Рішення

від 23.02.2018 по справі 698/835/17

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/835/17

Провадження № 2/698/54/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кухаренка О.В.,

секретаря Гончар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Катеринопіль цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Катеринопільської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 5697,00 гривень.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 06.07.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 21.07.2015 року близько 14 години 00 хвилин в смт Катеринопіль Черкаської області, перебуваючи на городній ділянці, яка розташована по вул. Кірова, 141 та знаходиться в його користуванні, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході словесної сутички зі своїм сусідом ОСОБА_2, переступивши однією ногою за межу своєї городньої ділянки,на ділянку, яка розташована по вул. Кірова, 143 та на праві власності належить ОСОБА_2, заподіяв один удар сокирою по лівій руці останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 1-ї пясної кістки з ушкодженням сухожилка розгинача 1-го пальця. Згідно висновку експерта № 133 від 05.08.2015 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров'я.

У зв'язку із тривалим розладом здоров'я ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікування у Катеринопільській ЦРЛ 11 ліжко-днів і на його лікування було витрачено кошти в сумі 5697,00 грн., що стверджується листом Катеринопільської ЦРЛ від 19.12.2017 року № 141-226.

Оскільки обвинуваченим добровільно не відшкодувані завдані збитки, то прокурор в інтересах держави в особі Катеринопільської районної ради Черкаської області звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 29.01.2018 року розгляд даної справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Натомість, 23.02.2018 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання про зупинення провадження по даній справі на підставі п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ОСОБА_1 по справі № 698/850/15-к.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1В про зупинення провадження, оскільки положення п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, застосовуються лише у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи та суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а отже посилання відповідача, що розгляд його касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року, є підставою для зупинення провадження в справі не можуть бути взяті до уваги, оскільки відкриття касаційного провадження по вищезазначеній скарзі не перешкоджає об'єктивній можливості розгляду позовної заяви заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Катеринопільської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко - днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з п. 3 вищезазначеного Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних осіб.

Відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У зв'язку з тим, що Катеринопільська ЦРЛ є комунальним закладом охорони здоров'я, фінансується із місцевого бюджету, на даний час не вжито заходів щодо відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій.

Суд приходить до висновку, що позов Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Катеринопільської районної ради підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року, ст.ст. 12, 56, 81, 82, 141, 247, 251, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Катеринопільської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серія ЕО 657255, на користь держави в особі Катеринопільської районної ради (код ЄДРПОУ 25208954, рахунок № 35412001045441 банк одержувач УК у Катеринопільському районі МФО 854018, код класифікації доходів бюджету 02005332) в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2, як потерпілого від злочину кошти в сумі 5697 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серія ЕО 657255 на користь Управління Державної казначейської служби України у Катеринопільському районі Черкаської області (код ЄДРПОУ 36776810, рахунок № 31211206700214 в ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., від сплати якого прокурора було звільнено згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О.В. Кухаренко