Рішення

від 05.03.2018 по справі 911/3838/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3838/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/3838/17

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ольжин 2Д ,

м. Вишгород

про стягнення 4 555,83 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ольжин 2Д (відповідач) про стягнення 4 555,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 2476/15-ТЕ-17 від 30.12.2014, в частині своєчасної оплати отриманого природного газу, у зв'язку з чим позивач звертається із вимогами про стягнення з відповідача 4 305,31 грн. пені та 250,52 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 21.12.2017 відкрито провадження у справі № 911/3838/17; підготовче засідання призначено на 17.01.2018.

Ухвалою суду від 17.01.2018 підготовче засідання було відкладено на 07.02.2018.

Ухвалою суду від 07.02.2018 закрите підготовче провадження, справу № 911/3838/17 призначено до розгляду по суті на 05.03.2018.

В судових засіданнях 17.01.2018, 07.02.2018, 05.03.2018 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 17.01.2018, 07.02.2018, 05.03.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 21.12.2017, 17.01.2018, 07.02.2018 не виконав, відзив на позов до суду не надав. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2014 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач, продавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ольжин 2Д (відповідач, покупець) укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 2476/15-ТЕ-17, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2015 природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах визначених договором. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктами 2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 475 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів, визначених у таблиці. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу у встановленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу від узгодженого сторонами планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Умовами п.п. 3.3, 3.4 договору визначено, що приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства 3 примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта підписаного та скріпленим печаткою або надати мотивувальну відмову від його підписанні. Акти є підставою для остаточного розрахунку між сторонами.

Відповідно до п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.

Умовами розділу 5 договору, з урахуванням змін внесених Додатковими угодами №№ 1, 3 від 20.03.2015 та від 15.10.2015 відповідно, ціна за 1 000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, з урахуванням податку на додану вартість, з 30.12.2014 становить - 1 309,20 грн., з 01.04.2015 - 2 994,30 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки.

Так, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе за умовами договору зобов'язання передавши відповідачу, в період: січень-березень 2015, жовтень-грудень 2015 природний газ, на загальну суму 553 206,55 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 81 732,03 грн., від 28.02.2015 на суму 67 105,67 грн., від 31.03.2015 на суму 54 954,98 грн., від 31.10.2015 на суму 71 366,15 грн., від 30.11.2015 на суму 123 314,27 грн., від 31.12.2015 на суму 154 733,45 грн.

Однак, відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором, оплату отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі не проводив, що призвело до прострочення платежів та є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій.

Як слідує з наданих позивачем пояснень, бухгалтерської виписки операцій за Договором купівлі-продажу природного газу № 2476/15-ТЕ-17, під час виконання умов договору відповідачем сплачувалась вартість отриманого природного газу з порушенням передбачених договором строків оплати газу.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З урахуванням сум та строків прострочення сплати платежів за договором, позивач нарахував відповідачу 4 305,31 грн. пені за період прострочення по кожному платежу з наступного дня за днем настання термінів оплати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки відповідачем не своєчасно виконувались умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 250,52 грн.

Заявлені позовні вимоги про стягнення пені та 3 % річних, позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 2476/15-ТЕ-17 від 30.12.2014, що полягає у порушенні передбачених договором строків оплати вартості газу.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 9.3 договору, строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюються тривалістю у 5 (п'ять) років.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку суми пені та 3 % річних суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені та 3 % річних, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, суд прийшов до висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 4 305,31 грн. пені та 250,52 грн. 3 % річних.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ольжин 2Д (07301, Київська область, м. Вишгород, проспект Т.Шевченко, 2-Д, код ЄДРПОУ 38085342) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 4 305 (чотири тисячі триста п'ять) грн. 31 коп. пені, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 52 коп. 3 % річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 14.03.2018.

Суддя О.О. Христенко