Ухвала

від 14.03.2018 по справі 420/37/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 14.03.2018

ЄУ № 420/37/18

Провадження №2-о/420/21/18

Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту володіння будинком, заінтересовані особи - приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_2, Риб'янцівська сільська рада Новопсковського району Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1, звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності її чоловіку ОСОБА_3, померлому 27 лютого 2015 року, державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2500 м.кв. серії ЛГ №178476, виданого 05.07.2006 Риб'янцівською сільською радою, та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 4310 м.кв. серії ЛГ №178428, виданого 05.07.2006 Риб'янцівською сільською радою на ім'я Зигулі Івана Макаровича ; встановити факт володіння на праві власності в порядку спадкування за заповітом 1/3 частиною житлового будинку №20 по вул. Дзержинській в с. Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області ОСОБА_3, який помер 27.02.2015.

Заява обґрунтована тим, що 27 лютого 2015 року помер чоловік заявника - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку №20 по вул. Дзержинського у с. Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області та двох земельних ділянок, розташованих за тією ж адресою, площею 2500 м.кв. та 4310 м.кв. відповідно. Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла, так як на час його смерті проживала з ним. Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на вказане майно, виявилося, що у рішенні суду про визнання права власності на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку та державних актах на право власності на земельні ділянки допущена помилка. Так, замість прізвища спадкодавця Зігуля у рішенні суду та державних актах зазначено - Зигуля . Виправити описку в рішенні Новопсковського районного суду від 07.12.1998 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право особистої власності недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на даний час неможливо, оскільки заявник не є стороною по справі, в якій було ухвалено вказане рішення. Виправити помилку в державних актах теж не має можливості, оскільки на теперішній час державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються. Тому вона змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту володіння на праві власності будинком померлим ОСОБА_3

Заявник в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, 25.01.2018 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заінтересована особа приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник заінтересованої особи, Риб'янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, з вимогами заявника згоден.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення дійсно передбачено встановлення факту володіння громадянином жилим будинком на праві власності, якщо власником був втрачений правовстановлюючий документ на цей будинок і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.

Зазначена постанова Пленуму ВСУ була прийнята в 1995 році та зміни до неї внесені в 1998 році. Однак, у 2004 році набрав чинності новий Цивільний кодекс України, в якому наявна ст. 392 ЦК України, яка безпосередньо передбачає право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Крім того, поняття права власності включає в себе можливість власника володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Таким чином, в порядку окремого провадження питання встановлення юридичного факту щодо належності на праві власності нерухомого майна, якщо власником було втрачено правовстановлюючий документ на нього і немає можливості підтвердити наявність права власності, не допускається.

Аналогічна позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення та листі Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , які враховуються судом і в даному випадку.

З матеріалів заяви вбачається, що заявник звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області із заявою, в якій, зокрема, просить суд встановити факт володіння на праві власності в порядку спадкування за заповітом 1/3 частини житлового будинку №20 по вул. Дзержинській в с. Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області ОСОБА_3, який помер 27.02.2015.

Тобто, фактично заявник просить визнати право власності за ОСОБА_3 на вищезазначене нерухоме майно.

Отже, вказаний факт не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки встановлений спеціальний порядок розгляду таких справ, зокрема статтею 392 ЦК України.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з ч. 6 ст. 296 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Так як, встановивши факт володіння спадкодавцем нерухомим майном, суд фактично визнає за ним право власності, зазначене виключає можливість розгляду даної заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту володіння на праві власності в порядку спадкування за заповітом 1/3 частиною житлового будинку ОСОБА_3 в порядку окремого провадження, тому заява ОСОБА_1 в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

При зверненні до суду з вимогою про встановлення факту володіння на праві власності в порядку спадкування за заповітом нерухомим майном ОСОБА_3 заявником було сплачено судовий збір у розмірі 352,40 грн., що підтверджується квитанцією № 27 від 12.01.2018 в АТ Ощадбанк .

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах , статтею 7 Закону Про судовий збір України врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Таким чином, заявнику необхідно повернути судовий збір у розмірі 352,40 грн. у зв'язку з залишенням без розгляду частини її вимог.

На підставі викладеного та керуючись ч. 6 ст. 296, ст.ст. 352-354 ЦПК України, 392 ЦК України, п.4 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту володіння будинком, заінтересовані особи - приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_2, Риб'янцівська сільська рада Новопсковського району Луганської області, в частині вимог про встановлення факту володіння на праві власності в порядку спадкування за заповітом 1/3 частиною житлового будинку №20 по вул. Дзержинській в с.Риб'янцеве Новопсковського району Луганської області ОСОБА_3, який помер 27.02.2015, залишити без розгляду.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, судовий збір, сплачений на рахунок №31218206700223 відповідно до квитанції №27 від 12.01.2018 (АТ Ощадбанк , номер терміналу К1200034) у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Роз'яснити заявнику його право на звернення до суду з даними вимогами на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Стеценко