Ухвала

від 13.03.2018 по справі 2а-10242/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2018 року

Київ

справа №2а-10242/12/2670

адміністративне провадження №К/9901/3891/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №2а-10242/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетична група звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 06.11.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що діє з 15.12.2017 касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27.12.2017 матеріали касаційної скарги К/9901/3891/17 передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VІІІ, у зв'язку з тим, що касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження без обґрунтованої заяви та належних доказів на її підтвердження, та статті 213 Кодексу, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, та надано заявнику строк на усунення недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах встановленого судом строку, на адресу суду направлено оригінал довіреності на підтвердження повноважень представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, який підписав касаційну скаргу та клопотання про усунення недоліків, в якому, крім іншого, відповідачем порушено питання про продовження строку щодо сплати судового збору, у зв'язку з тим, що рахунки Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, з яких сплачується судовий збір заблоковано, що унеможливлює сплату судового збору у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено строк щодо сплати судового збору терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, у відведений судом строк, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому заявником повторно порушено питання про продовження строку на усунення недоліків, а також порушено питання відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Вказані клопотання мотивовані неможливістю сплати судового збору у даній справі у встановлений судом строк, у зв'язку з тим, що рахунки КЕКВ 2800 Інші поточні витрати продовжують бути систематично заблокованими.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження фактів, викладених у клопотанні, заявником надано копію листа Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва від 23.02.2018 про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до вищестоящого податкового органу або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судового рішення у справі №2а-10242/12/2670 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Також, суду зазначає, у заявника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, а тому наведенні податковим органом у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не виконано вимоги ухвали щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №2а-10242/12/2670.

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №2а-10242/12/2670.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №2а-10242/12/2670 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.В. Хохуляк