Рішення

від 13.03.2018 по справі 824/991/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/991/17-а

          Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС в Чернівецькій області до Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс" про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС України у Чернівецькій області (далі – позивач) звернулось до суду із вказаним позовом, в якому, просить стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс", яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу – 930514,81 грн. до місцевого бюджету м. Чернівці.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" обліковується податковий борг у розмірі 930514,81 грн. Оскільки кошти у відповідача, на які можливо було б пред'явити стягнення, відсутні, позивач звернувся до суду з вимогою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду.

З урахуванням вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Вищезгадана ухвала була направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 18.12.2017 року, від 19.02.2018 року листи, адресовані відповідачу повернувся з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”.

Суд звертає увагу, що 03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який набрав чинності 15.12.2017 року.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.

Згідно з ч. 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, однак в судове засідання не з'явився без поважних причин.

28.02.2018 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" (58008, м. Чернівці, вул. Чкалова, буд. 34-Д, код ЄДРПОУ 32027290 ) зареєстроване як юридична особа 20.06.2002 року, 01.07.2002 року взяте на облік в органах державної податкової служби. (а.с. 11).

Податковий борг в сумі 930514,81 грн. виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно податкової декларації з орендної плати за землю за 2016 та 2017 роки, податкових повідомлень-рішень, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. (а.с. 12-18).

Окрім того, відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" № 929 від 03.07.2012 року на суму 20786,95 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 10.07.2012 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера. (а.с. 19).

Згідно даних банківських рахунків, які додані позивачем до матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахуються розрахункові рахунки в банківських установах, а саме: Хмельницька філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Хмельницький (номер рахунку 26003052409406), Хмельницька філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Хмельницький (номер рахунку 26055052408745), Чернівецька філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернівці (номер рахунку 26004051620222), Чернівецька філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернівці (номер рахунку 26059051602222), АТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві (номер рахунку 26007416004). (а.с. 10).

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.3 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, в тому числі, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №929 від 03.07.2012 року на суму 20786,95 грн. (а.с.19).

Згідно даних банківських рахунків, за відповідачем рахуються розрахункові рахунки в банківських установах.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доводів, які б спростовували доводи позивача та доказів, які б свідчили про погашення суми боргу.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС України у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділенні повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" є відкриті рахунки в банківських установах, а тому заборгованість у сумі 930514,81 грн. підлягає стягненню в судовому порядку з рахунків у банках, що належить платнику податків.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог. На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку. Крім того, суд зазначає, що відповідачем вищевказана податкова вимога форми "Ю" №929 від 03.07.2012 року на суму 20786,95 грн., ні в адміністративному ні в судовому порядку, не оскаржувалась.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" податкового боргу в сумі 930514,81 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз. Таким чином судовий збір з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс", яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу – 930514,81 грн. до місцевого бюджету м. Чернівці.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя           П.Д. Дембіцький