Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/22346/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/22346/17

За позовомПриватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва Липкижитлосервіс простягнення 147 950,66 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники:

від позивача - Довгалюк А.В., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 135 732,16 грн. збитків від інфляції та 12 218,50 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу вимог ст. 625 ГПК України відповідач повинен сплатити позивачу інфляційні втрати та 3% річних до повного фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2012 у справі №23/58-36/377-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі №910/22346/17. Розгляд справи призначено на 06.02.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 вирішено справу №910/22346/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 13.03.2018.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01021, м. Київ, провулок Мар'яненка, буд. 7.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.01.2018, відтак відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи, проте відзиву до суду або письмових пояснень не подав.

В судовому засіданні 13.03.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва було розглянуто справу №23/58-36/377-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва Липкижитлосервіс про стягнення 220 657,13 коп.

26.11.2012 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №23/58-36/377-2012, яким вирішено стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосрервіс" з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 220 657 грн. 13 коп. основного боргу, 2 206 грн. 58 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення не підлягало оскарженню в апеляційному порядку. Рішення суду від 26.11.2012 №23/58-36/377-2012 набрало законної сили.

Господарським судом у справі №23/58-36/377-2012 було встановлено факт наявності у КП УЖГ Липкижитлосервіс перед ПрАТ АК Київводоканал під час розгляду справи заборгованості за надані у період з 01.10.2008 по 01.02.2009 послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 220 657,13 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом у справі №23/58-36/377-2012 був встановлений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань на суму 220 657,13 грн. за період з 01.10.2008 по 01.02.2009.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Частиною 5 статті 11 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на свій території України.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, то наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.11.2011р. при перегляді постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2011 року в справі №12/207 за позовом приватного підприємства "Анабуд" до ТОВ "Ілта" про стягнення суми. Дана постанова Верховного Суду України прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування Вищим господарським судом України положень статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Як встановлено судом КП УЖГ Липкижитлосервіс заборгованість в загальному розмірі 222 981,71 грн. (в тому числі 220 657,13 грн. основного боргу 2 206 грн. 58 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), стягнуту за рішенням суду у справі №23/58-36/377-2012 частково сплатило у період з 30.11.2015 по 30.11.2016 (основний борг погашено повністю), що підтверджується банківськими виписками, як наявні в матеріалах справи.

Так, КП УЖГ Липкижитлосервіс 30.11.2015 в рахунок погашення боргу у судовій справі №23/58-36/377-2012 було здійснено оплату в розмірі 10 407,22 грн, 29.12.2015 у розмірі 9 810,36 грн, 29.01.2016 у розмірі 5 681,77 грн, 29.02.2016 у розмірі 2 534,91 грн, 31.03.2016 у розмірі 2 743,51 грн, 29.04.2016 у розмірі 3 254,65 грн, 01.06.2016 у розмірі З 359,57 грн, 30.06.2016 у розмірі 932,60 грн, 29.07.2016 у розмірі 4 663,60 грн, 30.11.2016 у розмірі 177 483,87 грн.

Отже, позивач має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення до 29.11.2016 (включно) з урахуванням здійснених часткових проплат.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на суму 220 657,13 грн. до повного фактичного виконання рішення суду з урахуванням здійснених часткових проплат визнається судом обґрунтованою.

При цьому судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 №52/30), (п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права .

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає обґрунтовані вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в заявленому розмірі 135 732,16 грн. та 3% річних в розмірі 12 218,50 грн.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 233, 236, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7, ідентифікацій код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 135 732 (сто тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 12 218 (дванадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 50 коп. 3% річних, 2 219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 26 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.03.2018

Суддя І.І. Борисенко