Рішення
від 15.03.2018 по справі 910/23587/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/23587/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ

про стягнення 35 000 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ про стягнення 35 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору про надання послуг №2533 від 01.07.2015р. та не надані послуги, які попередньо оплачені позивачем. Враховуючи вищенаведене, позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача вартості оплачених проте не отриманих послуг у сумі 35 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.01.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ про стягнення 35 000,00 грн. залишено без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про розгляд справи в прощеному провадженні та можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 17.01.2018р. відповідачу було запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу , та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу .

Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2018р. була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м.Київ, вул.Костянтинівська, 46-52/літ.А.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвал суду про відкриття провадження у справі та про виклик у судове засідання в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.01.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, поважних причин невиконання вимог суду та неявки в судове засідання суду не повідомив, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ (виконавець) було укладено договір №2533 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймає на себе обов'язок надати замовнику послуги по введенню у торгівельні заклади узгодженої сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування меню, а також бере на себе обов'язок по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff у торговельних закладах в подальшому.

У п.1.2 договору №2533 від 01.07.2015р. контрагентами узгоджено перелік продукції, яку виконавець зобов'язується включити в меню власного торговельного закладу.

Сторони дійшли згоди, що згідно договорів поставок об'єми продажів узгодженої продукції п.1.2 договору у торговельних закладах складатимуть не менш ніж 4000 літрів за період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. (п.1.3 договору №2533 від 01.07.2015р.).

Згідно п.1.5 договору №2533 від 01.07.2015р. торговельними закладами, в яких будуть надаватись послуги, є: ресторан Black Bull (м.Київ, вул.Новокостянтинівська, буд.1-В) та ресторан Щекавиця (м.Київ, вул.Костянтинівська, буд.46).

За умовами п.1.6 договору №2533 від 01.07.2015р. строк надання послуг з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. включно.

Пунктом 2.1 укладеного між сторонами правочину визначено, що виконавець бере на себе зобов'язання, зокрема: надавати послугу по введенню у торговельні заклади узгодженої сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування в меню; в подальшому по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff в торговельних закладах; щоквартально надавати замовнику документи, що підтверджують надання ним послуг по даному договору (витяг по меню торгівельного закладу та документи, що підтверджують розміщення всього асортименту на барній стійці торговельних закладів, а також фотографій відсутності на барі продукції інших вітчизняних виробників, що підтверджують ексклюзивність продукції ТМ Nemiroff ). Дані документи обов'язково повинні бути засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою виконавця; надавати замовнику на підписання акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) наступним чином: акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.07.2015р. по 30.09.2015р. - не пізніше 05.10.2015р.; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період 01.10.2015р. по 31.12.2015р. - не пізніше 05.01.2016р.; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. - не пізніше 05.04.2016р.; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період 01.04.2016р. по 30.06.2016р. - не пізніше 05.07.2016р.

Згідно п.3.1 договору №2533 від 01.07.2015р. загальна вартість послуг виконавця становить 100 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі 16 666,67 грн.

Відповідно до п.3.4 договору замовник перераховує виконавцю грошові кошти в сумі 35 000 грн. з податком на додану вартість до 17.07.2015р. на підставі виставленого виконавцем рахунку, за умови його отримання замовником не менше, ніж за п'ять банківських днів до дати здійснення платежу. Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу у випадку неотримання виставленого виконавцем рахунку. Замовник перераховує виконавцю наступні грошові кошти в сумі 20 000 грн. з податком на додану вартість протягом п'яти банківських днів з моменту виконання об'єму продажів узгодженої продукції не менше ніж 1000 літрів (при умові повної оплати вартості поставленої продукції згідно договорів поставок) на підставі виставленого виконавцем рахунку, при цьому, отримання замовником даного рахунку не менше, ніж за п'ять банківських днів до дати здійснення платежу. Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу у випадку неотримання виставленого виконавцем рахунку. Замовник перераховує виконавцю наступні грошові кошти в сумі 20 000 грн. з податком на додану вартість протягом п'яти банківських днів з моменту виконання об'єму продажів узгодженої продукції не менше ніж 2000 літрів (при умові повної оплати вартості поставленої продукції згідно договорів поставок) на підставі виставленого виконавцем рахунку, при цьому, отримання замовником даного рахунку не менше, ніж за п'ять банківських днів до дати здійснення платежу. Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу у випадку неотримання виставленого виконавцем рахунку. Замовник перераховує виконавцю наступні грошові кошти в сумі 20 000 грн. з податком на додану вартість протягом п'яти банківських днів з моменту виконання об'єму продажів узгодженої продукції не менше ніж 3500 літрів (при умові повної оплати вартості поставленої продукції згідно договорів поставок) на підставі виставленого виконавцем рахунку, при цьому, отримання замовником даного рахунку не менше, ніж за п'ять банківських днів до дати здійснення платежу. Замовник не несе відповідальності за прострочення платежу у випадку неотримання виставленого виконавцем рахунку.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2016р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору №2533 від 01.07.2015р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №2533 від 01.07.2015р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Наразі, за твердженнями позивача, на виконання умов договору №2533 від 01.07.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД було у відповідності до п.3.4 вказаного правочину перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ грошові кошти в сумі 35 000 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем було представлено до матеріалів справи платіжне доручення №12345 від 17.07.2015р.

Проте, за поясненнями позивача, всупереч умов вказаного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ свої обов'язки з надання послуг по введенню у торгівельні заклади узгодженої сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування меню, а також по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff у торговельних закладах виконано не було, документи у відповідності до п.2.1.4 договору №2533 від 01.07.2015р., які повинні були надаватись замовнику щоквартально, не надано, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) у строки, визначені п.2.1.6 правочину, на підписання замовнику не передано.

З огляду на невиконання виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ умов договору №2533 від 01.07.2015р., позивачем було скеровано на адресу відповідача претензії №58 від 09.06.2016р. та №30 від 02.03.2017р., в яких замовник вимагав повернути сплачені грошові кошти в сумі 35 000 грн.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем відповіді на претензії Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД надано не було, зобов'язання за договором №2533 від 01.07.2015р. не виконано, грошові кошти в сумі 35 000 грн. замовнику не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Як вказувалось вище, умовами договору п.1.6 договору №2533 від 01.07.2015р. строк надання послуг визначено з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. включно, що вказує на те, що станом на момент звернення заявника до суду з розглядуваним позовом строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ свої обов'язки з надання послуг по введенню у торгівельні заклади узгодженої сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування меню, а також по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff у торговельних закладах фактично сплив.

Проте, виконавцем своїх обов'язків за договором №2533 від 01.07.2015р. належним чином виконано не було, послуги, обумовлені договором не надано, вимог позивача про повернення грошових коштів не задоволено. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

При цьому, судом прийнято до уваги, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється , насамперед, на сферу виконання зобов'язань.

Отже, з урахуванням наведених вище правових норм та позицію Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для повернення на користь замовника попередньо сплаченої виконавцю суми грошових коштів.

З огляду на викладене вище, з огляду на встановлений факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань з надання послуг за договором №2533 від 01.07.2015р., господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ про стягнення 35 000,00 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ФРАХТ (04071, м.Київ, вул.Костянтинівська, будинок 46-52 /літера А/, ЄДРПОУ 38091618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛЕНД (02105, м.Київ, проспект Ю.Гагаріна, будинок 9, квартира 24, ЄДРПОУ 31748637) грошові кошти в сумі 35 000 грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.

Дата ухвалення рішення15.03.2018
Оприлюднено15.03.2018

Судовий реєстр по справі —910/23587/17

Рішення від 15.03.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 17.01.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 03.01.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні