Рішення

від 13.03.2018 по справі 815/243/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/243/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7а, оф.45, код ЄДРОПУ 40362398) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРОПУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (далі ТОВ ВТК ) з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0032691407 від 26.09.2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 96655,00грн. за період вересень 2016 року.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі ОСОБА_1 від 06.09.2017 № 1207/15-32-14-07/40362398, складеного за результатами перевірки TOB ВТК з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ Апекс Інвест (код ЄДРПОУ 40171207) за період вересень 2016 року, згідно з висновками якого на думку ГУ ДФС порушено п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 96655,00грн. за період вересень 2016 року. Крім того, інспектором Лошак І.В. було складено протокол від 26.09.2017 року серії АА 570330 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України директора ТОВ ВТК ОСОБА_2 за порушення ведення податкового обліку. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2017 р. відмовлено у притягненні ОСОБА_2 до відповідальності у зв'язку з відсутністю у діях директора складу правопорушення.

ТОВ ВТК не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням подало скаргу до контролюючого органу вищого рівня - ДФС України, просило визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 11.12.2017 року у задоволенні скарги відмовлено.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки є помилковими та надуманими, такими що не відповідають фактичним обставинам справи.

В ОСОБА_1 перевірки зазначено, що платником податку під час перевірки було подано договір про надання послуг № 0109/16-01 від 01.09.2016 року, додаток до договору № 0109/16-01 від 01.09.2016 року з ТОВ Апекс Інвест та всі первинні документи щодо його виконання та відображення в бухгалтерському обліку.

Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки у податкового органу відсутні зауваження до складання первинних документів, їх оформлення тощо. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають всім формальним ознакам. Натомість у податкового органу існують зауваження до трудових ресурсів та матеріально-технічної бази контрагента ТОВ Апекс Інвест та якість інші формальні зауваження, наприклад щодо підписання первинних документів від імені ТОВ Апекс Інвест лише директором контрагента.

З приводу того, що всі первинні документи з боку ТОВ Апекс Інвест підписані лише директором підприємства, позивач вважав за необхідне зазначити, що підписання первинних документів директором повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а саме ст. 62 Закону України Про господарські товариства , ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ч. 3,4 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Позивач зазначив, що він використовує рухомий склад в своїй господарській діяльності при наданні комплексних послуг з організацій перевезень. Оскільки ТОВ ВТК як експедитор зобов'язано забезпечити перед своїми замовниками дотримання правил перевезень та подавати під навантаження вагони, що відповідають комерційній придатності (без залишків вантажу, сміття тощо), ці вагони потребують попереднього очищення від залишків вантажу. Саме з цією метою ТОВ ВТК у період, що перевірявся придбавало послуги у ТОВ Апекс Інвест , яким й надавалися послуги з організації контроля та забезпечення комерційної придатності рухомого складу.

При цьому, як вбачається з ОСОБА_1 перевірки (аркуш 6) ГУ ДФС в Одеській області відзначило, що акт наданих послуг № 157 від 30.09.2016 року містить всі обов'язкові реквізити, тобто відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що передбачає перелік обов'язкових реквізитів при складанні первинних документів.

З приводу відсутності у акті наданих послуг додаткових даних, зокрема, щодо використаних матеріальних цінностей або трудових ресурсів, позивач просив звернути увагу, що зазначення таких даних є факультативним, а не обов'язковим. Зазначене не оспорює й податковий орган, однак при цьому посилається на відсутність факультативних реквізитів як на порушення податкового законодавства.

TOB ВТК категорично не погоджується з твердженням ГУ ДФС в Одеській області щодо нереальності продажу ТОВ Апекс Інвест послуг з зачистки вагонів для досягнення комерційної придатності.

Висновки про начебто нереальність господарських відносин за укладеним ТОВ ВТК з ТОВ Апекс Інвест правочином ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи, навпаки, такі висновки спростовуються наявними у ТОВ ВТК документами первинного бухгалтерського обліку.

Представник ГУ ДФС подав до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.223-244), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що згідно з актом перевірки позивача перевіряючими було встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 96655,00грн. за період вересень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Апекс Інвест .

Представник відповідача зазначив, що наданий до перевірки акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №157 від 30.09.2016 року містить перелік обов'язкових реквізитів, але додатки з деталізацією використаною матеріально-технічною бази та трудових ресурсів відсутні. У картках первинного обліку надання послуг відсутнє обґрунтування для віднесення послуг до певного рівня, відповідно до використання інструменту та трудових ресурсів. Всі документи підписані тільки директором ТОВ Апекс Інвест без залучення інших виконавців.

Оскільки з отриманих документів не встановлено залучення інших осіб, що мають відношення до ТОВ Апекс-Інвест та могли фактично надати послуги в різних умовах та різних рівнях складності на територіях областей рівновіддалених одна від одної. Що в свою чергу на думку представника відповідача підтверджує формальний підхід до формування документів при відсутності реального надання послуг. Представник вважає, що позивач не міг придбати у ТОВ Апекс-Інвест послуги з організації комерційного огляду вагонів та організацію зачистки вагонів різних рівнів складності, оскільки у постачальника відсутні необхідні умови, кількість трудових ресурсів та виробничих активів. Таким чином, не можливо підтвердити факт придбання послуг з організації комерційного огляду вагонів та організацію зачистки вагонів різних рівнів складності позивачем у ТОВ Апекс-Інвест .

Ухвалою суду від 19.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.02.2018 року.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті. Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ ВТК зареєстровано 22.03.2016 року, код ЄДРОПУ 40362398. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23.03.20168 року, є платником ПДВ.

09.08.2017 року ГУ ДФС прийнятий наказ №3453 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ВТК , код ЄДРПОУ 40362398 , згідно з яким вирішено на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ провести документальну позапланову перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ Апекс Інвест за вересень 2016 року тривалістю 5 робочих днів (т.1 а.с.228).

Підставою для проведення перевірки є доповідна записка заступника начальника ГУ ДФС, в якій зазначено, що згідно з контрольним завданням ДФС України від 06.12.2016 року ТОВ ВТК доведено як ризиковий суб'єкт господарювання задіяний у схемі ПП Атмосфера-Т за вересень 2016 року. На запит керівнику ТОВ ВТК про надання документів та пояснень суб'єктом господарювання не надано документів (т.1 а.с.229).

З 22.08.2017 року по 30.08.2017 року ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений ОСОБА_1 від 06.09.2017 № 1207/15-32-14-07/40362398 Про результати документальної позапланової перевірки TOB ВТК , код ЄДРПОУ 40362398, з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ Апекс Інвест (код ЄДРПОУ 40171207) за період вересень 2016 року , згідно з висновками якого порушено п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 96655,00грн. за період вересень 2016 року (т.1 а.с.14-19).

Позивач подав заперечення на ОСОБА_1 перевірки, які не прийняті до уваги відповідачем (т.1 а.с.20-21).

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 06.09.2017 №1207/15-32-14-07/40362398 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 26.09.2017 року №0032691407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96655,00грн. за звітний податковий період вересень 2016 року за декларацією №9194570378 від 17.10.2016 року (т12 а.с.22).

Позивач оскаржив прийняте податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 11.12.2017 року скарга залишена без задоволення (т.1 а.с.23-29).

Суд вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

У висновках ОСОБА_1 перевірки від 06.09.2017 №1207/15-32-14-07/40362398 щодо підстав прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення TOB ВТК п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 96655,00грн. за період вересень 2016 року.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

ОСОБА_1 перевірки встановлено, що перевіряючим були надані договір про надання послуг №01109/16-01 від 01.09.2016 року, додаток до нього, акт надання послуг №157 від 30.09.2016 року, податкова накладна №166 від 30.09.2016 року та інші документи на підтвердження господарської операції. Вказані документи надані до суду.

В акті перевірки зазначено, що податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, сума ПДВ за податковою накладною включена позивачем до податкового кредиту з ПДВ у Декларації з ПДВ за вересень 2016 року. Також зазначено, що господарська операція відображена в бухгалтерському обліку позивача відповідними проводками бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивачем виконані вимоги ст.44,198 ПКУ.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що неспроможним є посилання перевіряючих на те, що позивач порушив податкове законодавство, оскільки в акті надання послуг №157 від 30.09.2016 року відсутні його додаткові реквізити, а також на те, що всі документи підписані тільки директором ТОВ Апекс-Інвест . Відповідачем не наведено в ОСОБА_1 перевірки жодного належного доказу та правового обґрунтування про відсутність права у директора ТОВ Апекс-Інвест підписувати документи від імені ТОВ Апекс-Інвест .

Також суд вважає неспроможним посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на неможливість ТОВ Апекс-Інвест виконати послуги відповідно до укладеного з позивачем договору.

Твердження контролюючого органу в ОСОБА_1 перевірки та у відзиві на позов, що не можливо підтвердити факт придбання послуг з організації комерційного огляду вагонів та організацію зачистки вагонів різних рівнів складності позивачем у ТОВ Апекс-Інвест , свідчить лише про припущення контролюючого органу. Проте контролюючий орган як суб'єкт владних повноважень повинен довести належними доказами, що таки послуги не були придбані позивачем, але таки доказі не наведені в акті перевірки.

При цьому відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727) наявність порушень повинно бути відображено з посиланням на належні первинні документи.

Відповідно до статті 1,8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарська операція не відбулась, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення.

В ОСОБА_1 перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам з ТОВ Апекс-Інвест не дотримано вимог Порядку №727, згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагента позивача щодо подання ним звітності, наявності трудових та матеріальних ресурсів.

Проте суд вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому на вказану інформацію, оскільки без дослідження виконання договорів контрагентом позивача, дослідженням та перевіркою самого контрагента, його первинних бухгалтерських документів, умов виконання договору, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб'єкта господарювання, який перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб'єкта господарювання.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Апекс-Інвест підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки ОСОБА_1 перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому суд враховує, що статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, жодного доказу щодо недостовірності цих обставин.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям щодо формування податкового кредиту не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1762,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7а, оф.45, код ЄДРОПУ 40362398) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРОПУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року №0032691407 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96655,00грн. за звітний податковий період вересень 2016 року за декларацією №9194570378 від 17.10.2016 року.

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.