Рішення

від 03.03.2018 по справі 826/15245/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2018 року №826/15245/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Переробник про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області), до Приватного акціонерного товариства Переробник , (далі - відповідач, ПрАТ Переробник ), про зобов'язання відповідача забезпечити допуск до здійснення перевірки приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5, посадовими особами ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з метою проведення перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, зазначених в заяві, та встановити новий строк для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч пред'явлення всіх необхідних та належним чином оформлених документів, що дають право на проведення планової перевірки, та за наявності законних підстав для її проведення, відповідач неправомірно відмовив допустити головного інспектора до проведення перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5, у зв'язку із чим позивач позбавлений можливості встановити наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті, що можуть створювати реальну загрозу.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Представник позивача у відповідне судове засідання також не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона позивача повідомлена належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.08.2016 р. №8 Про проведення планової перевірки затверджено графік проведення у вересні 2016 р. планових перевірок додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з Планом комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 р., дата початку проведення перевірки ПрАТ Переробник - 01.09.2016 р., місце провадження господарської діяльності: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве.

Відповідно до п. 366 Плану заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту на території Дніпропетровської області на ІІІ кварталу 2016 р., період проведення перевірки ПрАТ Переробник - 01.09.2016 р.-21.09.2016 р., адреса розташування об'єкта перевірки: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5.

На виконання наказу від 19.08.2016 р. №8 Про проведення планової перевірки видано посвідчення на проведення перевірки від 01.09.2016 р. №59.

20.09.2016 р. головним інспектором Криворізького РС ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майором служби ЦЗ ОСОБА_1 здійснено вихід за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5, з метою проведення перевірки.

Однак, головного інспектора до перевірки не допущено. В акті про недопущення до проведення планової перевірки, складеному головним інспектором 20.09.2016 р., зазначено, що зі слів директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Переробник , (далі - ТОВ ВП Переробник ), ОСОБА_2, даний суб'єкт (ПрАТ Переробник ) на їхній території не знаходиться, відношення до нього ТОВ ВП Переробник та ОСОБА_2 не мають .

Наведені обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Такий центральний орган виконавчої влади в силу норми ч. 2 ст. 64 зазначеного Кодексу реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1052, (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з пп. 39 п. 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 7 Положення №1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, у свою чергу, є територіальним органом ДСНС України у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб (п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 р. №3.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання (п. 4 вказаного Положення).

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

За визначенням ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у допуску до проведення перевірки директором ТОВ ВП Переробник зазначено, що за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5, ПрАТ Переробник не знаходиться, ТОВ ВП Переробник , як і його директор, відношення до ПрАТ Переробник не має.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У матеріалах справи містяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з яких вбачається, що ПрАТ Переробник , який позивачем зазначено як відповідача у даній справі, код ЄДРПОУ 30847189, знаходиться за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 29.

За адресою: 53003, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5, у свою чергу, знаходиться ТОВ ВП Переробник , код ЄДРПОУ 39865410.

Тобто, відмовляючи у допуску головного інспектора ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області до проведення перевірки директор ТОВ ВП Переробник не допустила порушення норм законодавства. Відомості, повідомлені такою особою, знайшли своє документальне підтвердження у ході судового розгляду справи.

Крім того, суд зауважує, що наведеними вище нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ДСНС України, зокрема на її територіальний підрозділ - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, покладено обов'язок щодо здійснення державного нагляду (контролю) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб, визначено порядок проведення заходів щодо здійснення відповідного контролю, у тому числі планових перевірок та встановлено обставини виключно за наявності яких суб'єкт господарювання може не допустити до проведення перевірки. Водночас вказані правові норми не наділяють позивача правом звернення до суду із вимогами про зобов'язання допустити до перевірки.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області обґрунтовував право на звернення до суду нормами Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 р. №1337.

Зокрема у п. 9 розділу ІІІ вказаного Порядку було передбачено право посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №169-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , яке набрало чинності 21.05.2017 р., скасовано накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за переліком згідно з додатком 1, зокрема, пп. 1 п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 р. №1337.

Отже, станом на момент вирішення даної справи по суті, нормативно-правовий акт, яким позивачу надавалося право на звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, скасовано на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №169-р.

Іншого нормативно-правового акту, який би передбачав право органу, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки, немає.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Переробник про зобов'язання вчинити певні дії, є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Однак, зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 38598371) до Приватного акціонерного товариства Переробник , (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 29, код ЄДРПОУ 30847189 ), про зобов'язання забезпечити допуск до здійснення перевірки приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Цюрупи, буд. 5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко