Рішення

від 26.02.2018 по справі 911/102/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа № 911/102/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна Компанія Полімерцентр , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО Брикет Енерджі , с. Нове Залісся Бородянського району,

про стягнення 27273.62 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.01.2018 №5;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна Компанія Полімерцентр , м. Київ (далі по тексту - ТОВ ВТК Полімерцентр ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.01.2018 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО Брикет Енерджі , с. Нове Залісся Бородянського району (далі по тексту ТОВ ЕКО Брикет Енерджі ), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 27273,62 грн. заборгованості за отриманий за видатковими накладними від 20.10.2017 №РН-0006148 та від 25.10.2017 №РН-0006255 товар та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позивач твердить, що відповідач, отримавши товар - поліетиленову плівку - за вищезазначеними накладними всього на суму 32273,63 грн., в повному обсязі за нього не розрахувався, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 27273,62 грн., підтверджена підписаним у двосторонньому порядку Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2017 по 04.12.2017, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2018 позовну заяву ТОВ ВТК Полімерцентр прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/102/18 підготовче засідання призначено на 05.02.2018.

Ухвалою від 05.02.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2018.

Відповідач в судові засідання 05.02.2018 та 26.02.2018 не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та докази а підтвердження заперечень не подав.

Залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень свідчать про те що копію ухвали про відкриття провадження у справі від 16.01.2018 відповідач отримав 24.01.2018, а копію ухвали від 05.02.2018 про призначення справи до судового розгляду по суті відповідач отримав 13.02.2018, відтак був повідомлений судом належним чином завчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши позов ТОВ ВТК Полімерцентр до ТОВ ЕКО Брикет Енерджі про стягнення 27273,62 грн. заборгованості, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Позивач за видатковими накладними:

РН-0006148 від 20.10.2017 на суму 15 792,65 грн. та

РН-0006255 від 25.10.2017 на суму 16480,97 грн.

здійснив поставку відповідачу товару (ПЕ плівка), а відповідач за довіреностями на отримання матеріальних цінностей №68 від 19.10.2017 та №69 від 25.10.2017 прийняв зазначений товар, про що підписав та скріпив печатками вищенаведені накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

За правовим змістом, відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину поставки між сторонами зафіксований у вищеперерахованих накладних та довіреностях, то сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Перебіг строку виконання грошового зобов'язання покупцем, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частинами першої та другої ст. 692 ЦК України.

Як твердить позивач, одержувач товару ТОВ ЕКО Брикет Енерджі в повному обсязі за отриманий товар кошти не сплатив, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість в сумі 27 273,62 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань та сплати коштів за поставлений товар не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару, суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував. Копія підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох сторін Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2017 по 04.12.2017, дані у якому відповідають поданим позивачем первинним документам, підтверджує наявність заборгованості у заявленому розмірі 27 273,62 грн.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27273,62 грн. є обгрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з листом від 04.12.2017 №231, у якому просив сплатити існуючу заборгованість (копія листа з доказами вручення його відповідачу 06.12.2017 залучені до матеріалів справи).

Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначений лист або задовольнив вимогу позивача та сплатив заборгованість за поставлений товар за спірними видатковими накладними, яка є предметом розгляду в даній справі.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО Брикет Енерджі на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Полімерцентр заборгованості в розмірі 27 273,62 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна Компанія Полімерцентр задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО Брикет Енерджі (07811, Київська обл., Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд 2В, код 39587858)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна Компанія Полімерцентр (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18А, код 21640229).

27273,62 грн. (двадцять сім тисяч двісті сімдесят три гривні шістдесят дві копійки) основного боргу;

1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 15.03.2018

Суддя О.В. Конюх