Рішення

від 05.03.2018 по справі 916/3098/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3098/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1-по довіреності,

від відповідача - не з'явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39525257) до Малого приватного підприємства "ГАЛИНА" (АДРЕСА_1, код 24776969) про стягнення 85672,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "ГАЛИНА" про стягнення 85672,15 грн. за порушення відповідачем умов договору на постачання пиродного газу №002662(2016) від 01.04.2016., з яких 48332,04грн. - сума основної заборгованості, 3% річних у розмірі 1334,76грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 6062,44грн., пеню 6450,01грн., збитки в розмірі 23492,90грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3098/17.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 21.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/3098/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 17 січня 2018 р.

10.01.2018року позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

17.01.2018року позивач звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Заява позивача розглянута судом в судовому засіданні 17.01.2018року та задоволена в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2018року відкладено підготовче засідання на 07.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2018року закрито підготовче провадження у справі № 916/3098/17 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "05" березня 2018 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „організація вибула» . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Між ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (далі - Позивач, Постачальник) та малим приватним підприємством ГАЛИНА (далі - МПП ГАЛИНА , Відповідач, Споживач,) О1.04.2016р. укладено договір №002662(2016) на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання)(далі - Договір).

Зазначений Договір укладено у частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2016 року, а у частині оплати - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Договір вважається продовженим до 31 грудня кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший строк за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.11.1.).

За умовами Договору Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 2.1.).

Предметом Договору є постачання природного газу Споживачу в пункт споживання, обладнаний вузлом обліку без коректора (п. 2.4.).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до прейскуранту цін НАК Нафтогаз України . Ціна може змінюватись і є обов'язковою для сторін Договору з дати вступу її в дію і оприлюднення Постачальником на власному сайті та в офіційних друкованих виданнях (п. 5.1.).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 5.1. Договору, є обов'язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами Договору (п.5.3.).

Оплата за постачання та розподіл природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури (п. 5.6.).

Звірка розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із Сторін (п. 5.7.).

Обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним Сторонами актом прийому-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку (п. З.6.).

Акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. З.9.).

Пунктом 3.10 Договору передбачено, що Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року, в тому числі по місяцях: січень - 0,250 м 3 ; лютий - 0,250 м 3 ; березень - 0,250 м 3 ; квітень - 0,200 м 3 ; травень - 0,100 м 3 ; червень - 0,010 м 3 ; липень - 0,010 м 3 ; серпень - 0,010 м 3 ; вересень - 0,010 м 3 ; жовтень - 0,010 м 3 ; листопад - 0,200 м 3 ; грудень - 0,250м 3 . Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу добової номінації та/або місячної номінації шляхом подання реномінації обсягів транспортування газу для окремої газової доби та/або газового місяця в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Всі зміни замовлених обсягів повинні бути оформлені у письмовій формі, підписані Споживачем і надані Постачальнику до 1-ого числа місяця.

Позивач стверджкє, що жодних листів від Споживача на адресу Постачальника щодо зміни підтверджених (замовлених) обсягів природного газу, відповідно до пп. 3.10-3.11 Договору, не надходило.

Також позивач зазначає, що на виконання умов Договору Позивач поставив 5604м3 природного газу на загальну суму 50 866,73грн. до пункту споживання Відповідача (вул. Пантелеймонівська, б. 5, м. Одеса), що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, а Споживач, в свою чергу, сплатив за отримані послуги 2 534,69грн., а саме: 08.04.2016р. споживачем сплачено 1 256,30грн.; 30.04.2016р. кошти в сумі 1 278,39грн., які є сумою переплати за договором від 01.07.2015р., зараховані в рахунок оплати за замовлений в квітні 2016р. обсяг природного газу. Отже, Споживачем сплачено2 534,69грн.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що у квітні 2016р. Споживачем отримано 16м3 природного газу за ціною 8252,64грн. за 1000м3 на загальну суму132,05грн. У травні 2016р. Споживачем отримано 9м3 природного газу за ціною 8 122,80грн. за 1000м3 на загальну суму 74,28грн. У червні 2016р. Споживачем отримано 10м3 природного газу за ціною 7197,84грн. за 1000м на загальну суму 71,98грн. У липні 2016р. Споживачем отримано 10м3 природного газу за ціною 7197,84грн. за 1000м3 на загальну суму 71,99грн. У серпні 2016р. Споживачем отримано 10м3 природного газу за ціною 7 777,44грн. за 1000м3 на загальну суму 77,77грн. У жовтні 2016р. Споживачем отримано 4м3 природного газу за ціною 7 998,60грн. за 1000м3 на загальну суму 31,99грн. У листопаді 2016р. Споживачем отримано 129м3 природного газу за ціною 8 892,00грн. за 1000м3 на загальну суму 1 147,08грн. Залишок авансових коштів склав 927,55грн. У грудні 2016р. Споживачем отримано 5416м3 за ціною 9 095,20грн. за 1000м на загальну суму 49 259,59грн. З урахуванням авансового платежу сплаті підлягало 48 332,04грн. Строк оплати до 11.01.2017р. Зазначена сума Споживачем не сплачена.

Отже, 48 332,04грн. є сумою заборгованості за отриманий природний газ у грудні 2016р.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем Відповідачу нараховано 3% річних у сумі 1 334,76 гри, і 6 062,44грн. інфляційного збільшення боргу

Відповідно до п. 5.5., п. 5.6. Договору розрахунковим періодом є один місяць і Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Пунктом 7.2.1. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, оскільки у грудні 2016р. Споживачем несвоєчасно та не в повному обсязі проводилися розрахунки за поставлений природний газ, позивачем з урахуванням ч.6 ст. 232 ГК України нарахована пеня у загальній сумі 6 450,01грн.

Враховуючи те, що МПП ГАЛИНА не змінювало замовлені в Договорі обсяги природного газу на грудень 2016р. і фактично спожило за зазначений період більше замовленого обсягу природного газу, то ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ скористалося своїм правом, передбаченим пп. 2 п. 1 Розділу VI Правил і нарахувало суму збитків в розмірі 23492,90грн.

Відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ то позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 85672,15 грн. за порушення відповідачем умов договору на постачання пиродного газу №002662(2016) від 01.04.2016., з яких 48332,04грн. - сума основної заборгованості, 3% річних у розмірі 1334,76грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 6062,44грн., пеню 6450,01грн., збитки в розмірі 23492,90грн

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за Договором на постачання природного газу в грудні 2016року, існування заборгованості відповідача у розмірі 48332,04грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги постачання природного газу підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 3% річних у розмірі 1334,76грн., індексу інфляції у розмірі 6062,44грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1334,76грн., індексу інфляції у розмірі 6062,44грн, підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за Договором в розмірі 6450,01грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Договору, передбачено: У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу .

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 6450,01грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Указом Президента України №715/2014 від 10.09.2014 р. затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Положення). Пунктом 1 Положення закріплено, що НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 4.5 Положення встановлено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує інші нормативно-правові акти, передбачені законодавством. На виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України Про ринок природного газу № 329-УІІІ від 09.04.201.5 р., Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 р. (зі змінами та доповненнями від 11.08.2016 р.) були затверджені Правила постачання природного газу (далі - Правила), що вступили в силу з 27.11.2015 р., а Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 р. прийнятий Кодекс газотранспортної системи.

Пунктом 10 Розділу II Порядок постачання природного газу споживачам, що не с побутовими Правил зазначено, що Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 5 % від підтвердженого обсягу природного газу.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Згідно пункту 5 розділу І Кодексу, місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної

доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, в свою чергу, реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації.

Пунктом 2.1 Розділу VI Порядок відшкодування збитків та вирішення спорів Правил, а також пп. 7.3.3. п. 7.3 Розділу VII Відповідальність сторін Договору від 01.04.2016 р. зазначається, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:В=(Vф-Vп)хЦхК, де Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп- підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц -ціна природного газу за договором постачання природного газу; К-коефіціент, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

З метою відшкодування збитків, ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ скористалося своїм правом, передбаченим пп. 2.1 п. 1 Розділу VI Правил, та направило (вручило) у січні 2017 р. акт-претензію №ОД.К.12.206 від 16.01.2016 р. на загальну суму 23492,89 гри. за перебір підтверджених (заявлених) обсягів природного газу, що були допущені МПП ГАЛИНА у грудні 2016р. за Договором №002662 від 01.04.2016 року.

МПП ГАЛИНА акт -претензію не отримано у зв'язку з тим, що за адресою реєстрації зазначений отримувач відсутній.

За ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем у справі доказів щодо сплати боргу, компенсації збитків за перевищення підтверджених , 3%річних та індексу інфляції до суду не надано.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до Малого приватного підприємства "ГАЛИНА" про стягнення 85672,15 грн.- задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ГАЛИНА" (АДРЕСА_1, код 24776969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39525257) 48332,04грн. (сорок вісім тисяч триста тридцять дві грн. 04коп.) - суму основної заборгованості, 3% річних у розмірі 1334,76грн. (одна тисяча триста тридцять чотири грн. 76 коп.), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 6062,44грн. (шість тисяч шістдесят дві грн. 44коп.), пеню 6450,01грн. ( шість тисяч чотириста п'ятдесят грн. 01 коп.) збитки в розмірі 23492,90грн. (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто дві грн. 90 коп.) та 1600 (одна тисяча шістсот грн.) судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 березня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов