Рішення

від 13.03.2018 по справі 922/253/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р.Справа № 922/253/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремавто" (61124, м. Харків, вул. Матросова, 22) до Приватної фірми "Колін" (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, буд. 29, офіс 21) про стягнення 40162,12 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 27.12.17

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 13.03.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремавто" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної фірми "Колін", згідно вимог якої, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 36416,87 грн., пеню у розмірі 1285,25 грн. та штраф у розмірі 2460,00 грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на виконання технічного обслуговування та ремонтних робіт автотранспортних засобів № 10 від 11.03.2016 в частині повного та своєчасного виконання Приватною фірмою "Колін" свого обов'язку щодо здійснення оплати виконаних робіт згідно виставлених рахунків. В якості правових підстав позову посилається, зокрема, на положення статей 328, 610, 611, 615, 625, 837ЦК України.

В судове засідання по суті 13.03.2018 повноважний представник позивача з'явився та надав суду усні пояснення, в яких заявлені позовні вимоги підтримав повністю та надав для огляду оригінали документів, копії яких подано до матеріалів справи разом.

В судове засідання по суті 13.03.2018 відповідач не з'явився, 28.02.2018 на адресу суду повернулась ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2018, яку було направлено на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, буд. 29, офіс 21) та яка відображена у відомостях у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ПФ "Колін", з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне:

11.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавто" (виконавець) та Приватною фірмою "Колін" (замовник) було укладено Договір на виконання технічного обслуговування та ремонтних робіт автотранспортних засобів № 10 (далі - Договір) (а.с. 28), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець виконує технічне обслуговування транспортних засобів змовника, а замовник бере на себе зобов'язання перед виконавцем сплатити виконані роботи, використані для ремонту матеріали, та встановлені на транспортний засіб або надані замовнику запасні частини повністю та в строк згідно з п. 4.2. Договору.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016 до Договору сторони погодили, що даний Договір діє до 31.12.2017 року.

Відповідно до умов п. 2.7. вищевказаного Договору, передача виконаних робіт проводиться на підставі Акту прийому - передачі виконаних робіт, що підписано та надіслано по факсу, має юридичну силу оригіналу, але не звільняє сторони від зобов'язання повернути протилежній стороні оригінал належно оформленого Акту прийому - передачі. Якщо на протязі 5 календарних днів замовник не підписує акт або не висуває письмових заперечень щодо його змісту, вважається, що він підтверджує фактичне виконання договірних умов, вказівка на які містить наданий йому акт.

Після підписання сторонами Акту прийому - передачі виконаних робіт та протоколу угоди про договірну ціну на виконання робіт і їх оплати замовник повинен забрати транспортний засіб з території виконавця у встановлений термін (п. 2.8. Договору).

За результатами прийняття робіт відповідач підписав Акти здачі-приймання прийняття робіт: №237 від 08.11.2017 на суму 3936,00 грн.; №СФ-056 від 20.12.2017 на суму 68304,48 грн. та № 002 від 05.01.2018 на суму 4800,00 грн. (а.с. 30-32). Вказані акти підписані відповідачем без будь - яких зауважень, а отже, останнім прийнято виконання робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів та вартості.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, остаточну оплату за виконані роботи в розмірі 36416,87 грн. у визначені строки, порядку та розмірі не здійснив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з умовами п. 4.2. Договору сторони встановили, що оплата виконаних робіт, запасних частин та матеріалів проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок або внесення готівки до каси банку, для подальшого зарахування на поточний рахунок виконавця (позивача) на протязі двох банківських днів з моменту отримання Рахунку - фактури в разі попередньої оплати, або на протязі трьох банківських днів у разі оплати підписаного Акту.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов'язання за Договором та надано послуги відповідачу на загальну суму 77040,48 грн., що підтверджується актами здачі-приймання результатів робіт, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, без зауважень та заперечень щодо об'ємів, строків та вартості виконаних робіт (а.с. 30-32).

Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок по рахунку позивача, надані позивачем послуги оплачено відповідачем частково на суму 40623,62 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 36416,87 грн., проте, судом здійснено перерахунок наданих послуг позивачем на підставі актів здачі-приймання результатів робіт та встановлено, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 36416,86 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього договором обов'язку по своєчасній та повній оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 36416,86 грн., яку відповідачем не погашено.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог про стягнення основної заборгованості, тому вимоги позивача про стягнення 36416,86 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 1285,25 грн. пені та 2460,00 грн. штрафу.

Натомість, наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 1285,25 грн. не відповідає вимогам законодавства, оскільки таке нарахування здійснювалось позивачем за збільшений період із зазначенням лише кількості днів, у той час, як розрахунок пені повинен був здійснений по кожному акту окремо із зазначенням періоду (дат) як початку здійснення такого нарахування та і кінцевої дати нарахування.

Нарахування пені за актом № 002 від 05.01.2018 суд не приймає, оскільки згідно додаткової угоди № 1 до Договору, спірний Договір діє до 31.12.2017. Доказів продовження сторонами строку дії даного Договору у матеріалах справи на час постановлення судового рішення - відсутні.

За результатами проведеного судом перерахунку пені по кожному Акту здачі-приймання результатів робіт, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 376,14 грн. В іншій частині суд відмовляє з огляду на викладені вище обставини.

Згідно п. 3.2.5. Договору, замовник (відповідача) зобов'язується забрати транспортний засіб з території виконавця (позивача) протягом трьох діб з дня підписання Акту прийому - передачі робіт і їх оплатити (але не раніше оплати).

З урахуванням викладеного, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 2460,00 грн., проте наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам законодавства, оскільки таке нарахування здійснено позивачем за збільшений період із зазначенням лише загальної кількості днів, у той час, як розрахунок штрафу повинен був здійснений за актом із зазначенням періоду (дата: число, місяць, рік) як початку здійснення нарахування штрафу, так і з зазначенням кінцевої дати його нарахування.

За результатами проведеного судом перерахунку штрафу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 1560,00 грн. В іншій частині суд відмовляє, у зв'язку із невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1682,62 грн., в іншій частині (79,38 грн.) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Колін" (61001, м. Харків, пров. Мовчанівський, буд. 29, офіс 21, код ЄДРПОУ 30234912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремавто" (61124, м. Харків, вул. Матросова, 22, код ЄДРПОУ 31941682) - 36416,86 грн. заборгованості; 376,14 грн. пені; 1560,00 грн. штрафу; 1682,62 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_2