Ухвала

від 14.03.2018 по справі 572/1896/17

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/1896/17

Провадження № 1-кс/572/158/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

У судове засідання прокурор та слідчий не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримали та просили його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не зявилися оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Органом досудового розслідування СВ Сарненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненської області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017180200000008 від 03.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України. Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ангарськ, Іркутської області, Російська Федерація, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , 09.03.2018 року о 11 год. 00 хв., повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що вказаними кримінальними правопорушеннями територіальній громаді Вараської міської ради спричинено матеріальних збитків на загальну суму 1 499 950 грн.

Факт та розмір заподіяної шкоди завданих збитків підтверджується даними встановленими в ході здійснення досудового розслідування, показаннями свідків, матеріалами кримінального провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_5 перебуває наступне нерухоме майно, а саме:

- на праві приватної власності володіє трьохкімнатною квартирою, загальною площею 82, 2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі продажу квартири, серія та номер: р.№854 від 27.12.2017;

- на праві власності, володіє двокімнатною квартирою, загальною площею 53, 7 кв.м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , яка на даний час на підставі договору іпотеки серія та номер 2038 від 24.12.2015 перебуває в іпотеці в ОСОБА_6 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 , виданий 11.03.2008 Рівненським МВ УМВС в Рівненській області;

- на праві приватної спільної часткової власності, частка власності 15/100, володіє нежилим приміщенням, загальною площею 147, 9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі продажу, р/н 3539 від 08.06.2007;

- на праві приватної власності володіє вантажним автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2002 року випуску на підставі договору купівлі продажу укладено в ТСЦ №8044/2016/254371 від 16.12.2016 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого 16.12.2016;

Вказані об`єкти нерухомості, як майно, не входить до переліку майна, що не підлягає конфіскації за вироком суду, що визначені у Додатку №1 до Кримінального кодексу України.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи викладене, а також те, що санкція ч.5 ст. 191 КК України передбачає обов`язкову конфіскацію майна, керуючись принципами розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до висновків, що вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно та часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно без можливості його відчуження:

- трьохкімнатну квартиру, загальною площею 82, 2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі продажу квартири, серія та номер: р.№854 від 27.12.2017;

- на частку власності 15/100, нежилого приміщення, загальною площею 147, 9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі продажу, р/н 3539 від 08.06.2007;

- на вантажний автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2002 року випуску на підставі договору купівлі продажу укладено в ТСЦ №8044/2016/254371 від 16.12.2016 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого 16.12.2016.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, її захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя