Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/21947/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/21947/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Торгівельна мережа

до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація Венчурний інвестиційний капітал

про стягнення 628 547, 87 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Кобзар О.В.

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арго-Торгівельна мережа звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація Венчурний інвестиційний капітал про стягнення 628 547, 87 грн., з яких: 500 000, 00 грн. - основного боргу, 97 088, 92 грн. - інфляційні втрати, 9945, 36 грн. - пеня, 21 513, 59 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 01/07/15 від 01.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21947/17 та призначено її розгляд на 16.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 вирішено справу № 910/21947/17 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 06.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 у зв'язку з неявкою у підготовче засідання Відповідача, підготовче засідання відкладено до 20.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21910/17 до судового розгляду по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, в судове засідання 13.03.2018 не з`явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 13.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Арго-Торгівельна мережа (Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація ВІК (Відповідач) 01.07.2015 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 01/07/15, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу фінансову допомогу в національній валюті, а останній зобов'язався повернути таку ж суму позики у визначені договором строки (пункт 1.1 договору).

Сума позики за договором відповідно до пункту 2.1 становить 500 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 01/07/15 від 01.07.2015 Позивач зобов'язався надати позику протягом десяти банківських днів після підписання договору. Позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Відповідача (пункт 3.3 договору).

Згідно з положенням статті 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (пункт 1 статті 1047 Цивільного Кодексу України).

Позивач надав, а Відповідач отримав поворотну фінансову допомогу за договором №01/07/15 від 01.07.2015 у розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2601 від 14.07.2015 (копія якого знаходиться в матеріалах справи).

За умовами договору №01/07/15 від 01.07.2015 Відповідач зобов'язався повернути суму позики Позивачу протягом дванадцяти місяців з дати підписання договору, але не пізніше 30.06.2016. (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору №01/07/15 від 01.07.2015 строк його дії сторони встановили з моменту перерахування Позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Відповідача до моменту виконання останнім своїх зобов'язань по даному договору.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані Позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Факт належного виконання Позивачем умов договору №01/07/15 від 01.07.2015, тобто надання Відповідачу поворотної фінансової позики у розмірі 500 000, 00 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

У розділі 5 договору №01/07/15 від 01.07.2015 сторони погодили порядок повернення позики, за умовами якого по закінченню строку, визначеного умовами договору Відповідач зобов'язався повернути суму позики. Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позивача. Відповідач протягом дня після переказу суми позики Позивачу зобов'язаний повідомити останнього про переказ коштів. Позивач протягом дня після надходження суми позики на свій розрахунковий рахунок зобов'язаний повідомити Відповідача про це. Позика вважається повернутою Позивачу в момент зарахування грошової суми, що позичалася на банківський рахунок останнього.

Згідно частини першої статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 Цивільного Кодексу України).

Всупереч наведеного, матеріали справи не містять та суду не надано доказів належного виконання Відповідачем умов договору №01/07/15 від 01.07.2015, тобто повернення грошових коштів Позивачу у розмірі 500 000, 00 грн. у строки, визначені умовами договору.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Оскільки факт надання Позивачем поворотної фінансової позики та отримання її Відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а доказів повернення грошових коштів у встановлений договором строк суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 500 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині повернення поворотної фінансової позики.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору№01/07/15 від 01.07.2015 встановлено, що за порушення строків повернення позики, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру суми прострочення, за відповідний період прострочення, а також 3 % річних від розміру суми прострочення.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 9 945, 36 грн. пені (період з 07.12.2016 по 01.01.2017) за порушення строків повернення фінансової позики є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 21 513, 59 грн. та 97 088, 92 грн. - інфляційних втрат (за період з 01.07.2016 по 06.12.2017) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 202, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація Венчурний інвестиційний капітал (01021, м. Київ, провулок Липський, будинок 3, квартира 1, ідентифікаційний код 31606003) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Торгівельна мережа (01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/11, к. 2; ідентифікаційний код 32249009) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 97 088 (дев'яносто сім тисяч вісімдесят вісім) грн. 92 коп. - інфляційні втрати, 9 945 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 36 коп. - пені, 21 513 (двадцять одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 59 коп. - 3 % річних та 9 428 (дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 22 коп. - судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.03.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк