Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/684/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/684/18

за позовом приватного підприємства фірми "Агрохімпромцентр"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Торг Груп"

про стягнення 36 000,00 грн.

Без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство фірма "Агрохімпромцентр" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ТОРГ ГРУП" (відповідач) про стягнення 36000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 79 від 10.01.2018р. не здійснив у встановлений строк поставку товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в сумі 36 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/684/18 від 24.01.2018р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" до товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ТОРГ ГРУП" про стягнення 36 000,00 грн. залишено без руху.

06.02.2018р. від приватного підприємства фірми "Агрохімпромцентр" на адресу Господарського суду міста Києва надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2018р.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 07.03.2018р.

20.02.2018р. від позивача на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист з оригіналом договору поставки № 79 від 10.01.2018р., витребуваного судом.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.02.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01034, м Київ, вул. Гончара, 41, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

14.02.2018р. поштовий конверт з ухвалою суду повернуто з відміткою не розшукано .

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд даної справи.

Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.02.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Станом на 07.03.2018р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 79 (далі - договір), оригінал якого досліджено судом.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку - фактури.

Згідно з п. 1.2. найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією.

У п.п. 2.1., 2.2. договору зазначено, що вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору. Сума транспортних витрат визначається сторонами та зазначається у рахунку фактурі.

Відповідно до п. 3.1.1. договору товар має бути поставлений постачальником протягом 5 (п'яти) календарних днів із дати оплати визначеної п. 2.1. даного договору та доставлений постачальником своїми силами на об'єкт, розташований за адресою: м. Суми.

Згідно з п. 3.2. договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту передачі товару безпосередньо покупцю або повноважному представнику покупця відповідно до накладної. Повноважним представником покупця є особа, яка має оригінал довіреності на отримання товару зі заповненими обов'язковими реквізитами первинного документа.

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником покупця (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець має здійснити оплату Постачальнику у розмірі 50 % шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3х (трьох) банківських днів. Решту 50 % шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 1- го банківського дня по факту отримання товару на складі отримувача у м. Суми.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору (п. 9.1. договору).

Згідно специфікації №1, предмет поставки по договору - ємність металева ЖД 75м.куб. (чиста, стінка 10 мм, комплект) та адресна доставка до м. Суми на загальну суму 72 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 1 від 10.01.2017р. за ємності металевої ЖД 75м.куб. (чиста, стінка 10 мм, комплект) та адресну доставки до м. Суми на загальну суму 72 000,00 грн.

Позивач зазначає, що вказаному рахунку наявні помилка у даті, а саме замість 2018р., зазначено 2017р.

На виконання п. 4.1. договору та на підставі вказаного рахунку приватним підприємством фірма Агрохімпромцентр було сплачено відповідачу 50% вартості товару в сумі 36 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 від 10.01.2018р. та банківською випискою по рахунку позивача.

Позивач стверджує, що отримавши передплату за договором, відповідач в порушення взятих на себе обов'язків не поставив товар, вказаний в специфікації від 10.01.2018р. та в рахунку на оплату № 1432 від 10.01.2017р., у зв'язку із чим просить стягнути з нього 36 000,00 грн.

Дослідивши додані до справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару № 1 від 10.01.2017р. ємності металевої ЖД 75м.куб. (чиста, стінка 10 мм, комплект) та адресної доставки до м. Суми на загальну суму 72 000,00 грн.

На виконання п. 4.1. договору та на підставі вказаного рахунку приватним підприємством фірма Агрохімпромцентр було сплачено відповідачу 50% вартості товару в сумі 36 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 від 10.01.2018р. та банківською випискою по рахунку позивача.

При цьому, в рахунку № 1 від 10.01.2017р. замість 2018р., зазначено 2017р., а в призначенні платежу у платіжному дорученням №31 від 10.01.2018р. у даті договору замість 2018р., також зазначено 2017р.

Враховуючи ненадання сторонами відомостей про існування інших договірних відносин та пояснень позивача, суд дійшов висновку про допущення сторонами технічних помилок у вказаних документах.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене та враховуючи умови п.п. 4.1. 3.1.1., договору відповідач мав здійснити поставку товару на загальну суму 72 000,00 грн. до 15.01.2018р. включно.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив поставки товару позивачу, передбаченого договором поставки № 79 від 10.01.2018р. на суму 72 000,00 грн. та не повернув попередню оплату в сумі 36 000,00 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимим доказами, зокрема відповідачем не надано суду відповідної видаткової накладної чи акту приймання-передачі, які б підтверджували факт поставки товару, або платіжних доручень чи банківських виписок, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Торг Груп" з повернення суми попередньої оплати у розмірі 36 000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не був спростований відповідачем, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Торг Груп" (01034, м Київ, вул. Гончара, 41; код ЄДРПОУ 41654032) на користь приватного підприємства фірми "Агрохімпромцентр" (40000, м. Суми, Покровська площа, 13; код ЄДРПОУ 30452338) 36000 грн. 00 коп. попередньої оплати та 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.03.2018р.

СуддяА.І. Привалов