Рішення

від 06.02.2018 по справі 755/15102/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15102/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

секретарі Бурячек О. В.,

за участі учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН СТРОЙ про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" на свою користь заборгованість у розмірі 2609800,57 грн., яка виникла у зв'язку зі здійсненням позивачем за власні кошти готівкових платежів за зобов'язаннями позивача, які виникли у ході ведення господарської економічної діяльності.

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивач посилається на наступне, що 24 лютого 2009 р. між ТОВ "Еталон Строй" і ОСОБА_2 укладено Договір, за умови якого сторони домовились про встановлення порядку і способу погашення заборгованості відповідача перед позивачем. Заборгованість виникла в зв'язку із здійсненням позивачем платежів в інтересах і за зобов'язаннями відповідача перед третіми особами, що виникли в процесі ведення господарської, економічної діяльності, що не суперечить статуту товариства, призначення платежу, сума і вид документа, що підтверджує оплату, зазначені у Додатку № 1 до Договору. За умовами п.п. 1.2 Договору відповідач підтверджує факт здійснення платежів позивачем третім особам в інтересах відповідача і визнає наявність заборгованості, крім того, у підписаному сторонами Додатку № 1 від 24 лютого 2009 р. до вказаного договору сторони підтвердили підстави виникнення та розмір заборгованості ТОВ "Еталон Строй" перед ОСОБА_2 у сумі 1909800,57 грн., при цьому у Додатку № 2 визначено, що датою сплати заборгованості є 01 жовтня 2014 р. 17 листопада 2009 р. сторонами укладено Додаткову угоду до договору, відповідно якої узгоджений розмір заборгованості збільшений до 2609800,57 грн., та вказано, що строк сплати заборгованості - до 01 жовтня 2014 р., однак у визначений договором строк відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, спір в досудовому порядку врегулювати не виявилось за можливе, що спонукало позивача звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулось 15 січня 2018 року, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, в подальшому в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представником відповідача Юзефович А.О. в судове засідання не з'явився, до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом відзиву відповідач підтвердив здійснення позивачем за власний кошт готівкових сплат за грошовими зобов'язаннями відповідача перед третіми особами, факт укладення та підписання сторонами спору Договору від 24 лютого 2009 р., Додатку № 1 від 24 лютого 2009 р., Додатку №2 від 24 лютого 2009 р. та Додаткової угоди до Договору від 17 листопада 2009 р., однак представник відповідача зазначив, що поданий до суду позов є передчасним, оскільки позивач не врахував складний фінансовий стан ТОВ "Еталон Строй" та не можливість виконання договірних зобов'язань на даний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вибрати на власний розсуд контрагента, про що говорить ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що 24 лютого 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" та ОСОБА_2 був укладений Договір, за умовами договору сторони домовились про встановлення порядку і способу погашення заборгованості ТОВ "Еталон Строй" перед ОСОБА_2, що виникла в зв'язку із здійсненням ОСОБА_2 платежів в інтересах і за зобов'язаннями ТОВ "Еталон Строй" перед третіми особами, що виникли в процесі ведення господарської, економічної діяльності, що не суперечить статуту товариства.

Водночас, сторонами був підписаний Додаток № 1 до Договору, у якому зазначались розмір і підстави виникнення заборгованості, а також Додаток № 2 до Договору із графіком погашення заборгованості.

Станом на 24 лютого 2009 р. узгоджена сторонами сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 1909800,57 грн., а строк сплати заборгованості - до 01 жовтня 2014 р.

17 листопада 2009 р. сторони уклали Додаткову угоду до договору, за якою, у зв'язку зі здійсненням ОСОБА_2 в інтересах ТОВ "Еталон Строй" додаткового платежу на користь третьої особи дійшли згоди внести зміни до Додатку № 1 до договору, а також викласти у новій редакції таблицю в Додатку № 2 до Договору, внаслідок чого сума заборгованості склала 2609800,57 грн., а строк сплати залишився незмінним - до 01 жовтня 2014 року.

Як убачається з наявних в матеріалах доказів, зокрема додатків до клопотання представника позивача про приєднання доказів, між відповідачем та його контрагентами дійсно було укладено низку договорів, за якими у ТОВ "Еталон Строй" виникли грошові зобов'язання, а ОСОБА_2 дійсно сплачував в інтересах ТОВ "Еталон Строй" протягом 2006-2009 років грошові кошти за зобов'язаннями відповідача на вищеозначену суму у готівковій формі.

Відповідно до пп. 1.2 Договору, ТОВ "Еталон Строй" підтвердило факт здійснення платежів ОСОБА_2 третім особам в інтересах ТОВ "Еталон Строй", виникнення у товариства заборгованості перед третіми особами та загальний розмір заборгованості, ці обставини визнано представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов, а в силу положень ч.1 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України обставин, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень частини першої статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. ( ч. 1 ст. 509 ЦК України)

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Доказів, які б спростовували доводи позивача у ході розгляду справи, надано не було, що у своїй сукупності не дає суду підстав сумніватись у здійсненні позивачем готівкових платежів за власний рахунок в інтересах та за зобов'язаннями відповідача та наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до пп. 1.3 Договору сторони домовились про погашення заборгованості у відповідності з узгодженим графіком платежів, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів здійснення повної або часткової оплати заборгованості позивачу відповідно до досягнутих домовленостей, тому суд відхиляє заперечення проти позову відповідача, викладені у поданому відзиві, як необґрунтовані, та не доведені належними та допустимими доказами.

За вимог ч.1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

17 листопада 2009 р. сторонами укладена Додаткова угода до Договору від 24 лютого 2009 року, за своєю правовою природою додаткова угода є правочином, що має для сторін зобов'язальний характер, та є похідною від основного договору, укладеного сторонами 24 лютого 2009 року.

Відповідно до пп. 3.3 Договору, у разі зміни будь-яких домовленостей, досягнутих сторонами в цьому договорі, такі зміни оформлюються шляхом підписання між сторонами додаткових угод.

Посилання відповідача, як підставу неможливості виконання договірних зобов'язань перед позивачем, на незадовільний фінансовий стан товариства, не може слугувати підставою для звільнення від виконання зобов'язань за договором, в свою чергу відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість здійснення повернення позивачу витрачених ним особистих грошових коштів, які було спрямовані на погашення боргових зобов'язаннь ТОВ "Еталон Строй" перед третіми особами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справ докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" про стягнення коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" на користь ОСОБА_2 заборгованість у сумі 2609800,57 грн.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ТОВ "Еталон Строй" на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8000,00 грн., що підтверджується залученим до справи оригіналом квитанції про їх оплату позивачем при звернені з позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 530, 610, 627, 628, 631, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" (ідентифікаційний код 33542429, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 21) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 2609800 ( два мільйона шістсот дев'ять тисяч вісімсот) грн. 57 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Строй" (ідентифікаційний код 33542429, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 21) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текс судового рішення складено 16 лютого 2018 року.

С у д д я