Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/22116/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/22116/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України"

до приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

про стягнення 37 697,45 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України" до приватного акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення 37 697,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2010 р. між державним підприємством "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України" та приватним акціонерним товариством "Аеробуд" укладено договір № 849 про надання медичних послуг, протягом дії даного договору, в порядку та на умовах, визначених ним, виконавець зобов'язується надавати медичні послуги замовнику, а саме: проведення періодичних медичних оглядів пацієнтів замовника у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 246 від 21 травня 2007 р.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих у відповідності до умов даного договору медичних послуг.

Позивач зазначає, що відповідно до актів виконаних робіт відповідач станом на березень 2016 року заборгував позивачеві суму у розмірі 37 697,45 грн., що підтверджується:

- актом виконаних робіт № ОУ-000612 від 31.03.2016 р. на суму 20 001,54 грн.;

- актом виконаних робіт № ОУ-000613 від 31.03.2016 р. на суму 17 278,36 грн.;

- актом виконаних робіт (№ ОУ-000613 від 31.03.2016 р. на суму 417,55 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного державне підприємство "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України" звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Аеробуд" основної суми заборгованості у розмірі 37 697,45 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.12.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.01.2018 р.

23.01.2018 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі та клопотання про виправлення описки в тексті позовної заяви.

У судове засідання 23.01.2018 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.12.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 44277933.

15.12.2017 р. набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.01.2018 р. постановлено, що справу № 910/22116/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.12.2010 р. між державним підприємством "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України" та приватним акціонерним товариством "Аеробуд" укладено договір № 849 про надання медичних послуг

Відповідно до п. 1.1. договору, протягом дії даного договору, в порядку та на умовах, визначених ним, виконавець зобов'язується надавати медичні послуги замовнику, а саме: проведення періодичних медичних оглядів пацієнтів замовника у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 246 від 21 травня 2007 р.

Згідно з п.п. 2.1.2., 2.1.6, 2.1.8., 2.1.10., 2.1.14. п. 2.1. договору, виконавець зобов'язаний надавати медичні послуги працівникам замовника згідно з прейскурантом медичних послуг (додаток № 1 до договору), та вказівок уповноважених осіб замовника, відповідно до вимог, встановлених цим договором. Під час звернення працівника ідентифікувати його особу - перевірити в нього наявність письмового направлення від замовника та документу, що посвідчує особу, а також перевірити відповідність даних, повідомлених працівником, даним, які надані замовником щодо цього працівника. Вести документальний облік медичних послуг, що були надані працівникам з використанням форм, що затверджені в системі охорони здоров'я України. На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, надати та погодити з замовником план-графік проведення медичних оглядів.

Відповідно до п.п 2.2.4. п. 2.2. договору, виконавець має право одержувати від замовника плату за надані працівнику медичні послуги.

Замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату медичних послуг, наданих виконавцем працівником, в порядку передбаченому цим договором (п.п. 2.3.1. п. 2.3).

Пунктом п. 3.9 договору передбачено, що виконавець щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт наданих послуг, де зазначає кількість та вартість наданих медичних послуг та поіменний (з вказівкою прізвища, ім'я та по-батькові, спеціальності) склад працівників, що пройшли у встановленому порядку медичні огляди. Підставою для проведення розрахунків за надані медичні послуги є підписаний уповноваженими представниками сторін акт наданих послугу та рахунок-фактура виконавця.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України - гривні, шляхом прямого грошового переказу відповідних коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактури останнього.

Факт надання послуг на суму 37 697,45 грн. підтверджується актом № ОУ-000612 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 20 001, 54 грн. від 31.03.2016 р., актом № ОУ-000613 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 17 278,36 грн. від 31.03.2016 р., актом № ОУ-000238 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 417,55 грн. від 29.01.2016 р,

Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури за надані медичні послуги:

№ СФ-003299 від 10.03.2016 р. на суму 17 278,36 грн.;

№ СФ-003289 від 10.03.2016 р. на суму 20 001,54 грн.;

№ СФ-0000249 від 29.01.2016 р. на суму 417,55 грн.

Відповідач вимоги договору щодо оплати наданих медичних послуг не виконав.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач 09.08.2017 р. направив відповідачу претензію вих. № 102 від 25.07.2017 р. про сплату заборгованості за договром, отримана останнім 19.09.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01011 18605277.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором № 849 про надання медичних послуг у розмірі 37 697,45 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимога позивача визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598792) на користь державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України" (04073, м. Київ, пр.-т. Московський (Степана Бандери), 19, код ЄДРПОУ 32453658) основний борг в розмірі 37 697 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий