Рішення

від 14.03.2018 по справі 925/15/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Справа № 925/15/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

ОСОБА_2 - директор,

ОСОБА_3 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_4 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «Агро-Трест» , с. Богданівка,

Драбівського району, Черкаської області

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

м. Черкаси

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне підприємство «Агро-Трест» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29 квітня 2009 року укладеного між Драбівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Агро-Трест» в редакції викладеній позивачем, з підстав визначених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01 лютого 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 лютого 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 01 березня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначав, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк припинилося, оскільки орендар в строк передбачений договором не звертався до орендодавця, а лист від 25 вересня 2017 року за №5 та проект додаткової угоди відповідач не отримував. Крім того, відповідач стверджував, що відбулася зміна меж земельної ділянки та сторони не досягли домовленостей щодо розміру орендної плати. Водночас відповідач, після закінчення строку дії договору, у визначений ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк заперечував у поновленні договору оренди землі, що підтверджується листом від 21 грудня 2017 року, який був отриманий позивачем 30 грудня 2017 року.

В зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 березня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/15/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 29 квітня 2009 року між Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області (орендодавець) та приватним підприємством «Агро-Трест» (орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. п. 1., 2. вищевказаного договору орендодавець зобов'язався на підставі розпорядження райдержадміністрації від 23 квітня 2009 року №137 надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку площею 409,36 га, в тому числі 404,46 га ріллі, інші землі - 7,6 га, в тому числі польові шляхи - 5,9 га, полезахисні смуги - 1,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться в адміністративних межах Ленінської сільської ради.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 листопада 2012 року за №712060004004692.

Згідно п. 7. договору вказаний правочин укладено на 5 років.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39 договору).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Драбівська районна державна адміністрація та позивач дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, скріпивши 29 квітня 2009 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Водночас, як вже зазначалося вище договір було зареєстровано лише 28 листопада 2012 року (а.с.16).

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і з цього моменту сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи міститься додаткова угода від 03 березня 2011 року до договору оренди землі від 29 квітня 2009 року (а.с. 38-39), згідно п. 7 якої договір оренди землі укладено терміном на 5 років до 29 квітня 2014 року.

Водночас вищевказаний правочин не зареєстрований в Державному реєстрі земель.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, дана додаткова угода не набрала чинності, а тому судом до уваги не приймається, як доказ, що підтверджує внесення змін сторонами до чинного договору оренди землі, зокрема, стосовно строку дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже, з урахуванням вищенаведеного договір діяв до 28 листопада 2017 року.

Законом України від 06 вересня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , який набрав чинності 01 січня 2013 року ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6 1 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, у даному випадку у Черкаській області - Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно п. 7 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Звертаючись до суду позивач стверджував, що 25 вересня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом - повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 29 квітня 2009 року та додав відповідний проект додаткової угоди (а.с. 18-20).

Відповідач даний факт в судовому засіданні заперечував.

В матеріалах справи знаходиться копія листа №5 від 25 вересня 2017 року (а.с18), копія додаткової угоди до договору (а.с.19), а також копія повідомлення про вручення простого поштового відправлення від 25 вересня 2017 року адресованого відповідачу (а.с.20).

Водночас належних та допустимих доказів того, що в конверті позивачем 25 вересня 2017 року на адресу відповідача було направлено саме лист №5 від 25 вересня 2017 року матеріали справи не містять.

23 жовтня 2017 року позивач надіслав відповідачу лист за №10 та проект додаткової угоди. Вказаний лист відповідачем було отримано 23 жовтня 2017 року, про що свідчить відмітка про одержання вх. №332-11750/0/1-17 (а.с. 21-22).

Крім того, даний факт відповідач не заперечує, а тому в силу приписів ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

На вищевказаний лист відповідач надав відповідь від 26 жовтня 2017 року №9351/2-17 (а.с.25-26) в якому останній вказав, що позивачем повідомлення про переважне право на поновлення договору направлено лише 23 жовтня 2017 року, а не 30 вересня 2017 року, як того вимагає п. 7 договору оренди.

Даний факт також позивач не заперечує.

Крім того, лист-відповідь відповідача від 26 жовтня 2017 року є самостійним доказом, що підтверджує отримання від позивача листа від 23 жовтня 2017 року з проектом додаткової угоди.

Також у зазначеному листі відповідач вказував, що проект договору (додаткової угоди) суперечить ст. 19 Закону України «Про оренду землі» , оскільки строк дії договору не може бути меншим як 7 років, інформація про розмір відсоткової ставки по платі за землю відсутня. Також відповідач зазначав, що змінилась площа орендованої земельної ділянки, а тому змінились і межі земельної ділянки.

Частинами 1 - 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, приписами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

З урахуванням наведених вище доказів, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо переважного права на поновлення договору оренди землі з порушенням строків встановлених цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Разом з тим, предметом розгляду даного спору є укладення договору про поновлення договору оренди землі з підстав визначених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази судом також враховано наступне:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 січня 2018 року суд встановив строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву до 25 січня 2018 року.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу було вручено 10 січня 2018 року.

01 лютого 2018 року від відповідача з порушенням строків встановлених судом надійшов відзив на позовну заяву.

Крім того, відповідачем всупереч ч.5 ст.165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів позивачу надіслано не було.

Заяв про продовження судом процесуальних строків в порядку ст.119 ГПК України до суду також не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються , крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними .

З матеріалів справи вбачається, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою площею 409,36 га після закінчення строку договору оренди землі від 29 квітня 2009 року, про що свідчить довідка №318 від 29 грудня 2017 року (а.с.28), а заборгованість по сплаті орендної плати відсутня. На вказаних землях проведені осінньо-польові роботи, зокрема внесено мінеральні добрива, проведено оранку, посіяно озиму пшеницю під урожай 2018 року.

Відповідач під час розгляду справи по суті стверджував, що 14 грудня 2017 року, а також 21 грудня 2017 року надіслав позивачу листи в якому Головне управління заперечувало проти поновлення договору оренди землі на новий строк.

Також відповідач стверджував, що лист від 21 грудня 2017 року за №19-23-0.32-10987/2-17 було отримано позивачем 30 грудня 2017 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.82).

Даний факт позивач заперечував, та стверджував, що ні листа від 14 грудня 2017 року, ні від 21 грудня 2017 року від відповідача не отримував, а 30 грудня 2017 року був вихідним днем і підприємство не працювало.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, докази, не подані у встановлений законом або судом строк до розгляду судом не приймаються.

Крім того, відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Всупереч наведеній нормі процесуального Закону відповідачем до суду було надано лише не засвідчені ксерокопії документів (а.с.79-82).

Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що 30 грудня 2017 року позивач отримав від відповідача саме лист від 21 грудня 2017 року за №19-23-0.32-10987/2-17, а не будь-який інший документ (опису вкладення до листа суду не надано).

Імперативною нормою частини 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Однак, оцінивши зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в даному випадку орендодавець протиправно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 29 квітня 2009 року про його поновлення, чим порушує вимоги частини 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до частини 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено наступні юридичні факти: орендар продовжує користуватися виділеною (орендованою) земельною ділянкою; орендар належно виконував та виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця (в місячний строк) про відмову в поновленні договору оренди, а також те, що відповідач зволікає та ухиляється від укладання додаткової угоди про поновлення договору.

Вищенаведене є підставою, що передбачена частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , для поновлення договору оренди землі на новий строк.

При цьому судом враховано відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду України від 25 лютого 2015 року у справі №6-219цс14 (прецедентне рішення).

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, оскільки за змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» підписання додаткової угоди, яка має оформлювати факт поновлення договору, є обов'язковим, то до відносин щодо її підписання підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України щодо порядку обов'язкового укладення чи зміни договорів.

За змістом ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Крім того, відповідно до частин 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк зарахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відтак, нормами законодавства України прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ) та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст. ст. 187, 188 ГК України).

При цьому слід зазначити, що додаткова угода лише фіксує факт продовження правовідносин, які продовжуються з наступної дати, після припинення, а не з дати укладання додаткової угоди.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Укладення в судовому порядку додаткової угоди до договору за своєю правовою природою фактично є вимогою позивача про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, що в силу приписів п. 2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» є належним способом захисту свого порушеного права.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29 квітня 2009 року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано належними та допустимими доказами доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі наданої, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Богданівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та який укладений 29 квітня 2009 року між Драбівською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Агро-трест» зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 листопада 2012 року за № 712060004004692, в такій редакції:

Додаткова угода

про поновлення Договору оренди землі від 29.04.2009

(зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.11.2012 за №712060004004692)

м. Черкаси « ___»« » 2017

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Орендар: приватне підприємство «Агро-трест» в особі директора ОСОБА_2, яка діє на підставі Статуту, уклали дану угоду про нижченаведене:

1. Поновити на тих самих умовах та на той самий строк дію договору оренди землі наданої, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Богданівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та який укладений 29.04.2009 між Драбівською районною державною адміністрацією та приватним підприємство «Агро-трест» , зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.11.2012 за № 712060004004692.

2. Інші умови договору зберігають чинність.

Реквізити сторін

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39765890 на користь приватного підприємства «Агро-Трест» , с. Богданівка, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32866554 - 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15 березня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович