Рішення

від 07.03.2018 по справі 323/2985/17

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/2985/17

№ провадження 2-а/323/8/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

07.03.2018 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі судді Плечищевої О.В., при секретарі Щербині Л.Г. за участю адвоката Будько З.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ - ТОРГ" до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство "Львівавтодор про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та в якому прохають визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 950 від 20 жовтня 2017 року Про демонтаж спеціальних конструкцій, розташованих та території м.Львова без дозвільних документів .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2017 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №950 "Про демонтаж спеціальних конструкцій, розташованих та території м.Львова без дозвільних документів", згідно якого було вирішено: Львівському комунальному підприємству "Львівавтодор" вжити заходів щодо демонтажу спеціальних конструкцій, розташованих без дозвільних документів на фасадах будинків на вул.Академіка В.Гнатюка,15 та вул.Стрийській,78 в термін до 15.11.2017 року, відповідальний директор ЛКП "Львівавтодор" на підставі прийняття п.13 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Однак, за ствердженням позивача, зазначені у рішенні спеціальні конструкції не містять реклами, а є вивісками (табличками), розміщення яких дозволу не потребує. Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 41 Конституції України, вилучення майна з власності особи допускається виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. На теперішній час відсутнє будь-яке рішення суду, яке б дозволяло вилучати майно позивача працівникам відповідача чи іншим особам. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ані Конституція України, ані жоден закон України не передбачає повноваження будь-якого комунального підприємства, будь-якого органу місцевого самоврядування, будь-яких посадових осіб органів місцевого самоврядування на самостійне прийняття рішення та його виконання щодо примусового вилучення з власності громадян та юридичних осіб їх власності. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідно до частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Вивіска на фасаді магазинів ІНФОРМАЦІЯ_1 містить зображення торгової марки ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Іншої інформації там немає. Знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 належить громадянину ОСОБА_5, що посвідчується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1, та знаходиться у користуванні позивача на підставі відповідного ліцензійного договору б/н від 01.06.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача - Будько З.М. на позовних вимогах наполягав та прохав їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про день та час слухання справи був повідомлений в установлений законодавством спосіб, суду надав писмьові заперечення.

Представник третьої особи в судове засідання не з явився, про день та час слухання справи був повідомлений в установлений законодавством спосіб.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, прийшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.09.2014 року була проведена державна реєстрація позивача, відповідно місцезнаходженням якого є: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Вержбицького, 22 А, ідентифікаційний код 39382243.

У користуванні позивача знаходяться нежитлові приміщення першого поверху від 20а-1 по 20а-12, що знаходиться за адресою: м.Львів вулиця Гнатюка В. академіка, буд.15, загальною площею 255,2 кв.м. на підставі Договору майнового найму №1 від 28.02.2017 року, укладеного між позивачем та суб єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6, а також перебуває в строковому платному користуванні (Оренда) приміщення первого поверху позначені на поверховому плані цифрами 10, 11а, 15, 15а, 22 загальною площею 145,8 кв.м., що розташовані у будівлі за адресою:м.Львів, вул.Стрийська,78 на підставі Договору оренди №10/08/16 від 10 серпня 2016 року, укладеного між суб"єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та ТОВ "Лайт-Торг" в особі представника товариства ОСОБА_8.

Крім того, на підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності від 01.06.2017 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5, позивачу належить невиключна проста ліцензія на використання знаку для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний знак для товарів і послуг належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1.

На фасадах будинків на вул.Академіка В.Гнатюка,15 та вул.Стрийській,78, в м.Львів позивач розмістив вивіски з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 та словами Фірмова крамниця .

20.10.2017 року відповідач видав рішення №950 Про демонтаж спеціальних конструкцій, розташованих на території м.Львова без дозвільних документів , згідно якого було вирішено: Львівському комунальному підприємству "Львівавтодор" вжити заходів щодо демонтажу спеціальних конструкцій, розташованих без дозвільних документів на фасадах будинків на вул.Академіка В.Гнатюка,15 та вул.Стрийській,78 в термін до 15.11.2017 року, відповідальний директор ЛКП "Львівавтодор" на підставі прийняття п.13 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу , реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

З цього визначення випливає, що певна інформація може бути визнана рекламою лише тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісних показників, країни походження, виробника тощо.

Разом з тим розміщені на конструкціях позивача словосполучення фірмова крамниця та ІНФОРМАЦІЯ_1 не містять такої індивідуалізації, не містять закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, а тому не призначені й за своїм інформативним наповненням не здатні сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо конкретної особи чи конкретного товару.

Розміщення конструкцій із зображенням мапи світу з написом "прямые поставки со всего мира" не є рекламою, оскільки конструкції не містять інформацію про магазин чи товар, який у ньому продається; саме лише напис "прямые поставки со всего мира" за відсутності уточнень щодо асортименту товару чи напряму діяльності магазину не є підставою вважати такі конструкції рекламою.

Ця вивіска взагалі не містить зображень ні особи, ні будь-якого товару, на ній зображено торгову марку "ІНФОРМАЦІЯ_1", іншої інформації вони не мають.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України Про рекламу , вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Аналогічне визначення вивіска чи табличка надається в п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклдами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067

Як було встановлено судом, словосполучення ІНФОРМАЦІЯ_1 буквами білого кольору на червоному фоні є зареєстрованою торговельною маркою, знаходиться у володінні та користуванні позивача на підставі належним чином укладеного ліцензійного договору.

Ця вивіска взагалі не містить зображень ні особи, ні будь-якого товару, на ній зображено торгову марку "ІНФОРМАЦІЯ_1", іншої інформації не містить.

Таким чином, зазначені конструкції не є рекламою, а їх розміщення не породжує у позивача обов'язку отримати дозвіл на це у відповідному органі місцевого самоврядування.

Аналогічна позиція була висловлена судовою колегією Вищого адміністративного суду України у аналогічних справах № К/800/60033/14 від 02.04.2015 року, № К/800/1707/16 від 17.02.2016 року, № К/800/13739/15 від 04.02.2016 року тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено у п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року № 7, суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, адміністративний позов є законним та обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.73-77, 241-246 КАС України, ЗУ Про рекламу , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ТОРГ" до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство "Львівавтодор про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 950 від 20 жовтня 2017 року Про демонтаж спеціальних конструкцій, розташованих на території м.Львова без дозвільних документів .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Дніпропетровського апеляційного суду адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Суддя: Плечищева О.В.