житлового приміщення в оренду від 01.01.2007р. позивач передав, а відповідач

прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 130,30

кв.м., що розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі літера „А” за

адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 7.1. Договору передбачено,

що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії

даного договору починається з моменту підписання акту приймання-передачі

об'єкту оренди і діє до 31.03.2007 року. Дію даного Договору може бути

продовжено за згодою сторін.

Згідно п. 2.1. Договору, за

користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату в

розмірі, обумовленому цим Договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору,

орендна плата за один кв.м. встановлюється в розмірі 29,46 грн. на місяць без

урахування ПДВ. Сума ПДВ складає 20% від суми орендної плати за один кв.м., а

саме 5,89 грн. на місяць. Загальна сума орендної плати за користування об'єктом

оренди становить 3 838,64 грн. на місяць без урахування ПДВ. Сума ПДВ складає

20% від суми орендної плати, а саме 767,73 грн. Всього, з урахуванням ПДВ,

орендна плата становить 4 606,37 грн. на місяць.

Згідно п. 2.7.1. Договору, крім

орендної плати, зазначеної у п. 2.3. цього Договору, відповідач компенсує

позивачу витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною

енергією, тепло-, водопостачанням, охороною та обслуговуванням об'єкта оренди,

що несе позивач у зв'язку з діяльністю відповідача. Розмір компенсації

розраховується на підставі тарифів підприємств -постачальників комунальних

послуг і складеного позивачем розрахунку споживання відповідачем зазначених послуг

згідно з виставленими відповідачу до оплати рахунками у порядку, передбаченому

в п.п. 2.7.4. цього Договору.

Пунктом 2.7.4. Договору

передбачено, що відповідач оплачує (компенсує) комунальні послуги вказані в п.

2.7.1. на підставі рахунків, виставлених позивачем, не пізніше 15 числа місяця,

наступного за оплачуваним. У разі відсутності рахунку на оплату комунальних

послуг відповідач зобов'язаний самостійно отримати від позивача оформлений

рахунок (звернутися до позивача для отримання інформації про належну до сплати

суму) та сплатити належну суму.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач виставляв відповідачу наступні рахунки-фактури: НОМЕР_2 від

01.01.2007р. на суму 4 665,94 грн. (орендна плата та компенсація комунальних

послуг), НОМЕР_3 від 01.01.2007р. на суму 521,34 грн. (водопостачання та

водовідведення; електроенергія; опалення); НОМЕР_4 від 01.02.2007р. на суму 3

332,80 грн. (орендна плата та компенсація комунальних послуг), НОМЕР_5 від

08.02.2007р. на суму 701,23 грн. (водопостачання та водовідведення;

електроенергія; опалення); НОМЕР_6 від 13.03.2007р. на суму 678,32 грн.

(водопостачання та водовідведення; електроенергія; опалення).

Відповідач частково сплатив орендну

плату, про що свідчать копії банківських виписок.

Доказів сплати боргу в повному

обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України

між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які

мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок

закону, договору.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175

Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських

відносин, регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей передбачених цим

Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у

певних  умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 763

Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) договір найму укладається на

строк, встановлений договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 283

Господарського Кодексу України (далі -ГК України) до відносин оренди

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК

України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов

договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному

обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України,

плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено

договором.

Суд вважає, що позовні вимоги про

стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 2 036,32 грн. є

обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем нарахована пеня за

дні прострочки у відповідності до п. 5.4. Договору за період з 11.01.2007р. по

16.05.2007р., що складає 276,10 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України

„Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір

пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за

який сплачується пеня.

Згідно з ст. 230 Господарського

кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські

санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник

господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил

здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України

учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне

виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом

або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання

несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК

України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову

відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування

до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених

цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.

2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції,

зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових

зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,

якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231

ГК України).

Відповідно до п. 5.4. Договору, за

несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати та компенсації витрат по

оплаті з охорони та обслуговування об'єкту оренди, нараховується пеня в розмірі

подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період за

який сплачується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України,

передбачено, що строк стягнення пені обмежується шістьма місяцями від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано. Інше може бути встановлено спеціальним законом

або договором, умови даного договору такі умови не містять.

Виходячи з вищевикладеного, суд

стягує з відповідача пеню за дні прострочки з врахуванням часткових сплат за

період з 11.01.2007р. по 16.05.2007р. по кожному окремому здійсненому рахунку

пеню у розмірі 276,10 грн.

Згідно п. 5.1. Договору, за

порушення умов цього договору або неналежного виконання позивач та відповідач

несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 625

Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин судом задовольняються

вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням

нарахованих позивачем індексу інфляції з врахуванням часткових сплат за період

з січня 2007р. по квітень 2007р., що складає 62,65 грн.

За таких обставин судом

задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з

врахуванням нарахованих позивачем 3% річних з врахуванням часткових сплат за

період з 11.01.2007р. по 16.05.2007р., що складає 47,74 грн.

Розрахунки перевірені судом, вони

відповідають матеріалам справи.

Отже, підлягає стягненню з

відповідача залишок основного боргу в розмірі 

2 036,32 грн., 62,65 грн. сума інфляційних втрат, 47,74 грн.

розмір 3% річних, 276,10 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК

позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних

вимог.

Під зменшенням розміру позовних

вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких

виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК ціну

позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних

вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову,

виходячи з якої вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми

державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським

судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством (аналогічна

позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України за

№ 01-8/2351 від 20.10.2006р. „Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року”).

Враховуючи, що борг частково

сплачено після звернення позивача до суду з позовом, судові витрати

покладаються на відповідача, виходячи з розміру зменшення позовних вимог та

мінімальної ставки державного мита, яка підлягає стягненню при зверненні до

суду з позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85

ГПК України господарський суд -

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; адреса: АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_7) на користь Відкритого акціонерного товариства

„КФК” (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32485873; адреса

листування: 01014, м. Київ, вул. Підвисоцького, 16; р/р 26001012826869 у ВАТ

„Укрексімбанк”, МФО 322313) 2 036,32 грн. (Дві тисячі тридцять

шість грн. 32 коп.) основного боргу, 276,10 грн. (Двісті сімдесят

шість грн. 10 коп.) -пені, 62,65 грн. (Шістдесят дві грн. 65

коп.) -інфляційних, 47,74 грн. (Сорок сім грн. 74 коп.) -3% річних, а

також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. (Сто дві грн. 00 коп.)

та 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя