Постанова

від 14.03.2018 по справі 143/1177/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/772/332/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.

Доповідач :Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуСправа № 143/1177/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

судді-доповідача: Оніщука В.В.

суддів: Рибчинського В.П., Медвецького С.К.,

за участю секретаря Ліннік Я.С.,

учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин ,

відповідач: ОСОБА_3,

відповідач: фермерське господарство Сайдака ,

відповідач: приватний нотаріус Рудик Людмила Вікторівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року (головуючий суддя Бойко А.В.), ухвалене в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області, повний текст судового рішення виготовлений 18 грудня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, фермерського господарства Сайдака , приватного нотаріуса Рудик Людмили Вікторівни про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди.

Позов мотивовано тим, що 14 червня 2007 року між ТОВ Укрзернопром-Погребище , правонаступником якого є ТОВ Укрзернопром-Козятин , та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. Вказаний договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 19 листопада 2007 року за №0400787800019. В позові зазначено, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, укладеного між ФГ Сайдака та ОСОБА_3, яка відповідно до свідоцтва про право на спадщину серії та номер 1-25 від 20 січня 2015 року успадкувала вказану земельну ділянку. Позивач вважає, що спірний договір оренди укладений до закінчення строку дії договору оренди, укладеного між ТОВ Укрзернопром-Козятин та ОСОБА_5, чим порушено його право на оренду земельної ділянки, а тому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 і ФГ Сайдака , та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що на час постановлення рішення строк дії договору оренди землі, укладеного 14 червня 2007 року між ТОВ Укрзернопром-Погребище та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки загальною площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, закінчився ще 14 червня 2017 року і строк дії цього договору оренди землі не продовжено ні шляхом укладення нового договору чи додаткової угоди, відтак він вважається припиненим, у зв'язку з цим припинилися і орендні правовідносини між сторонами договору.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, товариством з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин подано апеляційну скаргу, мотивовану тим, що оскаржуваний договір оренди землі є недійсним, а дії ФГ Сайдака та ОСОБА_3, порушують його права, при цьому спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди землі від 14 червня 2007 року і спірна земельна ділянка на той момент знаходилась в користуванні ТОВ Укрзернопром , відтак одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача, а тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Відзиви на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні представник ТОВ Укрзернопром-Козятин апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_3, представник ФГ Сайдака та приватний нотаріус Рудик Л.В. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 червня 2007 року між ТОВ Укрзернопром-Погребище , правонаступником якого є ТОВ Укрзернопром-Козятин , та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 19 листопада 2007 року за №0400787800019.

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 січня 2015 року видно, що земельну ділянку площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, успадкувала ОСОБА_3.

Відповідно до п.38 укладеного договору оренди землі від 14.06.2007 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З інформаційної довідки №85766471 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що 10 березня 2016 року між фермерським господарством Сайдака та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 березня 2016 року приватним нотаріусом Рудик Л.В. здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

Звернувшись в суд з позовом, ТОВ Укрзернопром-Козятин заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди, обґрунтовану тим, що оскаржуваний договір оренди землі укладено під час дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та ОСОБА_5.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, оскільки укладений 10 березня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ ФГ Сайдака договір оренди землі було укладено під час дії зареєстрованого речового права, а саме права оренди спірної земельної ділянки за укладеним 14 червня 2007 року між ОСОБА_5 та ТОВ Укрзернопром-Козятин договором оренди землі, чим було істотно порушено права останнього, як правомірного орендаря землі, що відповідно є підставою для визнання зазначеного правочину недійсним.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться в п. 35 договору оренди землі від 14 червня 2007 року.

Згідно положень статей 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що укладення та реєстрація оскаржуваного договору оренди землі від 10 березня 2016 року відбулись у період дії договору оренди землі від 14 червня 2007 року, при цьому реєстрацію речового права проведено у встановленому на той час чинним законодавством порядку в Державному земельному кадастрі, відтак вказаний договір не підлягає обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та є чинним.

Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між фермерським господарством Сайдака та ОСОБА_3 від 10 березня 2016 року та скасування державної реєстрації права оренди, а також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3, ФГ Сайдака , приватного нотаріуса Рудик Л.В. в рівних частках на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин мають бути стягнуті витрати, які сторона сплатила, а саме судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. (по 533,33 грн. з кожного) за подачу позовної заяви, а також судовий збір в розмірі 4 800,00 грн. (по 1 600,00 грн. з кожного) за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин задовольнити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між фермерським господарством Сайдака та ОСОБА_3 від 10 березня 2016 року на земельну ділянку площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Рудик Людмили Вікторівни про державну реєстрацію інших речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер:28772757 від 16 березня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки площею 2,7588 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_6, фермерського господарства Сайдака , приватного нотаріуса Рудик Людмили Вікторівни в рівних частках на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Козятин судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. за подачу позовної заяви (по 533,33 грн. з кожного), а також судовий збір в розмірі 4 800,00 грн. (по 1 600,00 грн. з кожного) за подачу апеляційної скарги.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ В.П. Рибчинський

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно з оригіналом:

Суддя-доповідач В.В. Оніщук