Рішення

від 19.02.2018 по справі п/811/2462/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2462/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження

адміністративну справу за позовом

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" Виробничо-заготівельна фірма (25007, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, 215, код ЄДРПОУ 05511975)

представник позивача: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник відповідача: ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" Виробничо-заготівельна фірма (надалі - ТОВ ВЗФ "Кіровоградвторма") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0030621205 від 31.08.2017 року в частині.

Позов мотивовано тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 10022,10 грн. Позивач частково не погоджується з цим податковим повідомленням - рішенням, а саме в частині нарахування штрафу у сумі 7679, 12 грн., який застосований за порушення на 3 дні строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 96038 грн., визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року. Стверджує, що він при поданні 19.08.2016 року податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року, враховуючи наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 112697 грн., зарахував суму грошового зобов'язання у розмірі 96038 грн., відобразивши її у розділі ІІІ податкової декларації. Таким чином ним своєчасно виконано вимоги податкового повідомлення - рішення №0000261402 від 09.08.2016 року протягом установленого ним строку. З цих підстав позивач, посилаючись на те, що його скарга на спірне податкове повідомлення-рішення №0030621205 від 31.08.2017 року в порядку адміністративного оскарження залишена без задоволення, просить суд визнати протиправним та скасувати це податкове повідомлення-рішення, в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 7679, 12 грн.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У них представник відповідача посилалася на те, що ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку, у результаті якої виявлено порушення, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0030621205 від 31.08.2017 року про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з ПДВ. Виявлене порушення полягало в тому, що граничний строк сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року, припадав на 19.08.2016 року, а згідно з карткою особового рахунку платника податкова декларація з ПДВ за липень 2016 року була зарахована 22.08.2016 року, тому сплату забезпечено 22.08.2016 року, з затримкою на 3 дні. Заперечення на акт перевірки №204/11-28-12-05/05511975 від 19.08.2017 року, яким оформлені її результати, позивач не подавав. Доводячи правомірність застосування до позивача штрафу на підставі п.126.1 ст.126 ПК України, представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що подання заперечень на акт перевірки є його правом, а не обов'язком. Також заперечив щодо порушення ним строків сплати грошового зобов'язання, вказуючи, що податкова декларація з ПДВ за липень 2016 року була доставлена до контролюючого органу за допомогою автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" та згідно з квитанцією №2 була прийнята 19.08.2016 року, тому вимоги податкового повідомлення-рішення №0000261402 від 09.08.2016 року ним виконано вчасно.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення у порядку, передбаченому статтею 164 КАС України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ ВЗФ "Кіровоградвторма" з 28.06.1994 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВЗФ "Кіровоградвторма" з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року та перевірку з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2016 року, результати якої оформлено актом №54/11-28-14-02/0011975 від 04.08.2016 року. Перевіркою встановлено зокрема порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 76830 грн. (а.с. 60-83).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000261402 від 09.08.2016 року, яким позивачу на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 96038 грн., з яких 76830 грн. - за податковим зобов'язанням, 19208 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 7).

Позивач отримав це податкове повідомлення - рішення 09.08.2016 року, погодився з ним, у встановленому порядку його не оскаржував.

Подаючи 19.08.2016 року до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року з від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 112697 грн. (рядок 19), позивач з цієї суми зарахував у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість 112583 грн., з яких 96038 грн. - сума грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року, 16545 грн. - самостійно нарахована пеня. (а.с. 8-9, 85)

У серпні 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання ТОВ ВЗФ "Кіровоградвторма", про що складено акт №204/11-28-12-05/05511975 від 19.08.2017 року. За результатами перевірки встановлено, що підприємством несвоєчасно проведена сплата за податковими повідомленнями - рішеннями форми "Р" №0000261402 від 09.08.2016 року, форми "Н" №0003331202 від 22.11.2016 року. Зокрема, за податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000261402 від 09.08.2016 року, яким обчислено суму грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 76830 грн., граничний строк сплати грошового зобов'язання припадав на 19.08.2016 року, а забезпечено сплату 22.08.2016 року на суму 76791, 20 грн., відтак строк затримки склав 3 дні. (а.с. 12-13).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0030621205 від 31.08.2017 року, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, та на підставі ст.126 ПК України позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10022,10 грн., із яких: 7679,12 грн. - штраф за затримку на 3 календарних дні сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000261402 від 09.08.2016 року, 2342,98 грн. - штраф за затримку на 26 календарних днів сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням форми "Н" №0003331202 від 22.11.2016 року. (а.с. 15)

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням - рішенням в частині накладення штрафу у сумі 7679,12 грн., ТОВ ВЗФ "Кіровоградвторма" в адміністративному порядку оскаржило його до Державної фіскальної служби України. (а.с. 17) Проте рішенням ДФС України №26825/6/99-99-11-03-01-25 від 20.11.2017 року його скаргу залишено без задоволення. (а.с. 20 - 21)

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в оскарженій позивачем частині, суд виходив з того, що предметом спору є законність накладення на позивача штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний зокрема подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 57 ПК України установлені строки сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п. 200.2 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 126 ПК України передбачена відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як установлено судом, позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000261402 від 09.08.2016 року того ж дня - 09.08.2016 року. Відтак, за правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України він повинен був сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 днів, тобто у строк до 19.08.2016 року включно.

На сплату цього грошового зобов'язання позивач спрямував частину суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларованого у звітній податковій декларації з ПДВ за липень 2016 року, як це передбачено підпунктом "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Судом установлено, що звітна податкова декларація з ПДВ за липень 2016 року була подана позивачем до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області засобами електронного зв'язку в електронній формі 19.08.2016 року - у строк, установлений пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України. Зауважень до її оформлення у контролюючого органу не було та того ж дня вона була ним прийнята та зареєстрована, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с. 10, 11)

Правомірність відображення позивачем у цій податковій декларації від'ємного значення податку на додану вартість, розрахованого за результатами звітного (податкового) періоду, та зарахування цього від'ємного значення у рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем не оспорюється та не заперечується.

Як вбачається з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість, відкритої щодо позивача у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, 19.08.2016 року в ній відображено донарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року на суму 96038 грн. та збільшення податкового боргу, який склав 95999, 21 грн. (з урахуванням існуючої переплати у сумі 38,79 грн.). Цей борг існував до 22.08.2016 року, коли був погашений за рахунок від'ємного значення ПДВ за податковою декларацією з ПДВ за липень 2016 року. (а.с. 57)

Дані звітної податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року від 19.08.2016 року щодо зарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ, відобразились в інтегрованій картці платника податків 22.08.2016 року.

Таким чином, задекларовані 19.08.2016 року позивачем суми на сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року, були враховані контролюючим органом лише 22.08.2016 року (а.с. 51-59), тобто через 3 календарних дні після прийняття ним звітної податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2016 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Розділ VI Порядку №422 регламентує відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 глави 1 цього розділу первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу є зокрема декларація з ПДВ із заявленою сумою від'ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків.

Як передбачено пунктом 2 глави 2 розділу ІV Порядку №422, прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу. При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Звітний документ з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.

Наведені обставини свідчать, що позивачем належним чином та своєчасно виконано обов'язок щодо сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року, шляхом подання звітної податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року з від'ємним значенням ПДВ, яка прийнята та зареєстрована контролюючим органом 19.08.2016 року.

Та обставина, що задеклароване позивачем 19.08.2016 року у рахунок сплати грошового зобов'язання від'ємне значення ПДВ в інтегрованій картці платника враховано лише 22.08.2016 року (наступний після 19.08.2016 року робочий день), не свідчить про порушення строків сплати грошового зобов'язання позивачем.

Відтак, викладений в акті перевірки №204/11-28-12-05/05511975 від 19.08.2017 року висновок про порушення позивачем статті 57 ПК України при сплаті суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000261402 від 09.08.2016 року, та щодо наявності підстав для застосування до нього штрафної санкції, передбаченої п.126.1 ст.126 ПК України, у розмірі 7679,12 грн. є помилковим.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході розгляду справи відповідачем правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0030621205 від 31.08.2017 року в оскарженій позивачем частині не доведена, тому позов про визнання протиправним та його скасування у цій частині слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1600 грн., які зважаючи на задоволення позову слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (а.с. 3)

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" Виробничо-заготівельної фірми задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0030621205 від 31.08.2017 року, в частині накладення штрафу у сумі 7 679, 12 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" Виробничо-заготівельної фірми (код ЄДРПОУ 05511975) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1600 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3

Повний текст рішення складено 07.03.2018 року.