Рішення

від 14.03.2018 по справі 373/1881/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1881/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м.Переяслав - Хмельницький

Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу № 373/1881/17 за позовом ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, до Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом і просить визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті 17 листопада 2014 року ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки площами: 0,3152 га, 1,9406 га та 0,4443 га (загальною площею 2,7001 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серії КВ №005899 на право власності на земельну ділянку, який виданий 03 березна 2004 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 303.

Посилається на те, що 17 листопада 2014 року померла тітка позивача - ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина на вказані земельні ділянки, що розташовані на території Великокаратульської сільської ради Київської області. Позивач прийняла спадщину за заповітом від 21 листопада 2007 року, посвідченим секретарем виконкому Гайшинської сільської ради ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 62. Інших спадкоємців які мають право на обов'язкову частку, не має. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру.

Факт володіння померлою ОСОБА_4 земельною ділянкою підтверджується: копією державного акта на право приватної власності на землю серії КВ №005899 від 03 березня 2004 року; витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Своє право на спадщину позивач підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії І-ОК № 326056 від 18 листопада 2014 року; копією заповіту від 21 листопада 2007 року №62; витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40354350 від 12.05.2015; копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 вересня 2015 року серії НАР 235359; копією листа Держгеокадастру; матеріалами спадкової справи відносно померлої ОСОБА_4

В підготовче судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в підготовче судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами глави 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» , особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень» Закону України „Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 07 липня 2011 року„ до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Документи, яким було посвідчено право власності земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними» .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії серії КВ №005899, виданого 03 березня 2004 року на ім'я ОСОБА_4, вбачається, що право власності останньої на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,7001 га, що розташована на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 303.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІУ від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України ( в редакції Закону України № 2147-VII від 03 жовтня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 328, 1218, 1261 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 211, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,7001 га (складається з ділянок площами 0,3152 га, 1,9406 га та 0,4443 га), яка розташована на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельицького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті 17 листопада 2014 року її тітки ОСОБА_4, якій вона належала відповідно до державного акту на право приватної власності серії КВ №005899 від 03 березна 2004 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, зареєстрована та проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_3, місце знаходження: вул. Покровська, 42 оф.2 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області.

Відповідач: Великокаратульська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ідентифікаційний код 04358902, місцезнаходження: с. Велика Каратуль, Переяслав-Хмельницький район, Київська область 08440.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза