Рішення

від 14.03.2018 по справі 808/498/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2018 року (о 17 год. 45 хв.)Справа № 808/498/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства Годлевський В.С. (місцезнаходження: 71201, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд. 111, код ЄДРПОУ 19277402)

до Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд. 416-а, код ЄДРПОУ 34850991)

треті особи Чернігівський районний суд Запорізької області (місцезнаходження: 71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Соборна, буд. 391, код ЄДРПОУ 37304095), ОСОБА_2 (місце проживання: 71202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про визнання протиправною та скасування вимоги державного виконавця

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Годлевський В.С. (далі - ФГ Годлевський В.С. , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Чернігівський РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), треті особи Чернігівський районний суд Запорізької області, ОСОБА_2, в якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу державного виконавця відповідача Нечепоренко Олега Георгійовича №16.27-39/229 від 29.01.2018, видану в ході виконавчого провадження №55457414 від 02.01.2018 щодо зобов'язання позивача кошти у розмірі 15 000,00 грн., які знаходяться на рахунку позивача, перерахувати за рішенням суду №329/940/17 від 02.10.2017 на користь держави.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи ст. ст. 4, 15, ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження та вказує, що постанова Чернігівського районного суду Запорізької області від 02.10.2017 по справі №329/940/17 не містить будь-якої вказівки щодо стягнення грошових коштів із позивача, тобто ФГ Годлевський В.С. за вказаною постановою не може бути визнане боржником. Таким чином, вважає, що вимога державного виконавця про перерахування коштів із рахунку підприємства-позивача не відповідає постанові Чернігівського районного суду Запорізької області від 02.10.2017 по справі №329/940/17 та є такою, що порушує законні права та інтереси позивача, оскільки державний виконавець без будь-якого судового рішення та без будь-яких законних підстав намагається вилучити у позивача грошові кошти у сумі 15 000,00 грн., що порушує приписи ст. 41 Конституції України. На підставі вищевикладеного, просить просить визнати незаконною та скасувати вимогу державного виконавця відповідача Нечепоренко Олега Георгійовича №16.27-39/229 від 29.01.2018.

19.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№5347), у якому пояснює, що за змістом постанови Чернігівського районного суду Запорізької області від 02.10.2017 по справі №329/940/17 встановлено, що 12.01.2017 виконавчий директор ФГ Годлевський В.С. ОСОБА_2 в порушення закону на рахунок Запорізької обласної організації Аграрної партії України у Чернігівському відділенні АТ Райффайзен банк Аваль від імені ФГ Годлевський В.С. здійснив перерахунок коштів у розмірі 15 000,00 грн., підписавши своїм електронним цифровим підписом відповідне платіжне доручення. Вказує, що будучи викликаним до відділу ДВС ОСОБА_2 державному виконавцю Нечипоренку О.Г. повідомив, що у липні 2017 року на рахунок позивача з ЗОО АПУ було повернуто кошти у розмірі 15 000,00 грн., про що 12.01.2018 було складено відповідний акт державного виконавця. Посилається на приписи ст. 18 Закону України Про виконавче провадження та п. 31 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, зазначає, що 29.01.2018 на адресу виконавчого директора ФГ Годлевський В.С. ОСОБА_2 була направлена вимога №16.27-39/229 державного виконавця про необхідність перерахування коштів у розмірі 15 000,00 грн., які знаходяться на рахунку позивача, на відповідні рахунки на користь держави, на підставі чого вважає, що оскаржувана вимога винесена у межах наданих повноважень у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 22.02.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 329/940/17 за заявою Чернігівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 02.10.2017 винесеного Чернігівським районним судом Запорізької області по справі №329/940/17.

14.03.2018 провадження у справі поновлене.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою (вх. №8178 від 14.03.2018) про розгляд справи у письмовому провадженні. Проти позову заперечує у повному обсязі.

Представник третьої особи Чернігівський районний суд Запорізької області в судове засідання не з'явився, 21.02.2018 звернувся до суду з клопотанням (вх. № 5936) про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

За приписами частини шостої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ФГ Годлевський В.С. (код ЄДРПОУ 19277402), є юридичною особою, яка зареєстрована 24.06.2003, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого головою господарства 10.11.2015.

02 жовтня 2017 року Чернігівським районним судом Запорізької області розглянута справа №329/940/17 провадження 3/329/262/2017 за матеріалами, який надійшов з національного агентства з питань запобігання корупції у відношенні: ОСОБА_2, виконавчий директор ФГ Годлевський В.С. , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.212-15 КУпАП та винесено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., з конфіскацією суми внеску у розмірі 15000 грн., наданої з порушенням закону. Постанова набрала законної сили.

02 січня 2018 року на адресу Чернігівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області з Чернігівського районного суду Запорізької області надійшла копія постанови від 02.10.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_2 для пред'явлення до виконання в частині конфіскації.

З пояснень ОСОБА_2, наданих державному виконавцю Нечипоренку О.Г. вбачається, що у липні 2017 року кошти у розмірі 15 000,00 грн. були повернуто з рахунку ЗОО АПУ на рахунок позивача, про що 12.01.2018 було складено акт державного виконавця

29.01.2018 на адресу виконавчого директора ФГ Годлевський В.С. ОСОБА_2 була направлена вимога виконавця №16.27-39/229 про перерахування коштів у розмірі 15 000,00 грн., які знаходяться на рахунку позивача за рішенням суду №329/940/17 від 02.10.2017 на користь держави.

Вважаючи вимогу відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 2 частини першої статті 3 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частин першої, п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За приписами п. 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Судом встановлено, що 30 січня 2018 року на адресу позивача надійшла оскаржувана вимога державного виконавця відповідача Нечепоренко Олега Георгійовича №16.27-39/229 від 29.01.2018, видану в ході виконавчого провадження №55457414 від 02.01.2018 щодо зобов'язання позивача кошти у розмірі 15 000,00 грн., які знаходяться на рахунку позивача, перерахувати за рішенням суду №329/940/17 від 02.10.2017 на користь держави.

Так, згідно із пунктом 31 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень вилучена іншим уповноваженим органом готівка за дорученням державного виконавця перераховується цим органом до державного бюджету на вказані державним виконавцем рахунки. У дорученні зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, реквізити судового рішення про конфіскацію цієї готівки, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця, строк виконання доручення, обов'язок цього органу щодо надання державному виконавцю підтвердження про перерахування коштів. Повідомлення про перерахування коштів є підставою для закінчення виконавчого провадження.

У позовній заяві позивач вважає, що оскаржувана вимога державного виконавця не відповідає постанові Чернігівського районного суду Запорізької області від 02.10.2017 по справі №329/940/17 та є такою, що порушує законні права та інтереси позивача, оскільки державний виконавець без будь-якого судового рішення та без будь-яких законних підстав намагається вилучити у позивача грошові кошти у сумі 15 000,00 грн.

Так, відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що постановою Чернігівського районного суду Запорізької області по справі №329/940/17 провадження 3/329/262/2017, яка набрала законної сили 06.03.2018, у задоволенні клопотання державного виконавця Чернігівського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Нечипоренко О.Г. про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 02.10.2017, винесеного Чернігівським районним судом Запорізької області по справі № 329/940/17 відмовлено. При цьому, судом роз'яснено державному виконавцю, що відповідно до постанови від 02.10.2017, винесеної Чернігівським районним судом Запорізької області по справі № 329/940/17, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу 1700 грн., з конфіскацією суми внеску у розмірі 15 000 грн., наданої з порушенням закону, кошти у розмірі 15 000 грн. необхідно конфіскувати з рахунку ФГ Годлевський В.С. : р/р 26002164414 в АТ Райффайзен банк Аваль , МФО 380805, код за ЄДРПОУ 19277402, у зв'язку з тим, що вони були повернуті Запорізькою обласною організацією Аграрна партія України на рахунок ФГ Годлевський В.С. .

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, за правилами частини шостої статті 78 КАС України, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятої відповідачем оскаржуваної вимоги виконавця, що також підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак