Рішення

від 14.03.2018 по справі 510/1139/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1139/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.18 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_6 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак прийняв її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, інші спадкоємці першої черги на спадщину не претендують. Пізніше, 27.06.2017 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, направив заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явились, направили до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла - 15.12.2009 р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер - 29.04.2011 р.; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, прізвище дружини після укладення шлюбу - Чулу ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батько - ОСОБА_7, мати - ОСОБА_6; копія довідки Долинської сільської ради Ренійського району Одеської від 04.0112016 р. № 05-08/331, згідно якої на момент смерті ОСОБА_7 разом з ним мешкали діти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5; копія державного акту на право на земельну ділянку площею 3,30 га (кадастровий номер 5124180500:01:005:0222) цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_7, серія ЯА № 090749; довідка про нормативну грошову оцінку земельну ділянку площею 3,30 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, вартість складає 86439,64 грн.; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 15.12.2009 року померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки розміром 3,30 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, Одеської області, (кадастровий номер 5124180500:01:005:0222) цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 090749.

Під час життя ОСОБА_6 заповідального розпорядження не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є діти - ОСОБА_1, який є позивачем по справі та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які є відповідачами по справі.

У встановлений законодавством строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 05-08/331 від 04.11.2016 р.

27.06.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що оригінал державного акту було втрачено спадкодавцем за життя. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті матері, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці першої черги на спадщину не претендують, не заперечують проти визнання права власності за позивачем.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інші спадкоємці першої черги на спадщину не претендують, фактично відмовляються від неї на користь позивача, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 3,30 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 090749, кадастровий номер 5124180500:01:005:0222, в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін