Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/23655/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/23655/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб

про стягнення 55 915,04 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб про стягнення 55 915,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №714В-030/2017 від 06.04.2017р. на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів в частині оплати поставленого товару у обсязі та строки, визначені вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.01.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб про стягнення 55 915,04 грн. залишено без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 17.01.2018р. відповідачу було запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу , та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу .

Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2018р. була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м.Київ, вул.Братська, 8, кімната 201.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвал суду про відкриття провадження у справі та про виклик у судове засідання в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.01.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, поважних причин невиконання вимог суду та неявки в судове засідання суду не повідомив, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Ухвалою від 15.03.2018р. судом було відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна про забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб (споживач) було укладено договір №714В-030/2017 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується починаючи з 01.05.2017р. постачати споживачу природний газ, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу на умовах цього договору.

У п.1.3 договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. контрагентами погоджено річний плановий обсяг постачання газу - 43 000 тис куб. м.

Пунктом 3.1 договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. (в редакції додаткової угоди №1 від 03.07.2017р.) визначено, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить з урахуванням податку на додану вартість, 8500 грн.

Згідно п.2.3 договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. кількість газу, проставленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу, і які підписуються між постачальником та споживачем.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 7.00 годин першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 50% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачуються до 15-го числа місяця постачання. Черговий платіж за обсяг, спожитий протягом місяця, здійснюється до 3 числа місяця, наступного за звітним; у разі збільшення у встановленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду, споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу у п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.4.1. 4.2 договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р.).

У п.11.1 укладеного між сторонами правочину визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання природного газу починаючи з 01.05.2017р. та діє по 31.12.2017р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного виконання.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №714В-030/2017 від 06.04.2017р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки газу.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб прийнято у вересні - жовтні 2017р. природний газ на загальну суму 52 128 грн., про що сторонами складено та підписано акти №207 від 30.09.2017р. на суму 28 458 грн. та №325 від 31.10.2017р. на суму 23670 грн. приймання-передачі природного газу. Вказані акти підписано представниками обох контрагентів без жодних зауважень та заперечень й скріплено печатками господарських товариств.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, кінцевого розрахунку за поставлений товар Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб здійснено не було, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 52 128 грн., що і стало підставою для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з огляду на умови укладеного між сторонами правочину, враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що строк проведення покупцем кінцевого розрахунку за природний газ, отриманий у межах договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. у вересні-жовтні 2017р., настав.

Проте, як вказувалось вище, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб у відповідності до умов договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. товар в повному обсязі оплачено не було, внаслідок чого у покупця утворилась заборгованість в розмірі 52 128 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором №714В-030/2017 від 06.04.2017р. щодо оплати товару не надав, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб в частині стягнення основного боргу в сумі 52 128 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 2678,75 грн., 3% річних в сумі 297,64 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 810,65 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.6.2 договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. у разі невиконання споживачем умов цього договору щодо строків та порядку оплати газу, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати газу, поставного у відповідності до умов договору №714В-030/2017 від 06.04.2017р. у вересні - жовтні 2017р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню на загальну суму 2678,75 грн.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, суд дійшов висновку щодо наявності в останньому помилок у визначенні періодів нарахування неустойки з урахуванням кінцевих строків оплати газу, що визначені спірним правочином.

Зокрема, при здійсненні розрахунку заявником не враховано, що за приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У ст.254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Позивачем було невірно визначено початок періоду нарахування неустойки. Зокрема, вказаним учасником судового процесу не було враховано, що останній строк платежу за газ, поставлений у жовтні 2017р., припадає на вихідний день.

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені на загальну суму 2622, 68 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення покупцем своїх грошових зобов'язань за договором №714В-030/2017 від 06.04.2017р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 297,64 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 810,65 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що останній містить такі ж помилки, як і при нарахуванні пені, а обґрунтованим є стягнення з відповідача в межах заявленого заявником періоду 3% річних на суму 291,51 грн.

Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторін пропорційно задоволених вимог. Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Агро Снаб (04070, м.Київ, вул.Братська, будинок 8, кімната 201, ЄДРПОУ 37825727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райт Пауер Енерджі Україна (04655, м.Київ, вул.Старокиївська, будинок 10-Г, ЄДРПОУ 37724695) основний борг в сумі 52 128 грн., пеню в розмірі 2622,68 грн., 3% річних в сумі 291,51 грн., інфляційні втрати в сумі 810,65 грн. та судовий збір в розмірі 1598,22 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.